Невід’ємною належністю кожної держави є державний герб, прапор і гімн, які уособлюють символи її суверенітету. Державні символи представляють державу, ідентифікують її з-поміж інших країн, у них закладено глибокий зміст, пов’язаний з історією та сучасністю держави, ментальністю її народу, в них символічно відображено національну ідею. Кожен із цих символів виступає і використовується дипломатичними представництвами в суворо визначених випадках відповідно до загальноприйнятих протокольних норм і традицій країни перебування. Правила міжнародної ввічливості вимагають поваги до символів держави в міждержавних відносинах. Будь-яка неповага, виявлена щодо них, розглядається як свідома ганебна дія, спрямована на адресу цієї держави, що суперечить міжнародному праву. Окремі питання кримінальної відповідальності за наругу над державними символами знайшли відображення у працях Н.О. Гуторової, С.Ф. Денисова, О.О. Кашкарова, М.Й. Коржанського, В.В. Кузнецова та ін. Згідно статі 65 Конституції України шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Згідно з Конституцією України, державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Завдання справжнього громадянина України – знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті, під час урочистих і офіційних заходів, не дозволяти глумитися над ними, гордитися незалежною українською державою.
Об'єктом даного кримінального правопорушення є авторитет української держави, який підривається у разі посягання на державні символи як України, так ї іноземної держави. Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України - Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. У диспозиції ст. 338 КК України чітко встановлено, що з об’єктивної сторони аналізовані злочини виявляються лише у публічній нарузі над державними символами. У коментарі до ст. 338 КК України під “наругою” розуміється грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою. На мою думку, під “наругою” слід розуміти грубе, образливе ставлення особи до державних символів, яке вона публічно висловлює чи демонструє. Суб’єкт злочину - будь-яка осудна особа, якій виповнилося шістнадцять років. Особи віком від 14 до 16 років можуть бути притягнуті до кри¬мінальної відповідальності лише у разі публічної наруги над державними символами України чи офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної дер¬жави, якщо такі дії вчинені шляхом їх умисного знищення чи пошкодження загально небезпечним способом або при настанні тяжких наслідків. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміє, що вони по¬рушують порядок використання державних символів України або іноземної держави, принижують їх авторитет, і бажає вчинити саме такі дії. Мотиви і мета не є обов’язковими ознаками, отже, на кваліфікацію не впливають.
Список використаних джерел:
1. Напиральська В.І. «Кримінальна відповідальність за наругу над державними символами: міжнародно-правовий аспект» - Електронний ресурс- режим доступу - http://pravoznavec.com.ua/period/article/11452/%C2
_________________
Науковий керівник: Голобородько Н.В., викладач юридичних дисциплін вищої категорії, Таращанський технічний та економіко-правовий фаховий коледж
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter