У суворі воєнні часи економіка України зазнала непоправних втрат, але незважаючи на це держава повинна існувати далі та розвиватись.
З урахуванням того, що загарбники вивезли з нашої країни сировину, цінні матеріали, обладнання, слід звернути увагу на відходи воєнного походження, які разом із відходами виробництва і споживання є потужним резервом вторинної сировини, та розробляти саме технології їх переробки.
Поки що використання відходів у якості сировини в нашій країні знаходиться на початковій стадії – переробляють тільки 3 % від їх загальної маси, всі інші підлягають спалюванню чи похованню на полігонах і це при тому, що ми маємо потужні лінії для виробництва товарів з макулатури, бою скла, інших відходів і навіть купуємо для цього у інших країн вторинні ресурси. Така ситуація пов’язана з відсутністю в нашій країні такого ключового моменту як роздільний збір відходів.
Ще в 1999 році було прийнято Постанову КМУ від 16 березня 1999 р. №408 «Про систему збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) і твердих побутових відходів», в 2011 році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видало наказ від 01.08.2011 № 133 «Про затвердження Методики роздільного збирання побутових відходів». У статтю 32 Закону України "Про відходи" від 5.03 1998 р. був включений пункт, згідно з яким з 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
Але за наявності законодавчої бази для проведення сортування відходів ситуація в сфері поводження з відходами аніяк не змінилася.
У воєнний час прийнято закон України «Про управління відходами» № 2320-IX від 10.06.2022 р. і є велике сподівання, що його введення у дію допоможе докорінно змінити ставлення до відходів в нашій країні.
А поки що, за статистичними даними, на кожного українця щорічно припадає близько 300 кг твердих побутових відходів. За підрахунками лабораторії SENSEable City Lab при Массачусетському технологічному інституті, мешканці України виробляють найбільшу кількість сміття серед європейців [1].
Ретельне вивчення досвіду зарубіжних країн щодо поводження з відходами показує, що необхідно вже сьогодні розпочинати широку просвітницьку роботу серед населення, яке не звикло економити. До кожного українця необхідно достукатися і роз’яснити, що іншого виходу ніж повторно використовувати відходи у якості сировини, у нас немає. У багатьох країнах навіть відсутній термін «відходи», вони називають їх вторинними ресурсами.
Джерелами ресурсів для переробки мають стати, в першу чергу, відходи воєнного походження – рештки знищеної бойової техніки, снарядів, знешкоджених мін та усіх металомістких предметів воєнного призначення. Так, за даними [2], в ході бойових дій знищено 22563 одиниць техніки окупантів, що спричинило 423 820 т відходів. Після перевірки на вибухонебезпеку та сортування вони можуть бути використані в якості вторинної сировини у металургійному виробництві.
До переробки можна залучати відходи руйнування – фрагменти будівельних об’єктів, які утворилися за умов влучання снарядів у житлові будинки, об’єкти інфраструктури (уламки конструкцій, бетонний та цегляний бій, вікна та двері). Кількість зруйнованих та пошкоджених приватних та багатоквартирних будинків складає 143,8 тис. Переробка цих відходів є непростою задачею, бо вони багатокомпонентні – включають такі складники як бетон, цеглу, азбест, скло, деревину, металопластик, побутові речі. Можливості розміщення таких відходів на сміттєзвалищах практично вичерпані, тому Мінрегіон та Міндовкілля зараз розробляють механізми найефективнішого повернення цих відходів у будівельну галузь [3].
В Україні за приблизними підрахунками пошкоджено або зруйновано понад 25 тисяч кілометрів асфальтованих доріг та 340 штучних споруд, що можна направити на рециклінг, тобто знов отримати з них якісний матеріал для прокладання шляхів [4]. Застосування такої установки як рециклер дозволяє виконувати вторинну переробку асфальту з продуктивністю до 4 т на годину.
Безліч повалених дерев, які непридатні для виробництва якісної товарної продукції, можна переробляти на щепу шляхом подрібнення. Така переробка дозволяє зменшити навантаження на полігони і дає змогу отримати екологічно чистий матеріал, який може знайти застосування у виготовленні деревних плит, целюлози, меблів, у якості палива для твердопаливних котлів.
Беручи до уваги також ті відходи, промислового та побутового походження, що накопичені в Україні ще до початку війни, розуміємо необхідність прийняття невідкладних заходів в сфері поводження з відходами, розробки ефективних технологій їх переробки і суворого дотримання вимог законодавства щодо цього питання.
Вважаємо за доцільне формувати у дітей екологічний світогляд, починаючи з дитячого садка і виховувати у них свідоме відношення до необхідності розподілу сміття на стадії його утворення.
Список використаних джерел:
1. Коротун О.П. Змішані відходи – це сміття. А роздільно зібрані – це ресурси. [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://www.bsmu.edu.ua/blog/2850-zmishani-vidhodi-tse-smittya-a-rozdilno-zibrani-tse-resursi/ (дата звернення 14.03 2023).
2. ЕкоЗагроза. Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ecozagroza.gov.ua/ (дата звернення: 13.03.2023).
3. Росія зруйнувала в Україні маже 144 тисячі будинків. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/news/562133. (дата звернення: 13.03.2023).
4. В Укравтодорі назвали суму збитків дорогам внаслідок війни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2022/10/28/novyna/ekonomika/ukravtodori-nazvaly-sumu-zbytkiv-doroham-vnaslidok-vijn.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter