Однією з важливих проблем, які виникають при вирощуванні молочної і комбінованої худоби є питання направленого вирощування молодняку. Це в першу чергу пов’язано з тим, що отримати тварину з високим рівнем продуктивності можливо лише при чіткому виконанню всіх технологічних особливостей, які пов’язані з питаннями вирощування. Лише в такому випадку можна отримати висоцінних за продуктивністю тварин, здатних максимально використовувати корми, отримувати молочну продукцію високої якості з максимально економічною ефективністю. Для різних порід в залежності від напряму продуктивності, віку настання статевої зрілості, живої маси у дорослому стані та інших ознак, розробляються певні схеми вирощування. Але всі вони на сьогоднішньому етапі використовують мінімальну кількість незбираного молока і раннє привчання телиць до вживання високоякісних комбікормів. Тільки направлене вирощування дозволить збільшувати генетичний потенціал, на формування якого впливає достатньо велика кількість факторів різного походження як генетичних так і господарських. Засновники вітчизняної зоотехнічної науки доказали, що направлене вирощування молодняку великої рогатої худоби в практичних умовах господарства не можливе без чітко розроблених параметрах добових приростів в окремі вікові періоди. Чітко визначитись з кормовою базою, яка забезпечить дані параметри вирощування. Але більшість дослідників вважають, що прирости повинні бути достатньо інтенсивними в перші періоди життя, коли йде приріст за рахунок м’язової та кісткової тканини, з подальшим зниженням в старші вікові періоди, коли починається нарощування живої маси за рахунок жирової тканини. Вважається оптимальними приростами до 6-ти місячного віку на рівні 750-900 г при подальшому зниженні до 800 г. у 12 місяців і до 700 г у більш старших тварин.
Вивчення окремих факторів, які можуть суттєво впливати на показники вирощування слід приділяти певної уваги. Тому нами було поставлене завдання визначити вплив генеалогічного походження тварин української чорно-рябої молочної породи на показники абсолютних, добових та відносних приростів.
Дослідження проводились у ПОСП (приватне орендне сільськогосподарське підприємство) «Хдібороб» Ічнянської громади Чернігівської області. Визначення основних показників росту від народження до 18 місяців, з подальшим розрахунком добових та відносних приростів. Всі тварини були поділені на 5 груп в залежності від лінійного походження при загальній кількості 213 голів. Утримувались в подібних умовах утримання і були клінічно здорові протягом періоду вирощування.
В різні вікові періоди окремі органи і тканини мають неоднакові показники напруженості росту і при незадовільній годівлі у утриманні в першу чергу страждають ті органи і тканини, які в цей період повинні були більш інтенсивніше нарощувати живу масу. В перші періоди це кістяк, м’язи і кишково-шлунковий тракт, а у подальшому це органи відтворення. Тому головним завданням направленого вирощування ремонтного молодняку - це постійне забезпечення сталого рівня годівлі, задовільними умовами утримання, які б максимально задовільнили фізіологічні потреби тварини. Це дає можливість досягти господарської зрілості в оптимально короткій термін і без завдання шкоди для здоров’я тварин при достатньо ранньому заплідненні.
При аналізі отриманих результатів встановлено, що при народженні коливання живої маси знаходились в межах від 33,1 кг л. Старбака 352790 до 34,4 кг у телиць л.Чіфа 1427381. Вірогідної різниці між показниками за цей період не встановлено.
У віці 3 місяців також мінімальна жива маса спостерігалась у телиць л. Старбака 352790. Це єдина група в якій в цей період маса знаходилась нижче 100 кг. Тварини даної групи поступалися решткам груп Валіанта 16504147315 на 8,0 кг (Р>0,99), Белла 166736674 – 3,5 кг, Чифа1427381 – 5,9 кг (Р>0,95), Елевейшна 1491007 – 4,0 кг.
У піврічному віці тенденція попередніх періодів також зберіглась. Нижчу живу масу мали також телиці л. Старбака 352790. Перевага становила від 7,3 до 13,7 кг з вірогідною перевагою тільки у лінії Валіанта 1650147315 (Р>0,95). У 9 місяців ця тенденція зберіглась
У 12-ти місячному віці ми спостерігаємо дещо вирівнювання за живою масою. Вірогідних різниць між групами вже не виявлено. У тварин групи Валіанта 16504147315 та Чифа 1427381 спостерігаються вже однакові показники. До 18-ти місячного віку всі тварини досягли живої маси вище 400 кг. В господарстві останні роки прийнято проводити перше осіменіння при досягнені живої маси 360-370 кг тобто у 15-16 місячному віці, що вважається більш економічно доцільним у зв’язку з суттєвими витратами на вирощування ремонтних телиць.
Таким чином, розвиток тварин був досить динамічним. У всі вікові періоди ремонтні телиці мали перевагу над показниками стандарту породи, але слід зазначити, що ці стандарти на нашу думку вже застаріли.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter