Волонтерство є важливою складовою сучасного суспільства з давньою історією. У стародавньому Римі жителі міста добровільно допомагали пожежникам боротися з вогнем. У середньовічній Європі волонтерство було поширеним в середині церковних організацій. У ХІХ столітті, волонтерство розповсюдилось на благодійність та громадські ініціативи, а Флоренс Найтінгейл стала визначним прикладом волонтерської діяльності. У ХХ столітті волонтерство стало більш організованим і розповсюдженим [1].
Сьогодні, волонтерство є необхідною складовою соціального розвитку та благополуччя суспільства, допомагаючи в різних сферах, таких як природні дизастри, воєнні конфлікти, бідність, освіта, медицина, культура та інші. Це соціальне явище виникло ще в давнину та має глибокі корені в культурі й традиціях народів світу. Воно є різноманітним: соціальним, у сфері охорони здоров'я, екологічним, культурно-мистецьким.
Це є дієвим інструментом підтримки розвитку соціального та громадянського суспільства, що сприяє зміцненню демократичних процесів та розвитку громадської свідомості. Волонтерство є важливим джерелом допомоги та підтримки для різних категорій населення, зокрема, дітей, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших уразливих груп. Крім того, воно стало важливим чинником підтримки під час військових подій та конфліктів у різних країнах світу, що сприяє зменшенню людських втрат та поліпшенню умов життя для населення. Світовий досвід волонтерської діяльності під час військових подій свідчить про те, що волонтери можуть виконувати різні функції, зокрема, забезпечення гуманітарної допомоги, підтримки миротворчих операцій, надання психологічної підтримки тощо[2].
Україна не є винятком, оскільки волонтерський рух зародився під час Революції Гідності та підтримки військових дій на Сході України. Це стало важливим кроком у формуванні громадського суспільства та зміцненні національної ідентичності. З того часу волонтерський рух в Україні активно розвивається і виконує різноманітні функції, зокрема, забезпечення військових підрозділів необхідними речами, допомога воїнам та їх сім'ям, організація та проведення різноманітних благодійних акцій та проектів, підтримка осіб з інвалідністю та інших уразливих груп.
Волонтерство в Україні також має значний потенціал для зміцнення громадської свідомості та розвитку громадянського суспільства. Волонтери можуть стати активними учасниками різних громадських ініціатив та проектів, сприяти зміцненню демократичних процесів та формуванню громадської думки.
Таким чином, волонтерство є важливим соціальним явищем, яке має великий потенціал для підтримки соціального розвитку та зміцнення громадського суспільства. Україна має великий потенціал для розвитку волонтерського руху та його використання для підтримки різних сфер життя країни [3]. Волонтерська діяльність у сучасному суспільстві представляє унікальний потенціал для розв'язання соціальних проблем. Це чудова нагода для будь-якої людини відчути себе громадянином, який приносить користь, здійснити внесок у розвиток суспільства, задовольнити свої особисті та соціальні потреби через надання допомоги іншим.
Список використаних джерел:
1.Буздуган Я., Никонович О. (2013). Еволюція світового волонтерського руху. Віче, С. 7–10.
2.Калениченко Р.А. (2008). Волонтерство в соціальній роботі: навчальний посібник. Київ: Київський міжнародний університет, 86 с.
3.Безпалько О. В. (2005). Соціальна робота в громаді: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Центр навчальної літератури
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter