Воєнний стан – це складна ситуація, коли країна знаходиться в стані війни або військової загрози. В такі моменти держава потребує максимальної мобілізації своїх ресурсів, зокрема людських. Але проблема дезертирства може серйозно підірвати цю мобілізацію та підігрівати напруження в армії та суспільстві в цілому. У цьому досліджені ми розглянемо причини, наслідки та можливі рішення проблеми дезертирства в контексті воєнного стану.
Проблема дезертирства в контексті воєнного стану не тільки порушує військову дисципліну, але й має важливі наслідки з точки зору кримінального права. У цьому дослідженні ми розглянемо причини та наслідки дезертирства в контексті воєнного стану з точки зору кримінального права та можливі шляхи їх вирішення.
Дезертирство – це військове кримінальне правопорушення а саме, дія військовослужбовця, який неправомірно і без офіційного дозволу залишає військову службу або відмовляється виконувати свої обов'язки під час служби. Це порушення військового законодавства і у більшості країн є кримінальним правопорушенням.
Стаття 408 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за дезертирство. Згідно з цією статтею, дезертирство (тобто неправомірне покидання військової служби, зокрема з метою ухилення від неї)[1]
Дезертирство вважається серйозним порушенням військового законодавства та може мати серйозні наслідки для дезертира. Покарання за дезертирство в різних країнах може варіюватись, але в багатьох воно розглядається як кримінальне правопорушення, яке карається штрафами, ув'язненням або навіть смертною карою. У деяких країнах використовуються спеціальні закони та процедури для дезертирства під час воєнного стану [2].
Покарання за дезертирство є складним питанням, що залежить від законодавства кожної країни. В країнах, де воєнний стан є частим явищем, закони можуть бути особливо суворими, оскільки дезертирство вважається порушенням військової дисципліни та може створювати небезпеку для національної безпеки [3].
Недавно в Україні було підписано законопроект "ЗУ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності військовослужбовців". Цей закон передбачає підвищення відповідальності за порушення військової дисципліни та вчинення військових кримінальних правопорушень, зокрема, за дезертирство. Збільшення максимального терміну покарання за дезертирство до довічного позбавлення волі є однією з нових змін, які вводить цей закон [4].
Законопроект також передбачає збільшення мінімального терміну військової служби з 12 до 18 місяців, а також збільшення максимального віку прийому на військову службу з 27 до 30 років.
Ці зміни направлені на зміцнення військової дисципліни та забезпечення національної безпеки в Україні. Вони відображають важливість підтримки військовослужбовців, які ризикують своїм життям, захищаючи свою країну в умовах війни.
Зважаючи на те, що це новий законопроект, його ще треба розглянути та прийняти Верховною Радою України. Однак, якщо закон буде прийнятий, це може мати серйозні наслідки для військовослужбовців, які порушують військову дисципліну або вчиняють військові кримінальні правопорушення, зокрема за дезертирство під час воєнного стану.
Використана література:
1)Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 р. № 2341-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14. (Дата звернення 18.03.2023 р.). постанови, інші рішення, роз’яснення судів (Конституційного, Верховного тощо):
2)"Дезертирство в армії: причини та наслідки". Веб-перехідник: (https://www.academia.edu/33912099/Дезертирство_в_армії_причини_та_наслідки)
3)"The Psychology of Desertion" (Психологія Дезертирства). / Р.Кінсі 2021. 27 с.
4)ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності військовослужбовців» від 12.12.2022
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter