Під час виконання роботи ми спиралися на статистичні та інші матеріали Головного управління статистики в Сумській області та обласних лікарняно-профілактичних закладів [1, 2].
Нами було проаналізовано чисельні статистичні матеріали щодо травм і отруєнь категорії «доросле населення» за 2017-2019 роки. Це особи 18 років і старші. Обраний часовий інтервал для дослідження обумовлений територіально-адміністративною реформою, яка відбулася в Україні у 2020 році. Саме в цей рік змінились межі районів, яких тепер 5 замість 18. Окрім цього було змінено звітні статистичні форми у всіх галузях суспільного та економічного життя регіонів. Тому коректне порівняння даних за прийняті мінімально необхідні три роки дослідження процесів і явищ, було можливим лише за останні перед реформою 2017-2019 роки.
У відповідних статистичних матеріалах щодо травматизму населення представлені категорії «підлітки», «доросле населення», «дорослі та підлітки» і «все населення». Необхідно відмітити, що всі розрахунку травматизму – кількості випадків травмувань та отруєнь населення певної території за певний період часу здійснюється на 10 тис. населення певної категорії. Винятком категорія «підлітки» (15-17 років), для якої всі абсолютні дані відносяться до 1 тис. населення цього віку. Це може бути пов’язано з
Травматизм – кількість випадків травмувань та отруєнь населення певної території за певний період часу в розрахунку на 10 тис. населення. Зауважимо, що для вікової категорії «підлітки» (вік 15-17 років) здійснюється перерахунок на 1 тис. населення даної вікової категорії. Очевидно такий підхід обумовлений відносно невеликою часткою підлітків серед всього населення певного регіону.
Ми проаналізували статистичні матеріали щодо категорії «доросле населення» (рис. 1). Віковий інтервал людей з цієї групи – 18 років і старші. Це категорія людей, яка об’єднує активне у економічному та соціальному плані населення старше 18 років і людей пенсійного віку.
Ситуація із травматизмом дорослого населення Сумської області загалом повторювала загальну ситуацію із травматизмом всього населення Сумської області за 2017-2019 роки. Це є цілком природним, так як частка дорослого населення в структурі населення нашої області кожного року дослідження сягала 80% і вище. Тим не менше, для створення повної картини із травматизму населення області загалом, аналіз щодо даної вікової групи був необхідним.
Отже, травматизм дорослого населення Сумської області протягом 2017-2018 років залишався на рівні біля 460 випадків на 10 тис. осіб відповідної вікової групи. У 2019 році відбулося значне падіння даного показника до 341 випадки на 10 тис. населення даної викової категорії. Це зменшення на 27% (для всього населення нашої області зниження відбулося на 23%).
В м. Суми також було зафіксовано різке зниження травматизму дорослого населення - на 45% (для всього населення обласного центру зниження відбулося в межах 38%). І, нарешті, серед мешканців районів нашої області із вікової категорії дорослих встановлено відносно незначне зниження травматизму – на 10% (для всього населення районів – також на 10%). Можемо зробити проміжний висновок про те, що зниження травматизму для населення Сумської області загалом у 2019 році відбулося в першу чергу за рахунок дорослого населення обласного центру, де темпи падіння даного показника були вищими, ніж в середньому по області. В той же час темпи зниження рівня травматизму для дорослого населення в районах області були однаковими із загальнообласними показниками.
Аналіз травматизму дорослого (старші 18 років) населення Сумської області в районах області виглядає доцільним лише з точки зору виявлення найгірших та найкращих районів з точки зору даного показника та з’ясування, чи співпадають вони з даними щодо всього населення в цих районах.
Ми проаналізували зміни рівня травматизму дорослого населення в кожному районі області за три роки дослідження. Встановлено, що для дорослого населення зміни травматизму по різних районах відбулося більш-менш пропорційне: у восьми районах - зниження його рівня, в решті – ріст. Таким чином ми отримали підтвердження того, що зменшення рівня травматизму дорослого населення на рівні області відбулося головним чином через аналогічні зміни даного показника саме в обласному центрі.
Найвищий рівень травматизму серед дорослого населення всіх районів у 2017 та 2019 роках був зафіксований у Кролевецькому та Шосткинському районах, причому відмінності по роках були мінімальними. Ці ж райони продемонстрували найгірші показники і для всього населення загалом, що було підкреслено вище. Найнижчий рівень травматизму дорослого населення був зафіксований у Великописарівському районі (для всього населення області загалом також фігурував даний район).
Для отримання повної картини травматизму дорослого населення необхідно було порівняти ще і показники травматизму певних частин тіла або органів. До таких в статистичних матеріалах відносять:
- переломи кісток черепа та обличчя;
- переломи верхніх кінцівок;
- переломи нижніх кінцівок;
- вивихи, розтягнення;
- рани, поверхневі пошкодження;
- внутрішньочерепні травми;
- наслідки проникнення стороннього тіла через природні отвори;
- термічні та хімічні опіки;
- розтрощення та ампутація травмованих ділянок;
- травми ока та очиці;
- токсична дія речовин немедичного призначення;
- наслідки травм та отруєнь.
Необхідно відзначити, що практично по всіх пунктах було зафіксовано зменшення травматизму дорослого населення області у 2019 році в порівнянні з 2017. Особливо значним воно було в категорії травм - «рани, поверхневі пошкодження» через найвищі значення показника для цієї групи травм. Лише у групі травм «вивихи, розтягнення» було зафіксовано збільшення рівня травматизму в 2019 році в порівнянні з 2017. Ця категорія була другою за рівнем травм в розрахунку на 10 тис. дорослого населення після «рани, поверхневі ушкодження». Треті за таким негативним рейтингом переломи верхніх кінцівок.
Таким чином, зниження травматизму всього населення Сумської області загалом отримало своє підтвердження і під час дослідження травматизму дорослого населення нашої області (старші 18 років), зокрема травматизму різних частин тіла дорослих людей.
Список використаних джерел:
1. Рейтингова оцінка стану здоров’я населення Сумщини.
URL: http://www.medycyna.sm.gov.ua/index.php/uk/1152-rc
(дата звернення: 16.03.2023).
2. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України. Київ, 2019. 430 с.