З появою високоолійних гібридів соняшнику виявилося, що при рекомендованих ранніх строках сівби їх насіння довго не проростає і частково псується. За даними В.С. Пустовойта [1] при ранньому строці сівби насіння соняшника з високим вмістом жиру і тонким гігроскопічним лушпинням, знаходячись тривалий час в сирому та холодному грунті, більшою мірою страждає від впливу несприятливих умов, ніж низькоолійне насіння, яке має меншу гідрофільність.
Метою наших досліджень було формування одновидового фітоценозу шляхом повного знищення бур’янів екологічно безпечними заходами та одержання високого виходу продукції із стандартною якістю.
Аналіз експериментального матеріалу дає підстави для висновку про перевагу другого строку сівби при температурі ґрунту 8-100С (табл. 1).
Таблиця 1
Урожайність насіння соняшнику залежно від строків сівби і протруєння насіння, 2021 р.
З наведених даних видно, що оптимальною є сівба соняшнику, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 8-100С. В цьому разі урожай насіння в 2021 році становив в середньому 2,74 т/га, що перевищує показник раннього строку на 40,6%, а пізнього - на 5%. Але за середніми показниками ховається особливість реакції рослин на протруювання насіння. В нашому досліді такі специфічні прояви реакції на такі умови мали місце. Протруювання насіння перед сівбою препаратом Дерозал ефективне тільки за умови ранньої сівби (температура ґрунту 5-70С). В разі використання більш пізніх строків, протруєння насіння позитивного впливу не мало. І все ж таки, навіть всупереч одержаним результатам, треба відзначити обов’язковість протруювання, яке гарантує захист рослин від інфекції на випадок її з’явлення.
На підставі даних цього досліду можна констатувати доцільність сівби при температурі грунту 8-100С. Рекомендації, в яких пропонується пізній посів (кінець квітня - перша декада травня), не можна вважати прийнятними, бо вони не забезпечують ані збільшення урожаю, ані виходу олії. Протруювання насіння перед сівбою найбільш ефективне у разі використання ранніх строків сівби, але для стабільності виробництва соняшнику його треба застосувати як обов’язковий захід.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Пустовойт В.С. Избранные труды. – М.: Колос, 1966. – 368 с.
2. Ленюк М.М. Оптимізація елементів технології вирощування соняшнику в Степовій зоні України: Автореф. дис… канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Національний аграрний ун-т. – К., 2002. – 20 с.
3. Бондаренко М.П. Вплив агротехнічних прийомів на урожайність і якість насіння соняшнику в умовах Північно-Східного Лісостепу України: Автореф. дис… канд. с.-г. наук: 06.01.09 / ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.
4. Нікітенко М.П., Аверчев О.В. «Впровадження елементів біологізації в рослинництві як чинник підвищення кваліфікації в умовах глобальних змін клімату». Збірник тез ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» – Україна, м. Київ (21 квітня 2021р.). С. 193–196. http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/6389
|