Ситуацію, в яку потрапляє суспільство після початку повномасштабної російсько-української війни, соціологи кваліфікують як ситуацію надзвичайності, винятковості. Українці опиняються перед новими викликами, які ніколи раніше за часів незалежності не поставали [Українське суспільство в умовах війни, 2022: с.20]. Дата 24 лютого 2022 року не тільки змінила життя мільйонів українців, а й увійшла в світову історію.
Соціологи у своїх роботах предстваляють інтерпретації різних аспектів наслідків війни для суспільства. Окремої уваги заслуговує тема отримання даних соціологічних досліджень в умовах війни. Оскільки проведення репрезентативних опитувань стає неможливим (бо є території, де ведуться бойові дії; тимчасово окупованій території; відбуваються переміщення населення через війну), то дослідникам стає у нагоді дистанційне отримання даних - телефонні та інтернет-опитування. А також актуалізується використання якісних методів соціологічних досліджень (спостереження, глибинні інтерв'ю, аналіз щоденників та інших письмових звітів респондентів та ін.), що дозволяє вивчати проблематику, пов'язану з війною.
У нашому дослідженні були проаналізовані студентські есеї про пережитий досвід перших місяців війни. У даному проекті брали участь студенти факультету соціології НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» різних курсів навчання. Студенти у довільній формі мали можливість описати свої почуття, переживання та повсякденні практики з моменту початку пономасштаного вторгнення Росії на територію України. Зазначимо, що наше дослідження спирається на відповіді інформантів, які знаходились у відносно безпечних ситуаціях.
В студентських есеях представлене зображення ситуації війни через досвід пережитих подій молодими людьми. Виокремлені типові сюжети, які показують трагічні події перших місяців війни очима студентів.
Війна – це завжди ситуація хаосу, яка фіксується як на мікро-, так і на макрорівні суспільства, особливо в перші дні та тижні. Молоді люди, описуючи свої відчуття після початку повномасштабного вторгнення, згадують про шок, страх, емоційний ступор, неможливість сконцентруватись на будь-чому, відчай, тривогу. Також студенти писали про стан розгубленості; не знали, що робити, і не могли до кінця збагнути, що відбувається, і не розуміли, які рішення приймати в цій ситуації.
Прослідковується розрізнення часу на «до» і «після» початку війни, на довоєнний період – коли існував порядок, визначеність і воєнний час - коли розпочинається війна і життя перестає бути таким, як раніше. Життя до початку вторгнення представляється як нормальне, звичайне, натомість після - переломне, надзвичайне.
Для студентської молоді (як і для переважної більшості населення нашої країни) пережиті події - це абсолютно новий , невідомий раніше досвід. Це і досвід втрат, і переживання трагічних подій, і нових адаптаційних практик.
Коли шок перших днів минув, молоді люди починають поступово повертатись до звичного життя і звикають жити в умовах війни. Допомагають їм у цьому повсякденні заняття, які вони практивали до війни, навчання та улюблені хобі. Виникає ситуація «нової нормальності» і поступове звикання до неї або ж «одомашнення винятковості» [Українське суспільство в умовах війни, 2022: с.20], коли люди звикають до життя під час повітряних тривог та інших атрибутів війни.
Один з аспектів життя, який також зазнає змін внаслідок війни - це соціальні мережі респондентів. Через вимушені переїзди людей, евакуацію та міграцію відбуваються розриви соціальних контактів. Тобто з одного боку, з мереж спілкування випадає та частина людей, яка виїжджає після початку війни. З іншого ж боку, відбувається розширенням горизонтальних мереж за рахунок участі у спільних діях – взаємодопомоги і взаємопідтримки під час війни, участі у волонтерстві. Студенти констатують у своїх есеях, що відбувається зближення з багатьма людьми, з якими раніше вони рідше спілкувались. Так, наприклад, комусь довелось переїхати до батьків чи інших родичів у більш безпечні місця. Або ж інформанти просто починають частіше дзвонити і переписуватись в меседжерах зі своїми родичами, знайомими та друзями, щоб підтримати їх або ж отримати таку підтримку від них. У випадках деяких респондентів фіксується навіть розширення кола спілкування через війну.
Будь-яка війна – це безумовно деструктивна подія. Але крім негативних наслідків воєнних дій у студентських есеях йдеться і про такі позитивні процеси, як консолідація української нації, піднесення патріотизму, формування чітко визначеної національної ідентичності. Тобто внаслідок війни населення утверджується у своїй українській самоідентифікації і, як зазначає Є.Головаха, «українці нарешті прийняли свою державу» [Головаха, 2022: с.27].
Список використаних джерел:
Головаха, Є.І. (2022) Високий рівень національної стійкості. Інтерв’ю. 9 червня 2022 р. – отримано з: https://life.nv.ua/ukr/socium/chim-vidriznyayutsya-rosiyani-ta-ukrajinci-sociolog-pro-te-shcho-viyavila-viyna-novini-ukrajini-50248594.html
Українське суспільство в умовах війни: 2022: Колективна монографія / С.Дембіцький, О.Злобіна, Н.Костенко та ін.; за ред. член-кор. НАН України, д.філос.н. Є.Головахи, д.соц.н. С.Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter