Автор: Антонюк-Кисіль Володимир Миколайович, кандидат медичних наук, судинний хірург, комунальний заклад “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради;
Єнікеєва Вікторія Миколаївна, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, головний лікар, комунальний заклад “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради;
Лічнер Степан Іларіонович, заступник головного лікаря з лікувальної роботи, комунальний заклад “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради
|
Медицина в багатьох випадках консервативна , особливо по відношенню до неакушерських оперативних втручань під час вагітності. Існує майже як догма про недоцільність і небезпеку планового оперативного втручання при первинному симптомному хронічному захворюванню вен (ПСХЗВ) в басейні сафенових і/або несафенових вен під час вагітності. Проте в останні роки з’явились публікації про можливість і безпечність планового хірургічного лікування ПСХЗВ нижніх кінцівок, промежини та зовнішніх статевих органів або в поєднанні в стаціонарних умовах. Окрім того у світі мається чітка тенденція перенесення планових хірургічних втручань в тому числі флебологічного профілю в амбулаторних умовах. Це стосується і вагітних .Літературних джерел присвяченій цій тематиці не так і багато.
Мета дослідження. Оцінити безпечність, як для вагітної так і плоду ,планового хірургічного лікування ПСХЗВ в умовах короткотермінового перебування в стаціонарі (до 72 годин по термінології IAAS).
Матеріал і методи дослідження. На базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з початку 2013р.по четвертий квартал 2022р. прооперовано 256 вагітних в 11-111 триместрах з ПСХЗВ з клінічними проявами захворювання С2s-C4sЕpАr, p.Pr (згідно нерозгорнутої класифікації СЕАР від 2002р.). Показами до оперативного втручання: у 196 вагітних (76.56%) наростали явища хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини не дивлячись на проведену консервативну терапію; у 34 пацієнток (13.28%) з ціллю підготовки пологових шляхів до природніх пологів при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів та промежини, зменшуючи ризик кровотеч при розриві варикозних вузлів тим самим звужували покази до хірургічних пологів; у 26 хворих(10,16%) за їх побажанням для покращенням косметичних проблем, які обумовлені варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і/або на відкритих частинах нижніх кінцівок. Всім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон(рефлюкси, варикозні конгломерати), кардіотокографії (КТГ), фетометрії (ФМ), як до так і після операції.
Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконували тільки при згоді вагітних, при відсутності проти показів до оперативного втручання, як з боку соматичного так і акушерського статусів в умовах акушерського стаціонару. Всі оперативні втручання виконувались без премедикації. Використовували для знеболення тумесцентну анестезію і хірургічну методику по типу CHIVA при низхідному розвиткові ПСХЗВ .а при висхідному- поєднання методик CHIVA і ASVAL.У 100% вагітних під час оперативного втручання, в післяопераційному періоді порушень соматичного статусу ,тонусу матки у вагітної, серцебиття плоду( дані КТГ,ФМ) не зафіксовано. По суб’єктивній оцінці вагітними ,порушень кількості і якості рухів плоду не відмічене і ними ж відмічено у 98% випадках позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Оперовані у 11 та на початку 111 триместрів у 85% знаходились на протязі 24 годин,10% -на протязі 48 годин в умовах стаціонару ,після чого виписувались під спостереження акушер-гінеколога по місцю проживання,5% оперованих при кінці 111 триместру залишались в стаціонарі до пологів.
Висновки. Проведене планове хірургічне лікування ПСХЗВ в умовах короткотермінового перебування в акушерському стаціонарі під тумесцентною анестезією з використанням хірургічних методик по типу CHIVA при низхідному розвиткові ПСХЗВ .а при висхідному- поєднання методик CHIVA і ASVAL ,методики що «консервують стовбури сафенових і/або несафенових вен», чітко по індивідуальних показах ,з врахуванням соматичного і акушерського стану вагітних в 11-111триместрах є безпечним у 100% оперованих ,як для перебігу вагітності, розвитку плоду ,пологів і післяпологового періоду, коротким періодом реабілітації і не потребує післяопераційної медикаментозної підтримки. У 98% ,по суб’єктивній оцінці оперованих, отримано позитивний клінічний результат в післяопераційному періоді. Рекомендоване носіння еластичного трикотажу клас компресії 2 при фізичних навантаженнях.
|