Питання депресивних проявів у сучасному світі виявилось чи не найважчим з усіх, що стояло перед суспільством. Адже будь-яка діяльність, у яку включається людина, виникає і відбувається під впливом зовнішніх факторів, що її стимулюють [5]. Зокрема, через зміни що відбуваються кожний день у всіх сферах життя та освітньому процесі людини.
Депресія - це одне із найбільш розповсюджених захворювань на землі. За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, у всьому світі депресивні стани переживають близько 500 мільйонів людей. Статистика свідчить, що найбільше депресією страждають люди у віці 20–59 років, а максимальне число зазначеного стану приходиться на період 20-39 років.
У всіх країнах спостерігається тенденція до стрімкого підвищення числа людей, що страждають від цього захворювання.
Останнім часом спостерігається активне зростання рівня депресії в Україні. За данними дослідження STEPS кожен восьмий дорослий українець страждає від симптомів, що відповідають клінічному діагнозу депресії.
Депресія - психічний розлад, найбільш характерними ознаками якого є патологічно знижений настрій з негативною, песимістич-ною оцінкою себе, свого становища в суспільстві і свого майбутнього [4].
Н. Самоукіна [3] вважає, що людина знаходиться в стані депресії різної глибини і тяжкості, якщо вона помічає:
– що уранці їй не хочеться вставати з ліжка і йти на роботу;
– що їй все одно – поснідала вона чи ні;
– що вона відчуває постійну втому, пасивність і байдужість до життя і роботи;
– що вона часто знаходиться в стані пригніченості, спустошеності і безвиході;
– що їй все видається «в чорному світлі»;
– що вона давно не відчувала станів підйому, радості і задоволення від життя;
– що її переслідують страхи і невпевненість в собі.
Зовні людина, що перебуває в депресії, виглядає млявою та пасивною, у неї особливий вираз очей: порожнеча і відчуженість.
Найбільш розповсюдженими симптомами депресії є:
- смуток і відчуття безнадії;
- розлади сну, людина прокидається рано, але важко встає;
- в’яле мислення або знижена концентрація уваги;
- втрата інтересу до того, що раніше приносило задоволення;
- думки про самогубство і смерть;
- неспокій та роздратованість;
- низька самооцінка або почуття вини;
- розлади апетиту;
- стомлюваність, слабкість;
- хронічні болі, які не піддаються традиційному лікуванню.
Від достатньо повного розуміння та тлумачення сутності терміну «депресія», бачення і правильного виділення основних та додаткових симптомів депресивних переживань та станів залежить своєчасність постановки
об’єктивного діагнозу і надання психологічної та психотерапевтичної допомоги суб’єктам, які знаходяться в депресивному стані.
Проблема появи депресії викликає закономірний інтерес дослідників та широких кіл громадськості. Аналіз вітчизняних наукових досліджень з даної теми спонукав до розгляду проблеми впливу депресії на психологічне та фізичне здоров’я особистості.
Крім того, в суспільстві все ясніше виникає надзвичайно актуальне питання допомоги учасникам бойових дій, які переживають депресію.
Статистика суїцидів в Україні не ведеться, а данні з різних джерел є дуже неоднозначними.
Однак, це не змінює суті проблеми – «афганський синдром», «в’єтнамський
синдром» надали суспільству достатньо доказів необхідності такої роботи [1].
Посттравматичний стресовий розлад переживається по-різному.
Але в ситуаціях, ускладнених пораненнями, інвалідністю, і, навіть при відсутності фізичних травм, дуже часто супроводжується депресією [2].
Стрімке зростання кількості людей з признаками депресії та висока
соціальна значущість проблеми характеризує вивчення даного питання як одного з центральних.
Список використаних джерел:
1. Сидорова О.А. Нейропсихологія емоцій. – М., 2001.
2. УДК: [159.98+615.851]:159.942.5–053.6(043.3) Лазос Г.П. Лазос Гелена Петрівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії консультативної психології та психотерапії, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна. Посттравматичний ріст :теоретичні моделі, нові перспективи для практики. http://www.appsychology.org.ua/index.php/ru/arkhiv-vydannia-2/tom-1/vipusk45-r-m-2016.
3. Самоукіна Н. В. Екстремальна психологія. - М.: Асоціація авторів та видавців «ТАНДЕМ»; ЕКМОС, 2000. - 288 с.
4. Депресія: обличчя та маски. / За редакцією Н. Долішньої. – Львів: Видавництво Мс, 2006. 116 с
5. Толкунова І.В., Гринь О.Р., Смоляр І.І., Голець О.В. Психологія здоров’я людини : навч. посіб./за ред. І.В. Толкунової. Київ: 2019.156 с.
_____________________
Науковий керівник: Толкунова І.В., кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет фізичного виховання і спорту України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter