Вступ. Індивідуальний розвиток тварин обумовлений спадковістю, яка складалася внаслідок їхнього пристосування до умов існування впродовж багатьох поколінь. Цей процес проходить шляхом закономірних змін організму в напрямку постійного ускладнення його будови та функцій. Вивчення біологічних закономірностей ембріонального та постембріонального розвитку сільськогосподарських тварин дозволить більш активно впливати на процеси відтворення і керувати формуванням конституції та продуктивності тварин [1, 2, 3].
Проаналізувавши доступні нам літературні джерела, ми дійшли висновку, що в даний час досить поверхнево вивчені питання морфогенезу маток тільних корів, особливо української чорно-рябої молочної породи. Дослідники [4] акцентують увагу на тому, що маса плода, усієї матки з вмістимим, а також неплідних утворень матки і плаценти, навколоплідні рідини і сама матка та їх добовий приріст з віком плода збільшуються за експоненціальним законом.
При проведенні досліджень, за принципом аналогів було сформовано чотири групи тільних корів чорно-рябої породи по 15 голів у кожній. В І (контрольній) групі були плоди чистопородні чорно-рябої породи, ІІ – плоди генотипу 5/8 чорно-рябої (Ч) х 3/8 голштинської (Г), ІІІ – плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г і ІV – плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г. Плоди з матками відбирали в спеціально змонтований контейнер. Далі проводили зважування матки з вмістимим.
Результати дослідження. Нами встановлено, що маса матки у корів ІІ групи на 3 місяці тільності більша на 14,57 %; ІІІ – на 8,04; ІV – на 18,59 (P<0,05) і в середньому по ІІ-ІV групах – на 13,57 % порівняно з тваринами І групи (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка маси матки у корів різних генотипів чорно-рябої худоби, М ± m, кг
На 5 місяці тільності корови контрольної групи за масою матки поступалися тваринам ІІ групи на 4,65 %; ІІІ – на 1,09; ІV – на 9,67 і в середньому по ІІ-ІV групах – на 8,68 %, а на 7 місяці тільності відповідно на 10,60 %; 2,88; 9,33 і 8,06 %. Різниця за наведеним показником між тваринами І та ІІ і І та ІV груп була вірогідною при P<0,02, а між І та в середньому по ІІ-ІV групах – при P<0,01. Отже, із збільшенням кровності за голштинською породою, у корів спостерігається тенденція щодо збільшення маси матки.
Відповідно до інформації [5], ріст провізорних органів у великої рогатої худоби інтенсивніший у першій половині тільності, ніж у другій. Результати наших досліджень свідчать, що маса матки у корів І групи з 3 до 5 місяця тільності збільшилася в 5,51 рази; ІІ – в 5,03; ІІІ – в 5,15; ІV – в 5,09 і в середньому по ІІ-ІV групах – в 5,10 рази, з 5 до 7 місяця тільності – відповідно в 2,38; 2,51; 2,45; 2,37 і 2,44 рази, а за період з 3 до 7 місяця тільності – в 13,09; 12,63; 12,63; 12,08 і 12.45 рази. Інтенсивність збільшення маси матки у корів з 3 до 5 місяця тільності, на відміну від періоду з 5 до 7 місяця, була в 2,00-2,32 рази вищою.
Таким чином, абсолютний ріст маси матки впродовж тільності відбувається нерівномірно і з різною інтенсивністю. Найбільш інтенсивно збільшення маси матки проходить з 3 до 5 місяців тільності (залежно від частки крові за голштинською породою в 5,03-5,51 рази) і менш інтенсивно з 5 до 7 місяців тільності (залежно від частки крові за голштинською породою в 2,37-2,51 рази).
Список використаних джерел:
1.Сірацький Й. З., Просяний С. Б.. Ембріональний ріст і розвиток тварин різних генотипів : Тваринництво України. 2000. № 3-4. С. 17.
2.Гончаренко І. Ембріогенез і наступна продуктивність молочної худоби : Тваринництво України. 2005. № 2. С.11 – 14.
3.Сичова О. О. Інтенсивність росту молодняку великої рогатої худоби залежно від його морфо-функціонального статусу в неонатальний період. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. К., 2009. Вип. 138. С. 47 – 51.
4.Mc. Neill D. M., Kelly R. W., Williams I. H. The partition of nutrients in ewes mainained in a moderate compared with a lean body condition in late pregnancy : Austral. J. Arg. Res. 1997. Vol. 48, № 6. P. 743 – 752.
5.Макаренко Н. П. Влияние разного уровня кормления нетелей в первую половину стельности на развитие их плодов. Исследование в животноводстве. Киев, 1968. С. 84–90.
|