Розбудова демократичної, правової, соціальної держави актуалізує тематику дослідження громадянського суспільства, зокрема, уточнення теоретичних засад громадянського суспільства та розвитку його в Україні.
Громадянське суспільство, як цілісна демократична система, об’єднує такі інституції як виробництво, економіку, соціум, духовність, політику. Соціальні та духовні сфери разом становлять громадянське суспільство, яке забезпечує суспільство з розвиненими економічними, культурними, юридичними та політичними відносинами між його членами, незалежними від держави, але взаємодіючи з нею. Важливим моментом розвитку відносин у громадянському суспільстві є пошук способів правової взаємодії та взаємного впливу суспільства та держави.
Громадянське суспільство - це структура недержавних зв’язків та сфера самореалізації громадян через різні системи відносин (культурні, духовні, національні, релігійні, соціальні, економічні) [2]. Ідея громадянського суспільства є однією із найцінніших досягнень світової політико-правової думки. У всьому світі групи громадянського суспільства активно вирішують соціальні проблеми. На основі теоретичного аналізу проблеми функцій громадянського суспільства було визначено: інтегральну, інструментальну, дистрибутивну,регулятивну,управлінську,комунікативну,нормативну, ціннісну, контролюючу, функцію протистояння, критичного відображення [2, с.128]. Особлива роль громадянського суспільство у розвитку держави. Відомі різні моделі громадянського суспільства : демократичне, посередницьке, виборче громадянське суспільство [5]. У часи, коли Україна переживає надскладні часи, громадянське суспільство вітражно демонструє свою виняткову місію. Громадянське суспільство свого роду “кардіостимулятор” розвитку держави, ключова ланка розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави. Успішне вирішення завдань модернізації системи можливе лише за активної участі інституціоналізованого громадянського суспільства, яке здатне надати модернізаційним перетворенням органічного характеру, залучити до їх здійснення потенціал самоорганізації. Наділяючи громадянина можливостями, гарантіями, мотивуючи та стимулюючи його громадянськість, соціально-активну поведінку, сприяємо розвитку громадянського суспільства.
ЛІТЕРАТУРА
1.Абетка політична. Громадянське суспільство і політика : навчальний посібник. За наук. ред. док. наук держ. упр. О. В. Радченка, Редакторупорядник М. Д. Городок, [автори-упоряд. А. В. Карташов, О. В. Радченко], вид. 11-е, доп. і перероб. Київ.2016. 48с.
2.Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії: Монографія. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. 211 с.
3.Громадянське суспільство: політичні та соціально-правові проблеми розвитку / за ред. М. П. Требіна. Х.Право, 2013. 536 с.
4.Громадянське суспільство: проблеми і напрями інституційного розвитку / за заг. ред. д-ра соціол. наук, проф. Ю. П. Сурміна. К. :Вид-во НАДУ, 2008. 56 с.
5.Rosenblum N/ Civil Societies Liberalism and the Moral Uses of Pluralism. Social Research. Vol.61.№3(1994).P.540-557.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter