Досудове розслідування є однією з основних стадій кримінального процесу і має чимало особливостей, що свідчать про самостійний характер цієї стадії кримінального процесу. Проте організація досудового розслідування зазнала певних змін у зв’язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану Указом Президента з 24 лютого 2022 року. В умовах тривалої повномасштабної військової агресії надзвичайно важливу роль у збереженні внутрішньої стійкості держави відіграють механізми забезпечення правопорядку, які законодавець формує й удосконалює виходячи з викликів сьогодення. Тому зміни на тлі війни не оминули й Кримінальний Процесуальний Кодекс України.
Так, 1 травня 2022 року набрав чинності Закон №2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану». Зокрема, законодавцем було не лише змінено назву розділу IX-1 КПК України на «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану», а й внесено до нього певні зміни, що повинні забезпечити організацію досудового розслідування в умовах воєнного стану [1, п.14]. У цілому концепція особливого режиму досудового розслідування характеризується звуженням процесуальних гарантій сторони захисту та розширенням процесуальних можливостей сторони обвинувачення. Такий стан справ у свою чергу породжує ризики неправомірного обмеження прав, спровокованого кримінальним переслідуванням в умовах воєнного стану, а тому в таких умовах є необхідною активна й продуктивна участь захисника для фіксації та припинення порушень прав і свобод людини і громадянина у кримінальному провадженні.
Розділ IX-1 КПК України встановлює особливості досудового розслідування, які необхідно враховувати у процесі здійснення захисту осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, початок досудового розслідування може відбуватися на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а відповідні відомості до ЄРДР вносять за першої потреби. До винесення постанови про початок досудового розслідування дозволено проведення огляду місця події, після чого таку постанову приймають невідкладно.
Фіксація перебігу та результатів проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється наступним чином. Слідчі (розшукові) дії фіксують доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу. Обшук та огляд без залучення понятих можна проводити виключно в разі забезпечення їх безпеки, за таких умов ці процесуальні дії фіксують доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
Дистанційна участь захисника у процесуальній дії теж можлива. Однак під час проведення окремої процесуальної дії дозволяється в разі неможливості його явки. Переклад може здійснити сторона обвинувачення. Дізнавач, слідчий і прокурор можуть здійснювати переклад пояснень, показань або документів підозрюваного, потерпілого за наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні.
Під час дії режиму воєнного стану встановлюється особливий порядок досудового розслідування. Відтак, дозволяється проведення слідчих дій у нічний час (з 22:00 до 6:00). Строк затримання особи безпрецедентно збільшено. Затримати особу можливо на строк до 216 годин (що складає дев'ять діб) із моменту затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану.
В умовах воєнного стану, із моменту затримання особи письмове повідомлення про підозру особі вручають протягом 72 годин (а не до 24 годин, як раніше), в іншому разі затриманого звільняють.
Досудове розслідування може бути зупинено після повідомлення особі про підозру за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану. Прокурор має право зупинити досудове розслідування в разі введення воєнного стану та, якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчити досудове розслідування. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов'язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.
Повноваження з обрання та продовження запобіжного заходу на досудовому розслідуванні дещо змінені. Положення Розділу IX-1 КПК наділяють керівників прокуратур повноваженнями щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 днів. Вони ж можуть продовжувати запобіжний захід до одного місяця неодноразово в межах досудового розслідування. Також відтепер підозрюваний, обвинувачений має право клопотати про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, проте не у всіх випадках. Крім того, нові норми дозволяють особі просити про застосування щодо нього особистого зобов'язання: замість домашнього арешту – у місцях ведення активних бойових дій (з міркувань безпеки); замість застави – якщо особа бажає використати кошти для цілей оборони України.
Пропущений строк у кримінальному провадженні може бути поновлено, якщо особа подала відповідне клопотання не пізніше 60 днів із дня припинення чи скасування воєнного стану, окрім випадку, коли законом установлено заборону на поновлення строку досудового розслідування, що покликано забезпечити права і свободи осіб, які вже зазнали кримінального переслідування.
Обов'язок вчинення процесуальних дій під час дії воєнного стану. У разі якщо відсутня об'єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені КПК, такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Обчислення строку досудового розслідування має певні особливості. Юридичною підставою для початку перебігу строку досудового розслідування, окрім внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є також винесення постанови про початок досудового розслідування. У кримінальних провадженнях, у яких відсутні підозрювані, строки досудового розслідування з 24 лютого 2022 року фактично зупиняються. Строки почнуть перебіг із дня скасування відповідного стану [2].
Згодом, 25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України № 2462-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану" від 27 липня 2022 року, що розширив коло учасників кримінального провадження. Тепер, п.19 ч.1 ст.3 КПК України до сторони захисту додано «особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю», а у п.27 ч.1 ст.3 КПК України роз’яснено, що такою особою є «фізична особа, яка не набула статусу підозрюваного, обвинуваченого у зв’язку з її смертю, але стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».
Враховуючи воєнні реалії сьогодення, змінами до КПК України було спрощено порядок видачі трупа в умовах воєнного стану. Частиною 4 ст. 238 КПК України визначено, що «під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу (Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану), письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті». У пояснювальній записці до законопроекту необхідність змін обґрунтовувалась тим, що вимогами чинного кримінального процесуального законодавства було передбачено, що після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті, труп особи підлягає видачі родичам виключно з письмового дозволу прокурора. Однак у районах проведення активних бойових дій, або на територіях, що зазнають постійного бомбардування, функціонування органів прокуратури ускладнюється, кількість прокурорів, що можуть виконувати свої обов’язки у цих регіонах обмежена. Таким чином, змінами до частини четвертої статті 238 КПК України передбачено, що якщо прокурор не може надати дозвіл на видачу трупа родичам через активні бойові дії, то цей обов’язок покладається на слідчого після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті [2].
Таким чином, вищезазначені особливості та зміни у здійснення досудового розслідування покликані насамперед забезпечити нормальну діяльність правоохоронних органів у надскладних умовах під час війни. Воно проводиться за особливими процесуальними правилами з урахуванням специфіки воєнного стану, зокрема, забезпечення безпеки держави та її громадян, дотриманням прав людини та громадянських свобод, а також забезпеченням ефективного захисту прав та інтересів держави. Проте варто підкреслити, що специфічні нюанси здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану можуть погіршувати процесуальне становище особи, яка опинилась в центрі кримінального провадження.
Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану : Закон України від 14.04.2022 р. № 2201-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text
2. Сухов Ю., Ткачук А., Резнікова А. Особливості досудового розслідування в умовах воєнного стану: про що варто знати "Юрист&Закон" №33, 2022р. ЮРИСТ&ЗАКОН. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA015971
3. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану : Закон України від 27.07.2022 р. № 2462-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#Text
_______________________________________________________________________________
Науковий керівник: Мойсей Георгій Георгійович, асистент, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федькович
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter