Анoтація. У цій статті розглядаються актуальні науково-теоретичні підходи до створення корпоративної культури в туристичному підприємстві. Розглянуто чинники, які впливають на корпоративну культуру, звернувши особливу увагу на фактори внутрішнього середовища, які безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичного підприємства. Також запропоновано ряд напрямів та заходів для створення корпоративної культури в туристичному підприємстві.
Ключoві слoва: корпоративна культура, менеджмент, туристичне підприємство, туристичні послуги, ринок.
Аbstrаct. This article examines modern scientific and theoretical approaches to the formation of the corporate culture of a tourist enterprise. The factors influencing corporate culture are identified, with a focus on internal environmental factors that directly affect the competitiveness of the tourist enterprise. Directions and measures for creating the corporate culture of a tourist enterprise are proposed.
Key words: corporate culture, management, tourist enterprise, tourist services, market.
Вступ. Запровадження корпоративної соціальної відповідальності в систему управління підприємством стає все більш актуальним, оскільки бізнес розглядається не тільки як фактор економічного прогресу, але також як основа підтримки соціальної стабільності організації. Це пояснюється тим, що в умовах економічної рецесії очікування персоналу стосовно соціальної відповідальної поведінки підприємства зростають. Тому бізнес зосереджується на впровадженні соціальних програм з метою зниження напруженості в колективі. При цьому менеджмент прагне зміцнити репутаційний капітал компанії. Таким чином, соціальна відповідальність є інструментом зниження ризиків, підвищення конкурентоспроможності та зростання прибутку. Тому формування системи корпоративної соціальної відповідальності стає актуальною науковою проблемою.
Виклад основного матеріалу. Корпоративна культура – це явище, яке має багатоаспектне тлумачення. Корпоративну культуру треба розглядати всебічно, тому що вона належить до складних матеріально-духовних феноменів [1].
Трудовий колектив – це те середовище, у якому працівники згуртовуються та об’єднуються у спільному вирішенні поставлених завдань, досягненні загальної мети та здійсненні місії організації, у якій працюють. Тому сьогодні необхідно використовувати основні резерви трудового колективу, а саме соціально-психологічний клімат, що панує в ньому. Він визначає загальний психічний настрій колективу, його пріоритети, сукупні цінності, правила та норми поведінки, відносини, що склалися між членами колективу, а також позначається на показниках ефективності діяльності організації [4].
Особливістю соціально-психологічного клімату трудового колективу на підприємстві є те, що він є результатом акумулювання характеристик групового стану. Він має вплив на робочу активність та ініціативу працівників, який, своєю чергою, може бути як стимулюючим, так і пригнічуючим, тому слід розділяти сприятливий і несприятливий соціальнопсихологічний клімат у трудовому колективі [4].
Персонал займає центральне місце у діяльності підприємств усіх галузей господарювання. Особливе значення має персонал для туристичної галузі. Визначальне місце персоналу для туристичних підприємств пояснюється сферою гостинності до якої належать вони. Унікальна властивість персоналу полягає у тому, що він виступає запорукою успішного функціонування туристичних підприємств та є невичерпним резервом формування його конкурентних переваг. Жоден ресурс в туристичному бізнесі не може зрівнятися з визначальною роллю людського фактору [3].
Туристична компанія може мати унікальний продукт, налагоджену маркетингову стратегію, новітні інформаційні технології, але неефективна робота персоналу своїми діями може усе це нівелювати. Важливість роботи співробітників складно переоцінити, кваліфікований кадровий склад покращує бізнес. Якщо персонал зайнятий, пунктуальний, чітко дотримується встановлених стандартів і готовий взяти на себе відповідальність, це створює культуру поваги та довіри, покращує рівень обслуговування клієнтів, сприяє посиленню конкурентних позицій на ринку тощо [3].
Основу корпоративної соціальної відповідальності діяльності суб’єктів становить економічна відповідальність, яка визначається базовою функцією компанії на ринку як виробника товарів і послуг, що дозволяє задовольняти запити споживачів і, відповідно, отримувати прибуток.
Менеджмент туристичних підприємств усвідомлює економічні, соціальні та екологічні наслідки діяльності. Дотримуючись принципів соціалізації господарської діяльності, сучасне туристичне підприємство повинно формувати цілі господарської діяльності з урахуванням довгострокових інтересів споживачів і суспільства в цілому. Соціально-орієнтоване туристичне підприємство повинно прагнути не тільки до отримання прибутку, але і створювати споживчу цінність туристичних продуктів, сприяти покращенню життєвого рівня населення, поліпшення екологічного стану території тощо [2].
Тоді, для успішного створення трудового колективу підприємства необхідно забезпечити такі умови:
• усі члени колективу повинні чітко уявляти собі цілі спільної роботи;
• вміння кожної людини відомі керівнику та іншим робітникам (відповідно до цього розподілені функції);
• організаційна побудова колективу повинна відповідати завданням, що стоять перед ним;
• у колективі аналізують методи роботи і намагаються їх удосконалювати;
• розвинута самодисципліна, що дозволяє добре використовувати час і ресурси;
• колектив підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідносини;
• відносини у колективі є відкритими.
А для створення ефективного трудового колективу його керівник повинен відповідати таким вимогам:
• наявність навичок керівництва;
• послідовність;
• вміння щодо правильного підбору робітників;
• турбота про членів колективу;
• здатності до створення сприятливого морально-психологічного клімату;
• підтримка особистого розвитку робітників, заохочення їхнього творчого потенціалу;
• вміння раціонально використовувати робочий час;
• високі вимоги до працівників;
• прагнення до зворотного зв'язку. [5]
На етапі становлення трудового колективу формується актив, що поєднує більшість членів колективу, починають складатися традиції, громадська думка, яка спрямована на підтримку вимог керівника більшістю робітників. Як наслідок, рішення всі частіше приймаються колегіально, стиль керівника стає більш демократичним. Задача керівника на даному етапі полягає в тому, щоб, спираючись на актив колективу, визначити позиції, цілі і мотиви діяльності кожного члена трудового колективу. Це дозволить йому обрати найбільш ефективні методи впливу на мотиви поведінки людей, активізувати і залучити до участі в управлінні усіх членів колективу [5].
Групова згуртованість – важливий показник , який вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованості в єдине ціле, -це можливо виявити не тільки шляхом розрахунків відповідних соціометричних індексів. Значно зручніше це можна зробити за допомогою методики, яка містить в собі 5 питань і має декілька варіантів відповідей на кожен із них [4].
У сучасних умовах туристичного ринку кожне підприємство перебуває у процесі безперервних змін і пошуку шляхів адаптації до них. Підтримувати успішне функціонування на ринку підприємства зможуть завдяки розробленій стратегії. Стратегія – це довгостроковий, якісно визначений напрям розвитку організації, що стосується сфери, засобів і форми її діяльності, системи взаємовідносин усередині організації, а також позиції організації в навколишньому середовищі, що приводить організацію до мети її розвитку. На думку дослідників, особливістю формування корпоративної культури туристичних підприємств є впровадження заходів клієнтоорієнтованого менеджменту продаж послуг, розкриття потенціалу персоналу, формування та розвиток ключових компетенцій як кожного працівника, так і підприємства у цілому. При цьому туристичне підприємство повинно володіти неповторним організаційним стилем, власною філософією та принципами, особливими моделями вирішення проблем та прийняття рішень, а також внутрішньою корпоративною системою взаємовідносин. Корпоративна культура туристичного підприємства є інтегратором інтересів підприємства та працівників [1].
Висновки. Отже, ринкові зміни, вплив глобалізації та міжнародної конкуренції викликали постановку нових складних завдань щодо управління персоналом і формування трудового колективу. Управління персоналом є теоретико-прикладною наукою, яка впливає на організаційний та управлінський горизонт працівника, його можливості для ефективної співпраці з іншими членами команди і культуру ділового спілкування. Ці компетенції разом з професійними знаннями і навичками в сфері спеціалізації визначають якість підготовки спеціаліста і потенціал ефективності його трудової діяльності. Соціальна компетентність дозволяє працівнику повніше реалізувати себе, розвивати результативні стосунки з керівництвом та співробітниками, успішно розв'язувати питання кар'єри та отримувати задоволення від своєї роботи.
Ефективність управління персоналом та формування трудового колективу безпосередньо впливає на результативність виробництва та соціальний розвиток людей, оскільки ці процеси взаємопов'язані та представляють собою єдиний процес. Якісне управління персоналом повинно враховувати соціальні особливості об'єкта управління та використовувати ефективні методи формування колективу. Від цього залежить успішність підприємства та здатність досягати поставлених цілей.
Список використаних джерел
1. Нездоймінов С.Г., Гонцова В.В. Формування корпоративної культури туристичного підприємства. Інфраструктура ринку. Випуск 24. 2018. С. 216-221.
2. Бойко М. Г. Бабенко, О. В. Корпоративна соціальна відповідальність в туризмі: передумови формування та реалізації. Ефективна економіка № 12. 2014. С. 28-35
3. Пріщенко А.В. Формування згуртованого трудового колективу туристичного підприємства. Веб-сайт. URL: https://cutt.ly/94tKhHu
4. Джозі О. В. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі підприємства. Веб-сайт. URL: http://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/30180.pdf
5. Формування трудового колективу як основа ефективного управління персоналом. Економіка харчової промисловості. 2011. № 2. С. 53-57.
___________________
Науковий керівник: Ставська Ю.В., доктор економічних наук, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, готельно-ресторанної справи та туризму, Вінницький націoнальний аграрний університет, м. Вінниця, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter