Зміни в економічній структурі - це зміни, пов'язані з великими діапазонами в якому головну роль починають відігравати високі технології. На європейській та світовій арені технології стають найважливішим товаром у міжнародному обміні та формуванні конкурентної позиції.
Водночас, керуючись досвідом і сучасними тенденціями розвитку, а також припускаючи раціональну поведінку всіх учасників економічного життя, визначити деталі змін надзвичайно важко навіть у середньостроковій перспективі. В даний час зміни відбуваються уривчасто, і технічний прогрес змушує розвивати галузі, які кілька років тому мали невелике значення або були невідомі. Створюючи сьогодні рішення в перспективі 10 років, необхідно робити певні припущення та визначати пріоритетні напрямки розвитку. В основі такого кроку можуть лежати проривні зміни в глобальному масштабі (глобальні винаходи) [1].
У розвинутих економіках основною рушійною силою зростання конкурентоспроможності є інновації, що базуються на трьох основних стовпах: дослідження та розробки (НДДКР), знання та освіта. Таким чином, ефективність впровадження інноваційних процесів все більше стає одним із ключових показників конкурентоспроможності. Інноваційна діяльність створює значну додану вартість для промисловості та послуг і сприяє зміцненню конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку. Інновації є ключовим елементом підвищення продуктивності та економічного зростання, особливо в епоху швидких технологічних змін. Тенденції розвитку високорозвинутих країн свідчать про те, що лише створення конкурентної переваги на основі знань та ефективно впроваджених інновацій може гарантувати сталий розвиток [2].
В даний час під інноваційним розвитком сфери послуг потрібно розуміти сукупність адміністративних методів, які забезпечують впровадження всіх видів нововведень і формування умов, що стимулюють інновації на підприємствах даної сфери [3].
Розвиток інноваційної діяльності у сфері послуг визначається багатьма чинниками різного характеру. Інновації можуть бути як результатом впливу зовнішнього середовища на діяльність компанії, так і ініційованими внутрішніми факторами. Зовнішні джерела включають, серед іншого: технологічний прогрес, постачальників, зміну вимог клієнтів, інфраструктуру знань, скорочення життєвого циклу продукту/послуги або зростання конкуренції в глобальному масштабі. Серед внутрішніх факторів, що стимулюють інноваційну діяльність у сфері послуг можна виділити: працівників, керівний склад, методи менеджменту компанії (включаючи стратегії розвитку компанії), тип бізнесу, розмір компанії та час роботи на ринку.
Інноваційна діяльність у сфері послуг також може бути ініційована постачальниками та конкурентами. Зростаючий попит на конкретну послугу визначає бажання придбати технологію, яка б гарантувала можливість її надання. Крім того, коригування стратегії можуть знадобитися для збереження частки ринку або зміцнення позиції компанії
Клієнти є важливим джерелом інновацій у сфері послуг. Побудовані мережі зв’язків із клієнтами, партнерами та зовнішніми експертами дозволяють ідентифікувати можливості, що з’являються в середовищі, потреби клієнтів та стимулювати інновації партнерів. Створенню інновацій у співпраці з клієнтами сприяють нові технології, які водночас є цінними інструментами для генерації ідей. Вони полегшують доступ і надають можливість швидкого пошуку в базах даних, що містять інформацію про патенти, попередні відкриття, винаходи, а також є цінним джерелом інформації про клієнтів або конкурентів. Отримана інформація допомагає генерувати ідеї щодо створення нових послуг та вдосконалення існуючих на ринку [4].
Оцінка ефективності інноваційного розвитку підприємств сфери послуг потребує відповідного методичного підходу на основі обґрунтованої системи показників, які у максимальній мірі об’єктивно забезпечують проведення необхідних розрахунків, виявлення недоліків та переваг і обґрунтування комплексу заходів для підвищення конкурентоспроможності. При оцінюванні можна використати монофакторну систему, що складається із незначної кількості факторів таких як економічні, науково-технічні та соціальні та багатофакторну, яка включає економічні, фінансові, організаційні, інституційні, екологічні, соціальні, маркетингові групи показників ефективності інноваційного розвитку підприємств сфери послуг.
Підвищення соціально-економічної ефективності сфери послуг на основі інноваційного розвитку можливе шляхом створення необхідного нормативно-правого, інфраструктурного забезпечення господарювання суб'єктів, а також інтеграції підприємств сфери послуг з іншими господарюючими суб'єктами ринку.
Список використаної літератури
1. DYNAMICZNA POLSKA 2020 URL: https://kigeit.org.pl/FTP/PRCIP/Literatura/006_1_Strategia_Innowacyjnosci_i_Efektywnosci_Gospodarki_2020.pdf
2. Norek, Tomasz. "Efektywność procesów innowacyjnych realizowanych przez polskie przedsiębiorstwa sektora MSP. Rezultaty badań empirycznych." Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu 386 (2015): 209-229.
3. Бокова З.Ю., Гринько Т.В. Стратегічні напрямки інноваційного розвитку підприємств сфери послуг URL: http://www.confcontact.com/2016-ekonomika-i-menedzhment/7_bokova.htm
4. Skórska A. Innowacyjność sektora usług w Polsce. Studia Ekonomiczne 272 2016. С.153-164.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter