Вступ. Переломи діафізу плечової кістки є досить поширеними та складають від 3% до 5% від загальної кількості ушкоджень кісток скелету, можуть зустрічатися як в ізольованому вигляді так і у поєднанні з ушкодженням інших органів та систем. Лікування пацієнтів з ушкодженнями опорно-рухової системи, що мають коморбідну патологію, вносить ряд коректив до лікувального процесу на всіх етапах надання спеціалізованої медичної допомоги. Найбільш розповсюдженою коморбідною патологією, що має опосередкований вплив на рівень кальцинації кісткової тканини, якість нутриційних артерій, формування кісткового мозолю та репаративні процеси є цукровий діабет [1-3]. Ряд досліджень вказують на те, що пацієнти з цукровим діабетом першого та другого типів мають підвищений ризик виникнення переломів кісток в результаті низькоенергетичних та високоенергетичних травм. Зменшення кісткової щільності та наявність остеопорозу провокую виникнення біомеханічних особливостей зміщення кісткових відламків [4-6].
Мета. Визначення біомеханічних особливостей переломів діафізу плечової кістки у пацієнтів з цукровим діабетом.
Матеріали і методи. Об’єктом дослідження стали 36 пацієнтів з переломами діафізу плечової кістки та наявністю цукрового діабету першого та другого типів віком від 25 до 68 років. За гендерним розподілом переважали жінки та склали 61,1% (21), чоловіки склали 38,9% (15). Всім пацієнтам на діагностичному етапі надання медичної допомоги було виконано рентгенографії ушкодженого сегменту в стандартних двоплощинних проекціях. Термін госпіталізації складав від 30 хвилин до 2-х діб з моменту отримання травми. За характером травми розподіл був наступним: перелом в результаті падіння з висоти власного зросту анамнестично виявлено у 88,9% (32) пацієнтів, вплив високоенергетичного травмуючого чинника був причиною перелому у 11,1% (4) випадках.
Результати дослідження. В результаті аналізу даних рентгенологічних методів дослідження проведено диференціацію типів переломів за класифікацією АО. Серед пацієнтів з низькоенергетичною та високоенергетичною травмою переважали скалкові перелому. Переломи типу 12-В із наявністю вільного кісткового фрагменту діагностовано у 41,7% (15) пацієнтів. Багатоуламкові складні переломи типу 12-С виявлено у 33,3% (12) випадках. Прості поперечні, гвинтоподібні та косі переломи типу 12-А діагностовано у 25% (9) пацієнтів.
Висновки. Серед пацієнтів з переломами діафізу плечової кістки та наявною коморбідною патологією вуглеводного обміну виявлено переважання скалкових переломів над простими. Це свідчить про зниження мінералізації кісткової тканини за рахунок порушення мікроциркуляторних процесів, що вимагає патогенетичної корекції на всіх етапах надання медичної допомоги.
Список використаних джерел
1. Romero-Díaz C, Duarte-Montero D, Gutiérrez-Romero SA, Mendivil CO. Diabetes and bone fragility. Diabetes Ther. 2021;12(1):71–86.
2. Poiana C, Capatina C. Fracture risk assessment in patients with diabetes mellitus. J Clin Densitom. 2017;20(3):432–43.
3. Picke A-K, Campbell G, Napoli N, Hofbauer LC, Rauner M. Update on the impact of type 2 diabetes mellitus on bone metabolism and material properties. Endocr Connect. 2019;8(3):R55–70.
4. Napoli N, On behalf of the IOF Bone and Diabetes Working Group, Chandran M, Pierroz DD, Abrahamsen B, Schwartz AV, et al. Mechanisms of diabetes mellitus-induced bone fragility. Nat Rev Endocrinol. 2017;13(4):208–19.
5. Zhang D, Wu Y, Li Z, Chen H, Huang S, Jian C, et al. MiR-144-5p, an exosomal miRNA from bone marrow-derived macrophage in type 2 diabetes, impairs bone fracture healing via targeting Smad1. J Nanobiotechnology. 2021;19(1):226.
6. Hygum K, Starup-Linde J, Langdahl BL. Diabetes and bone. Osteoporos Sarcopenia. 2019;5(2):29–37.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter