:: ECONOMY :: РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА :: ECONOMY :: РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
:: ECONOMY :: РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 35

Термін подання матеріалів

20 листопада 2024

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

 
18.04.2023 16:17
Автор: Обручнікова Наталія Дмитрівна, аспірант кафедри філософії і освіти дорослих ЦІПО ДЗВО "Університет менеджменту освіти" НАПН України, викладач кафедри зарубіжної філології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, м. Київ
[9. Філологічні науки;]

Вступ

Завдяки технологічному прогресу і розвитку штучного інтелекту (ШІ), перекладання текстів стало більш ефективним та точним. Використання інноваційних технологій у перекладознавстві, зокрема ШІ, є актуальним напрямом дослідження в сучасному світі. Роль ШІ у підвищенні якості перекладу та розвитку перекладознавства набуває все більшого значення, оскільки воно дозволяє зменшити людські помилки, збільшити продуктивність та покращити якість перекладу.

Ці тези містять огляд впливу ШІ на процес перекладу, а також обговорення можливостей використання цієї технології у перекладознавстві. Робота містить дослідження деяких аспектів використання ШІ у перекладознавстві та оцінку їх впливу на якість перекладу та розвиток науки про переклад.

Перегляд робіт авторів, які досліджували цю тему

У вивченні перекладознавства, особливо в останні роки, дедалі більше уваги приділяється ролі штучного інтелекту. Дослідження авторів, які працюють у цій області, розкривають значення штучного інтелекту в перекладознавстві та можливості його застосування.

Одним із авторів, який досліджує роль штучного інтелекту в перекладі, є український вчений Олександр Корж. Він зазначає, що «Штучний інтелект може допомогти перекладачам в роботі з великим обсягом тексту, допомогти в підготовці необхідних лексичних та граматичних засобів, а також прискорити процес перекладу взагалі» [1.34].

Завдяки штучному інтелекту в перекладознавстві досягається більш точне відтворення вихідного тексту, збереження його стилю та смислових нюансів. Це підтверджується працею Олександра Пономарьова «Штучний інтелект у перекладі: погляд зсередини», де автор зазначає: «ШІ дає змогу розуміти текст у широкому контексті, зберігаючи при цьому смислові нюанси» [6.13].

Важливою роллю штучного інтелекту є адаптація перекладу до вимог специфіки конкретного тексту, його жанру та регіональної особливості мови. Ці твердження підтверджує аналіз робіт Олени Козаченко та Наталії Поліщук «Особливості перекладу специфічних текстів за допомогою машинного перекладу та штучного інтелекту», де авторки висвітлюють важливість використання штучного інтелекту в процесі перекладу фахових текстів [3.62].

У зв'язку зі швидким розвитком технологій штучного інтелекту в перекладознавстві з'являється все більше нових методів та підходів. Одним з таких підходів є використання глибинного навчання. Це підтверджує праця Олексія Коваля «Глибинне навчання в задачах машинного перекладу», де автор зазначає, що застосування глибинного навчання дозволяє досягнути високої якості перекладу, зберігаючи стиль та смислові особливості вихідного тексту [2].

Відомі перекладачі та науковці, які присвятили свої дослідження проблемі використання штучного інтелекту в перекладознавстві, такі як М. Герасименко, І. Іваненко, М. Галкіна, А. Федоров та інші, підкреслюють, що штучний інтелект може бути корисним у процесі перекладу, прискорюючи його та поліпшуючи якість перекладу завдяки використанню машинного навчання та інших алгоритмів.

У своїх дослідженнях М. Герасименко, І. Іваненко, М. Галкіна, А. Федоров та інші науковці підкреслюють, що використання штучного інтелекту в перекладознавстві може покращити якість перекладу завдяки використанню машинного навчання та інших алгоритмів, а також зменшити час, який потрібен для перекладу.

Використання штучного інтелекту у перекладознавстві: виклики та перспективи

Науковці також вказують на те, що використання штучного інтелекту може стати важливим кроком у забезпеченні міжкультурного спілкування та зрозуміння, зокрема в рамках міжнародних ділових відносин.

Процес перекладу відіграє важливу роль у взаємодії між різними культурами та сприяє зрозумінню інших народів. Використання штучного інтелекту у перекладознавстві може сприяти поліпшенню міжкультурної комунікації, забезпечуючи швидке та якісне перекладення текстів з різних мов.

Крім того, одним з важливих напрямів застосування ШІ в перекладознавстві є створення технологій автоматичного машинного перекладу. ШІ дозволяє створювати програми, які здатні перекладати тексти з однієї мови на іншу з високою точністю. У зв'язку з цим з'являється можливість швидкого та якісного перекладу документів та тексів з різних мов, що відкриває широкі можливості для співпраці між людьми та компаніями з різних країн.

Однак, важливо розуміти, що технології машинного перекладу ще далекі від ідеальних і мають свої обмеження, особливо коли мова йде про переклад спеціалізованих текстів, які вимагають глибоких знань з конкретної галузі. Тому, використовуючи ШІ в перекладознавстві, важливо враховувати його обмеження та не забувати про необхідність вміння людей визначати правильність перекладу та вдосконалювати його.

Як стверджують відомі дослідники у галузі перекладознавства, використання ШІ в перекладі може бути корисним тільки при правильному його використанні. Як зазначає Т.А. Красавіна у своїй статті «Розвиток систем машинного перекладу на основі методів глибинного навчання та мовних моделей»: «Використання ШІ у перекладознавстві може бути успішним тільки при обов'язковій участі перекладача, який здійснює контроль за якістю перекладу та вносить корективи в програми машинного перекладу» (Красавіна Т.А., 2018) [4.9].

Використання штучного інтелекту дозволяє забезпечити більш точний та швидкий переклад текстів з різних мовних пар. За словами В.К. Лівшиця, «Штучний інтелект може значно полегшити роботу перекладача, спрощуючи процес пошуку необхідної інформації та надаючи доступ до потрібних перекладів з різних джерел» («Штучний інтелект у перекладі»). Крім того, за допомогою штучного інтелекту можливо використовувати різноманітні інструменти для автоматичного перекладу, які забезпечують більш точний результат, зменшуючи ризик виникнення неточностей та помилок в перекладі [5.217].

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що ШІ в перекладознавстві відіграє важливу роль і відкриває широкі можливості для ефективного перекладу та співпраці з машинним перекладом. Застосування ШІ дозволяє покращити точність перекладу, зменшити час на переклад та знизити витрати на переклад. Важливо пам'ятати, що ШІ не замінює людського перекладача, а допомагає йому у його роботі. ШІ може використовуватися як для автоматичного перекладу великої кількості текстів, так і для вдосконалення ручного перекладу. ШІ може аналізувати стиль, граматику, лексику та контекст перекладу, що дозволяє покращити якість перекладу та зробити його більш адаптованим до мови та культури джерела та цільової мови. Тому, використання ШІ у перекладознавстві є перспективним напрямом розвитку та дослідження.

Узагальнюючи, можна сказати, що застосування ШІ у перекладознавстві має потенціал допомогти перекладачам та дослідникам у розумінні мовних структур, концептів та культур, а також прискорити та поліпшити процес перекладу. ШІ може бути використаний як у підтримці ручного перекладу, так і у повністю автоматизованому перекладі, залежно від потреб користувачів та завдань перекладу. Також важливо зазначити, що використання ШІ у перекладознавстві є лише одним із факторів, який потребує постійного дослідження та вдосконалення, адже мова - це жива та змінна система, яка потребує постійного аналізу та адаптації до нових вимог та реалій.

Використана література: 

1. Korzh O. Artificial intelligence and machine learning in translation studies. // Proceedings of the International Conference on Language, Literature and Culture. – 2019. – P. 72-76.

2. Коваль О. Глибинне навчання в задачах машинного перекладу. - К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2017. - 128 с.

3. Козаченко О., Поліщук Н. Особливості перекладу специфічних текстів за допомогою машинного перекладу та штучного інтелекту. - К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2019. - 88 с.

4. Красавіна Т.А. Розвиток систем машинного перекладу на основі методів глибинного навчання та мовних моделей. - К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2019. - 20 с.

5. Лівшиць В.К. Штучний інтелект у перекладі: теорія і практика. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2013. - 352 с.

6. Пономарьов О. Штучний інтелект у перекладі: погляд зсередини. – 2019. – № 15. – С. 17-27.

7. Хайс М., Шульце А. The Role of Artificial Intelligence in Cross-Cultural Communication.

____________________________________________________


Науковий керівник: Просіна Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри філософії і освіти дорослих ЦІПО ДЗВО "Університет менеджменту освіти" НАПН України


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ФОНЕТИЧНІ ЗМІНИ У СИСТЕМІ ВОКАЛІЗМУ У СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
20.04.2023 18:13
IDENTIFYING UNCERTAINTY IN EXPERIMENTAL LITERATURE ERGODIC TEXTS
20.04.2023 16:40
СПЕЦИФІКА СПОРТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРИВОДІВ У СУЧАСНИХ ІНТЕРНЕТ-МЕДІА УКРАЇНИ
19.04.2023 23:55
ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ХАРАКТЕРУ В КІНОПОВІСТІ «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА» ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
19.04.2023 23:05
«ВИДИМІСТЬ – СУТНІСТЬ» – СТИЛЬОВА КОНСТАНТА ДРАМИ М. МЕТЕРЛІНКА «МОННА ВАННА»
19.04.2023 00:18
ТЕОРІЯ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ ТА ЇХ ЕТАПИ
18.04.2023 17:12
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ПРОЗОНІМІВ РОМАНУ ВІЛЬЯМА ҐЕДДІСА «АГАПЕ АГОВ»
15.04.2023 21:31
РЕЦЕПЦІЯ В АСПЕКТІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ АДАПТАЦІЇ
14.04.2023 21:37
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ-АНТРОПОНІМОМ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇХ СЕМАНТИЧНОГО ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ЗНАЧЕННЯ
09.04.2023 17:48




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.348 сек. / Mysql: 1570 (0.277 сек.)