Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. (ст. 1 ЗУ «Про страхування). Страхові компанії стикаються з низкою специфічних проблем, які характерні лише для них. Річ в тім, що деякі страхові займаються не тільки страхуванням життя, а ще й дають можливість заробляти та накопичувати «бали», які потім можна перевести в грошовий еквівалент. Такі «бали» можна отримати залучивши до страхування нових людей і чим більше страхових полісів на чим більшу суму вони придбають – тим більше «балів» та, відповідно, грошей отримає особа що їх привела. Саме тому тут виникають доволі специфічні проблеми, які пов'язані з бажанням наживи та жадібністю.
Детальніше розглянемо декілька проблемних питань, а саме: введення особи в оману страховим агентом чи брокером для власної вигоди, надання недостовірної інформації страховиком, надання неповної або ж неточної інформації самим страхувальником
Страхові компанії дають можливість своїм клієнтам отримувати бонуси та нагороди за приваблення нових людей, які будуть купувати страхові програми. Чим більше страхових програм візьме людина, тим більші бонуси отримають клієнти, які залучили цих осіб. Клієнти, які хочуть заробляти гроші та бонуси працюють на умовах страхових брокерів та агентів.
Часто вони пропонують оформити страхування життя не заради безпеки, а заради власної вигоди, розповідаючи довірливим страхувальникам про переваги найдорожчих пакетів. Хоча в даний час взагалі не рідкість, коли не тільки страхові брокери та агенти хочуть обманути своїх клієнтів, а й самі страхувальники. В договорі про страхування потрібно вказувати тільки правдиві відомості, що підкріплені документарно. Проте бувають випадки, коли страхувальники навмисно замовчують інформацію стосовно себе або ж застрахованої особи. Але навіщо вони це роблять? Знову ж таки – для власної вигоди. Річ в тім, що в договорі про страхування життя та здоров'я страховим випадком виступає перелік хвороб згідно з яким при їх настанні особа отримує страхову суму. Маючи вже таку хворобу та змовчавши про її наявність, страхувальник змушує страховика виплачувати страхову суму буквально через декілька місяців після укладення договору. Таким чином страховик отримує збитки, а страхувальник збагачується, обманувши страхову компанію. Проте самі компанії мають спосіб як захистити себе від надання неправдивої інформації. Відповідальність, яку несе страхувальник у випадку надання недостовірних відомостей щодо себе, або застрахованої особи міститься в Загальних правилах страхування кожної страхової компанії. Тобто страхова компанія може відмовити у страхових виплатах, якщо страхувальник, застрахована особа або вигодонабувач надають неправдиву та/або помилкову інформацію щодо предмету договору страхування або щодо настання страхового випадку. Також в страхових договорах, особливо медичних, часто прописують окремі випадки коли проводиться страхова виплата: переломи, опіки, перелік певних хвороб, рак жіночих органів та випадок коли ця хвороба призвела до госпіталізації, хірургічне втручання, госпіталізація в звʼязку з іншими захворюваннями тощо. Основна проблема цих договорів полягає в тому, що страхувальник помилково вважає, що його договір повністю покриває страховий випадок, хоча в результаті навпаки страховик не виплачує страхову суму у звʼязку з тим, що даний випадок не був передбачений страховим полісом.
Список використаних джерел:
1.Закон України «Про Страхування» 85/96-ВР в редакції від 21.03.2023
2.Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Пікус Р. В – підручник; Київ: Знання 2018, . – «Страхування», 1019 с
___________________________________________________________________________
Науковий керівник: Голобородько Н.В., викладач юридичних дисциплін вищої категорії
|