Питання стресу у сучасному світі виявилось чи не найважчим з усіх, що стояло перед суспільством. Адже будь-яка діяльність, у яку включається людина, виникає і відбувається під впливом зовнішніх факторів, що її стимулюють [5]. Зокрема, одним з негативних наслідків зіткнення особистості зі складними умовами сучасного життя є поява емоційного вигорання - парадокс дезадаптації, що характеризується втратою індивідуального творчого настрою стосовно своїх вчинків, дестабілізацією міжособистісних стосунків у системі "людина-людина", прояви агресивності (дратівливість, страх, неспокій, тривога, гнів), психосоматичні розлади.
Емоційне вигорання – це один із найвищих наслідків довготривалого професійного стресу [2].
Щоденна робота, іноді без перерв і вихідних, із постійними фізичними, психологічними навантаженнями, ускладнена напруженими емоційними контактами, веде до життя у стані постійного стресу. Людина накопичує негативні моменти та ситуації і, як результат, це може призвести до серйозних захворювань та емоційного вигорання [3] .
За даними досліджень американського Національного інституту
проблем здоров'я і професійної безпеки, в наш час понад 35 млн. людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми, частіше всього це лікарі, вчителі, психологи, соціальні працівники, рятувальники, працівники правоохоронних органів.
У всіх країнах спостерігається тенденція до стрімкого підвищення числа людей, що страждають від цієї проблеми.
Останнім часом спостерігається активне зростання рівня стресу в Україні.
За данними Міжнародного кадрового порталу 64% українців перебувають у стані емоційного вигорання. Синдром емоційного вигорання – це фізичне, емоційне чи мотиваційне виснаження.
К. Маслач [4] вважає, що людина знаходиться в стані емоційного вигорання, якщо вона помічає:
– втома, поганий загальний стан здоров'я;
– фізичне стомлення, виснаження;
– зменшення або збільшення ваги;
– важкий подих, гіпертензія (підвищений тиск);
– що їй все одно – поснідала вона чи ні;
– байдужість до їжі;
– немає часу або енергії для соціальної активності;
– імпульсивна емоційна поведінка;
– відчуття фрустрації й безпорадності, безнадійність;
– зменшення інтересу до нових теорій та ідей у роботі;
– зменшення інтересу до альтернативних підходів у рішенні проблем;
Зовні людина, що перебуває в стані емоційного вигорання, виглядає млявою та пасивною, у неї особливий вираз очей: порожнеча і відчуженість.
Підступність емоційного вигорання полягає в тому, що не відразу починає відчуватися дискомфорт. Але якщо це систематично повторюється, то з часом те, в чому людина була зацікавлена і робила добре, стає їй нецікавим. Ризик значно підвищується на третій– четвертий рік роботи, коли вже відсутня новизна, знижується мотивація, підвищуються власні вимоги, а також вимоги оточуючих [1].
Проблема появи стресу викликає закономірний інтерес дослідників та широких кіл громадськості. Аналіз вітчизняних наукових досліджень з даної теми спонукав до розгляду проблеми впливу стресу на психологічне та фізичне здоров’я особистості.
Стрімке зростання кількості людей з признаками емоційного вигорання та висока соціальна значущість проблеми характеризує вивчення даного питання як одного з центральних.
Список використаних джерел:
1. Качур О. Профілактика професійного вигорання у закладах освіти // Психолог, №40 (424), жовтень, 2010. – с.3-7.
2. Бещук-Венгерська Н.В. Профілактика синдрому професійного вигорання у педагогів. Методичний посібник / Бещук-Венгерська Н.В. – Вінниця: ММК, 2015.
3. Емоційне вигорання або синдром двадцять першого століття. URL :https://delta-med.com.ua/emotsijne-vygorannya-abo-syndrom-dvadtsyat-pershogostolittya.
4. Форманюк Г.В. Синдром "емоційного згоряння" як показник професійної дезадаптації вчителя/Г.В. Форманюк // Запитання психології. - 1994. - № 6. - С. 57-64.
5. Толкунова І.В., Гринь О.Р., Смоляр І.І., Голець О.В. Психологія здоров’я людини : навч. посіб./за ред. І.В.Толкунової. Київ: 2019.156 с.
__________________________________________________
Науковий керівник: Толкунова І.В, кандидат педагогічних наук, доцент
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter