Сучасні галузі хімії та медицини тісно взаємопов’язані. Адже, для діагностики стану здоров’я, використовуються лабораторні методи дослідження. Через втручання людства в екосистему Землі погіршився клімат, що призвело до погіршення стану здоров’я людини. Біохімічний аналіз крові – лабораторний метод дослідження, що використовують в медицині, за результатами якого можна зробити висновки про функціональний стан систем і органів організму людини. Лабораторні методи дослідження крові дозволяють встановити остаточний діагноз, визначити причини та етапи патологічного процесу. Тому необхідно проходити планові обстеження раз на рік задля оцінки власного здоров’я. Метою проведення клінічного аналізу крові є швидка видача результату для вияснення певних чинників, збудників, що викликали ті чи інші симптоми. Для більш точного встановлення діагнозу використовують розширений клінічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та біохімічний аналіз крові з вени.
Лабораторна діагностика постійно розвивається та вдосконалюється у напрямку розширення своїх можливостей у проведенні клінічних досліджень аналізу крові. При проведенні дослідження підраховується кількість клітин крові, а саме: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити і гемоглобін; визначаються їх параметри (розмір, форма і колір клітин), розраховується лейкоцитарна формула (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли, моноцити, лімфоцити), а також ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) [1].
Отже, метою нашого дослідження – є вивчення зміни рівня гемоглобіну в крові у різних вікових групах.
У дослідженні було проаналізовано 67 результатів клінічного аналізу крові. З них 57 результатів клінічного аналізу крові у дітей (віком від 1 місяця до 18 років), 10 результатів у дорослих (віком від 25 до 60 років). Дані бралися із клінічних лабораторій дитячих та дорослих лікарень м. Суми за згодою батьків та дорослих.
Представимо результати досліджень на прикладі одного з важливих показників стану здоров’я – гемоглобіну (HGB).
При визначенні норми рівня гемоглобіну має значення вік дитини. Наприклад, у новонародженого рівень гемоглобіну 130 г/л і вище. У дитини 1-3 роки нормою вважається 110 г/л і вище, 4-12 років – 110-145 г/л, 12-15 років – 120 г/л і вище, 16 років і більше – у жінок 120-140 г/л, у чоловіків 140-160 г/л [1].
На рисунку 1. зображено графік залежності гемоглобіну від віку:
Рис. 1 Залежність рівня HGB від віку
Ми бачимо, що з 28 дітей у 22 гемоглобін знаходиться у нормі, у 1-ї дитини – високий, а у 5-ти дітей – низький.
На рисунку 2 зображено графік рівня гемоглобіну у дітей віком 17–18 років.
Рис. 2. Залежність рівня HGB у дітей віком 17-18 років
На графіку ми бачимо, що з 30 осіб у 7-ми осіб чоловічої статі і 7-ми осіб жіночої статті віком 17 років рівень HGB знаходиться в межах норми. З шести осіб чоловічої статті віком 18 років, у шести осіб рівень HGB в крові знаходиться в нормі, а у одного низький. У дев’яти осіб жіночої статті віком 18 років, рівень HGB в нормі у семи, низький – 1, високий – 1.
На рисунку 3 зображено рівень гемоглобіну у дорослих.
Рис. 3. Залежність рівня HGB у крові дорослих
На графіку ми бачимо, що у дорослих найчастіше зустрічається низький гемоглобін – у 5 людей, в однієї людини високий, у 4-х – в нормі.
Дані результати дають можливість оцінити, що із 100% досліджених у 18% людей низький рівень HGB. За даними ВООЗ поширеність анемії серед дошкільного віку складає близько 47,4%, а серед дітей шкільного віку становить 25%, серед чоловіків 12,7%. За даними Центра медичної статистики МОЗ України поширеність анемії складала у 2013 році 1613,4 на 100000 населення, у 2014 – 1515,4 на 100000 населення, це становить 1% в структурі захворюваності. На залізодефіцитну анемію припадало 1457,7 (90,35%) на 100000 населення у 2013 році та 1372,8 (90,59%) у 2014 році.
Отже, проведення лабораторних досліджень крові дають нам багато можливостей. Вони допомагають знайти причини, і виявити на ранніх етапах захворювання. Завдяки цьому ми можемо контролювати своє здоров’я і тримати його в тонусі.
Список використаних джерел
1. Купновицька І.Г. Ерстенюк А.М. Лабораторна діагностика. 2017. С. 43-45.
2. Органічна хімія. Загальний практикум М.В. Горічко, Д.С. Мілохов, О.В. Шабликіна. Київ, 2019. 196 с.
3. European Health Information Gateway. Режим доступу: https://gateway.euro.who.int/ru/datasets/
4. НАКАЗ від 02.11.2015 № 709 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при залізодефіцитній анемії». Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0709282-15#Text
_________________
Науковий керівник: Вакал Юлія Сергіївна, доктор філософії, старший викладач кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter