За останні роки ми можемо спостерігати значне збільшення зацікавленості та появи наукового інтересу до питань розвитку та модернізації інституту громадянського суспільства. Спочатку термін громадянське суспільство (Civil society) використовувався для розмежування суспільства та держави. Тепер він став означенням організацій та інститутів соціального порядку, що відносно незалежні від держави. Громадянське суспільство — це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім'ю і приватну сферу, тобто «третій сектор» суспільства паралельно з державою та бізнесом. Однією з головних умов забезпечення соціально–політичної стабільності є належний розвиток громадянського суспільства. Саме тому згідно із Законом України “Про основи національної безпеки України” створення громадянського суспільства віднесено до пріоритетних національних інтересів. Це означає, що розв’язання проблеми процесів його становлення як одного із ключових чинників забезпечення суспільно–політичної стабільності є досить актуальним завданням, на що звертає увагу чимало дослідників.
А чи існує сьогодні в Україні громадянське суспільство?
На думку Наталії Беліцер, експерта Інституту демократії ім. П. Орлика, громадянське суспільство все-таки в Україні вже є. Проте його розвитку заважає вкрай недосконале законодавство. Тут можна говорити тільки про створення оптимальних умов соціально-економічного, політико-правового і культурно-ідеологічного середовища для їхнього становлення. Громадянське суспільство в Україні поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би мусили рахуватися владні структури, не стало противагою владі.
Взаємодія громадянського суспільства і держави виявляється в тому, що громадянське суспільство:
1) слугує соціальною основою держави, а не існує поза нею;
2) розвивається в системі взаємодії з державою через партії, вибори, представницькі органи влади, а також через групи та об'єднання за інтересами (лобізм);
3) впливає на створення і функціонування державних органів у власних інтересах (частина партій діє в межах держави через парламентські фракції;
4) потребує від держави охорони і захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, але не допускає її втручання в їх приватні інтереси;
5) використовує норми права, встановлені і закріплені державою у джерелах права - нормативно-правових актах, нормативно-правових договорах, правових прецедентах тощо.
Однією з важливих проблем громадянського суспільства є відчуження людини, тому можна зробити висновок, що в контексті громадянського суспільства важливий кожен громадянин, кожна думка, кожна гіпотеза та кожне волевиявлення. Держава не може забезпечити всім громадянам високий рівень життя. Кожна особа повинна самостійно докладати максимум зусиль для свого добробуту. Громадянське суспільство виступає формою для реалізації самодіяльності, самоорганізації та прояву активної життєвої позиції кожної особи.
Список використаних джерел:
1.Щедрова Г. П. Самоорганізація громадянського суспільства: теоретичні засади і практичні реалії / Г. П. Щедрова // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 114. - с. 341-345.
____________________________________________________________________________
Науковий керівник: Голобородько Н.В., викладач юридичних дисциплін вищої категорії
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter