На сьогодні псоріаз є одним із найпоширеніших дерматозів у всьому світі, зокрема і на території України. Етіологія псоріазу досі залишається невідомою, з кожним роком кількість хворих зростає, і тому псоріаз є актуальною медико-соціальною проблемою. Так, наприклад, у Кропивницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері у лютому 2022 року на обліку перебувало 3500 хворих на псоріаз, а вже на початку 2023 року кількість пацієнтів зросла до 4500, більшість з яких діти [7].
Псоріаз є неінфекційним хронічним захворюванням шкіри, що постійно прогресує у вигляді бляшок червоного або рожевого кольору в ділянці яких виникає свербіж та печія. Ефективність сучасної терапії хворих на псоріаз є недостатньою, як для контролю над самою хворобою, так і стосовно впливу на якість життя пацієнтів [2].
Зазвичай для лікування цього захворювання призначають гормональні препарати місцевої дії, але вони мають багато побічних ефектів і протипоказань. Після створення псоралену – першого фотосенсибілізатора для лікування псоріазу, з’явився термін фотохіміотерапія, під час якої застосовують випромінювання ультрафіолетового діапазону з довжинами хвиль 315-400 нм. Дана методика передбачає первинне системне застосування препаратів із групи фотосенсибілізаторів із подальшим призначенням сеансу фототерапії [6]. Негативним аспектом даної методики є канцерогенний ефект ультрафіолетового випромінювання.
Механізм дії фототерапії при псоріазі є багатогранним, під час такої процедури індукується низка біологічних ефектів, які забезпечують протизапальну та цитостатичну дію [1].
В косметології практикують використання мікрострумів, які стимулюють метаболізм клітин, завдяки чому відновлюється активність ушкоджених клітин. Завдяки їм покращуються лімфо дренаж і циркуляція крові, що сприяє виведенню токсичних речовин, синтезу колагену та еластину, стимуляції кисневого обміну клітин [3]. Тому метод комплексної фототерапії є ефективним, для регенерації шкіри.
Метою нашого дослідження є аналіз якісних змін шкірного покриву/епітелію хворого на псоріаз, у наслідок лікування псоріатичних бляшок з використанням мометазону та фототерапії в комплексі з мікрострумами.
Експериментальне дослідження було проведено на хворому, який з 2017 року знаходиться на обліку в Полтавському шкірно-венерологічному диспансері за його згодою та під контролем лікаря. Лікарем було призначено пацієнту гормональний лікарський препарат місцевої дії «Мометазон», який є синтетичним глюкокортикостероїдом, що чинить протизапальну, протисвербіжну, анти ексудативну та судинозвужувальну дії. Цей препарат використовується при дерматозах, які супроводжуються гіперкератозом, наприклад, атопічний та себорейний дерматити, псоріаз, хронічна екзема [4].
Під час щоденного використання цього засобу тривалий час ремісії не спостерігалося, загострення перебігу хвороби відбувалися регулярно в залежності від пори року (період осінь – весна).
Нами була запропонована методика лікування псоріатичних бляшок з використанням мометазону та фототерапії в комплексі з мікрострумами.
Для дослідження використовували прилад для мезотерапії із функцією RF+EMS+Фототерапії. Завдяки мікрострумам відбувається електрофорез, при якому внутрішні та зовнішні молекули клітин обмінюються більш інтенсивно, що сприяє поглинанню різноманітних засобів, колагену та інших компонентів, які містять великі молекули. Мікроструми радіочастотного діапазону здатні глибоко проникати в біологічні тканини і нагрівати їх. Підвищення температури в зоні впливу стимулює вироблення колагену, покращує мікроциркуляцію крові та лімфи, зменшує прояви запалення. Крім того, даний прилад може випромінювати світло в діапазоні від 567 до 589 нм (жовтого кольору), яке здатне стимулювати лімфо дренаж і кровообіг, володіє протизапальним, антисептичним, анти грибковим ефектом. При цьому шкіра насичується киснем [5].
Курс терапії містив 10 процедур з проміжком в 3 дні, під час курсу призначений препарат не відміняли. Спостереження за змінами на шкірному покриві здійснювалися регулярно.
Під час здійснення процедури на очищену шкіру наносили контактний гель, вмикали апарат на 3 рівень потужності (з третьої процедури потужність збільшили до 4, а з шостої вже працювали на максимальному 5 рівні) і діяли на плями протягом 10 хвилин. Через деякий час, після закінчення процедури, плями ставали світлішими і менше лущилися.
Після додавання в лікування процедури фототерапії у комплексі з мікрострумами була помічена позитивна динаміка, у вигляді зменшення почервоніння і лущення шкіри (Рис. 1).
Рис. 1.
На рис. 1 зображено проблемну ділянку на початку лікування, після першої процедури та в кінці експерименту. Пацієнт починаючи з третьої процедури помітив, що свербіж зник, а печія стала турбувати менше, загальний стан шкіри покращився. Після п’ятої процедури повністю зникла і печія.
Таким чином, аналіз якісних змін шкірного покриву хворого на псоріаз, у наслідок лікування з використанням мометазону та фототерапії в комплексі з мікрострумами, показує позитивну динаміку процесу ремісії. Слід зауважити, що дана методика дає можливість уникнути негативних аспектів впливу ультрафіолетового випромінювання. Звичайно дана проблема потребує більш детального та масового дослідження з варіюванням фармпрепаратів, діапазонів спектру світлового випромінювання та величини мікрострумів.
Список використаних джерел
1.Застосування фототерапії при псоріазі https://www.bsmu.edu.ua/blog/2379-zastosuvannya-fototerapii-pry-psoriazi/
2.Мельник В. В., Бондар С. А., Мельник В. В., Мельник О. О. Терапія псоріазу: проблеми та перспективи. Вісник Вінницького національного медичного університету, 2020. Т. 24. №2. С. 261-265. https://reports-vnmedical.com.ua/index.php/journal/article/download/758/733
3.Мікрострумова терапія (лікування мікрострумами). https://lediestetik.ua/ua/poslugi/mezoterapiya-kiiv-doglyad
4.Мометазон. Нормативно-дерективні документи МОЗ України. https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=20977
5.Прибор для мезотерапии в домашних условиях с функцией RF+EMS+ФТ. https://dermex.com.ua/p1387911905-pribor-dlya-mezoterapii.html
6.Рябова О. О., Жаботинська Н. В., Литвиненко Г. Л., Карабут Л. В. Сучасні методи фізичної терапії в лікуванні пляшкового псоріазу. Сучасні тенденції спрямовані на збереження здоров’я людини. Харків: НФУ. С. 64-68. https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/27948/1/64-68.pdf
7.Суспільне, новини. https://suspilne.media/407661-stres-vplivae-najbilse-na-kirovogradsini-zrosla-kilkist-hvorih-na-psoriaz/
________________________________________________________
Наукові керівники: Макаренко Володимир Іванович, кандидат педагогічних наук, старший викладач ЗВО кафедри фізики, Полтавський державний медичний університет; Сідаш Юлія Володимирівна, кандидат медичних наук, доцент, Полтавський державний медичний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter