Сучасний світ часто вимагає комплексних та комбінованих рішень. В умовах глобалізації, у тому числі й глобалізації освіти, поряд із закладами, що здійснюють формальну освіту на всіх рівнях, набувають популярності та відіграють все важливішу роль заклади неформальної освіти [1-3]. Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій [4]. Зараз неформальну освіту визнано повноцінною ланкою системи безперервної освіти – «освіти впродовж життя». Політичні, соціальні та економічні зміни у суспільстві вимагають відповідних рішень та сучасних форм реалізації освітнього продукту [2]. Але такі зміни відбуваються не тільки та не стільки у суто гуманітарному, нематеріальному полі. Архітектура сучасних закладів освітньо-просвітницького спрямування також має відповідати таким змінам. Вагомою складовою таких закладів є осередки неформальної освіти. Заклади неформальної освіти (далі ЗНФО) – складова системи неперервної освіти, що здійснює освітню діяльність у сфері неформальної освіти, це можуть бути як заклади (осередки) формальної та позашкільної освіти, заклади освіти дорослих (професійні та непрофесійні), неурядові установи, платформи дистанційного навчання тощо [1].
Громадські освітньо-рекреаційні центри або комплекси – це громадські заклади (комплекси / центри), що поєднують групи (блоки) приміщень різного громадського призначення у різних комбінаціях та забезпечують реалізацію повсякденних (осередки формальної освіти, громадське харчування, торгівельні площі), періодичних (ЗНФО, клубні, спортивні приміщення тощо) та епізодичних (видовищні приміщення) послуг за умови кооперації різних громадських функцій, чіткого зонування та наявності відповідних груп приміщень ЗНФО. Як структурно-функціональна архітектурно-типологічна ланка можуть входити до регіональних та міжрегіональних (великої місткості), міжрайонних та центрів ОТГ (середньої місткості), та повсякденних (малої місткості) громадських центрів наступних категорій: повсякденні громадські послуги (для місцевих мешканців); мікрорайонів; житлових районів; районних центрів; регіональних центрів; центрів об'єднаних територіальних громад.
Функціональні особливості. Осередки формальної освіти - групи дитячих садків, початкові класи, класи середньої школи тощо – пропонується інтегрувати до таких комплексів відповідно до вимог та потреб конкретної громади. Прогностично рекомендується включати у склад такого центру (комплексу): 1 (або максимум 2) групи закладів дошкільної освіти та/або 1 потік (клас) початкової школи – за умови створення окремого блоку таких приміщень зі своєю рекреаційною зоною відповідно до нормативних вимог – рекомендовано для повсякденних послуг для місцевих мешканців. Спортивно-оздоровчий блок може бути представлений досить широко: універсальна спортивна зала, громадський басейн, тренажерні та гімнастичні зали, приміщення для оздоровчих процедур (масажна кімната, певні фізіотерапевтичні програми, реабілітаційні програми) тощо. Заклади неформальної освіти можуть мати різноманітне наповнення, наприклад, може бути представлений досить широко блок майстерень – відповідно до певної тематики притаманній обраній місцевості – але мають бути доступні і ззовні для відвідування всіх вікових груп. Клубні, спортивні, видовищні та дозвіллєві приміщення, блок громадського харчування, також мають бути доступним для користувачів ззовні та працювати на весь комплекс. Рекомендації щодо поєднання всіх таких блоків: чітке зонування всіх груп приміщень комплексу; влаштування загального освітньо-комунікативного простору будівлі шляхом поєднання та/або заміщення традиційних функцій; таке поєднання може відбуватися за різними схемами: атріум, внутрішній двір із публічною галереєю, створення блоків приміщень із власними рекреаціями, що поєднуються теплими переходами тощо; обов’язковою умовою є функціональне поєднання архітектурного об’єму і ландшафту [1].
Група приміщень, в яких можуть здійснюватись адміністративно-соціальні функції, також може бути різноманітна – в залежності від завдання на проектування.
Розташування, місткість та доступність. У таблиці 1 наведені основні розрахункові показники, що відповідають рівням навантаження таких центрів або комплексів.
Таблиця 1. Громадські освітньо-рекреаційні центри [1].
Громадські освітньо-рекреаційні центри можут мати різне функціональне наповнення – залежить від завдання на проектування. Формування архітектури таких комплексів, тісно пов’язано із вимогами конкретної громади, тож всі блоки приміщень можуть мати різний склад та місткість. Такі заклади демонструють реалізацію однієї з потужних тенденцій розвитку архітектури – «кооперація» [1].
Слід зазначити, що рекреаційна складова таких комплексів так само має освітньо-просвітницьке спрямування. Рекреаційні заклади (від лат. recreatio – відновлення) – спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) чи тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних) [5]. На відміну від рекреаційних закладів у звичному нам розумінні, громадські освітньо-рекреаційні центри тяжіють до розташування у населених пунктах, задля надання рекреаційних послуг громаді, які базуються на набутті певних додаткових навичок та знань у вільний час та які є доступними для всієї родини.
Список використаних джерел:
1. Кравченко I. Л. Теоретичні основи формування архітектури закладів неформальної освіти [Текст] : автореф. дис. д-ра архітектури : 18.00.01 / Кравченко Ірина Леонідівна; Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. - Київ, 2021. - 45 с. : рис.
2. Iryna L. Kravchenko. External and internal factors of influence on development of architecture of non-formal education establishments. STRUCTURE AND ENVIRONMENT. Kielce, 2019. No. 3/2019 vol. 11. P.177-189. DOI: 10.30540/sae-2019-013.
3. Сбруєва А.А. Глобалізація освіти. Енциклопедія освіти. Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 136 – 137
4. Закон України «Про освіту» від 16.01.2020 № 2145-VIII, чинний, поточна редакція , підстава - 392-IX . [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 11.03.2023)
5. Колотуха О.В. Рекреаційні заклади. Cпортивний туризм та активна рекреація: географія, систематизація, практика (словник-довідник). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/2281 (дата звернення: 11.03.2023)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter