Автор: Михайлюк Іван Олексійович, доктор медичних наук, професор, Івано-Франківський національний медичний університет; Шпільчак Любов Яремівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Івано-Франківський національний медичний університет; Данилюк Анастасія Романівна, лікар КНП Лисецька лікарня
|
Однією із актуальних проблем сучасної гістології та ембріології є вивчення закономірностей процесів регуляції гістогенезу і органогенезу легень людини для розуміння їх розвитку, формування вроджених вад, варіантів будови їх структурних компонентів За даними останніх досліджень до місцевих регуляторних систем відносять компоненти АПУД-системи. У зв’язку з чим завданням нащого дослідження було встановити роль компонентів АПУД-системи в регуляції гістогенезу легень людини.
Результати проведених нами досліджень (32 ембріони людини) показали, що на 6-12 тижнях гестації легені ембріонів людини знаходяться на залозистій стадії розвитку. Даний період гістогенезу органів дихання характеризується інтенсивним розмноженням клітин та початком їх диференціювання.В цей час звертає на себе увагу наявність серед недиференційованих епітеліальних клітин значного числа високоспеціалізованих і диференційованих клітин АПУД-системи, в цитоплазмі яких виявляються секреторні гранули, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі та інші добре розвинені органели. Дані імуногістохімічних та електронномікроскопічних досліджень дозволили виявити три типи ендокринних клітин. Зокрема: Ec, які синтезують серотонін, Р-клітини - бомбезин і С-клітини - кальцитонін. Переважну більшість складають Ес-клітин закритого типу, які розташовуються на базальній мембрані, тоді, як Р і С-клітини відкритого типу, розташовані на апікальній поверхні бронхіальних трубок і виділяють свої секреторні гранули в їх просвіт. Морфометричні дослідження показали, що одна клітина ДЕС-системи припадає на 10-12 епітеліоцитів. Цитоплазма більшості клітин псевдобагаторядного епітелію заповнена зернами глікогену. Даний феномен дозволяє висунути припущеннч про участь епітеліальних клітин бронхіальних трубок в трофічний функції ембріона на даній стадії гестації. Детальний аналіз будови та взаємовідносин клітин АПУД-системи з епітеліоцитами бронхіальних трубок показав, що ендокринні клітини утворюють чисельні контакти із сусілніми клітинами, мають довгі відростки, які лежать на базальній мембрані або повернуті до апікальної поверхні епітеліального шару. Таким чином проведений нами структурний аналіз показав, що клітини АПУД-системи через контакти з епітеліоцитами своїми гормонами можуть впливати на різні процеси гістогенезу легень людини.
|