Конституція - Основний закон України, норми Конституції є нормами прямої дії, Конституція має найвищу юридичну силу та, найголовніше, Конституція є підґрунтям основоположних ідей на яких будується держава, суспільний лад. Тому, зокрема, задля забезпечення сталого розвитку економіки, демократизації життя суспільства є важливим реалізація конституційних засад правової охорони інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [1].
Проте, таке право не є абсолютним. Зокрема, про це свідчить словесне застереження «за винятками, встановленими законом» у абз. 2 ст. 54 Конституції України. Також, згідно з нормою ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Президентом України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» було введено правовий режим воєнного стану [2].
Зокрема, це призвело до умовної «активації» норми абз. 2 ст. 64 Конституції України. Наприклад, було прийнято ЗУ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави- терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну». Цим законом забороняється використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну у творах мистецтва, зокрема літер "Z", "V" окремо (без правомірного контексту), а також шляхом заміни цими літерами кириличних літер "З", "С", "В", "Ф" чи інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах, а також використання символіки збройних сил Російської Федерації, у тому числі її сухопутних військ, повітряно-космічних сил, військово-морського флоту, ракетних сил стратегічного призначення, повітряно-десантних військ, сил спеціальних операцій, інших збройних формувань та (або) органів держави-терориста (держави-агресора). Дозволяється таке використання тільки якщо воно не містить ознак пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України та має за собою легетимну мету [3].
Щодо євроінтеграційних змін, то за останні роки українське законодавство приведено у відповідність до більшості Директив ЄС, Угоди TRIPS, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Таке завдання, зокрема, було закріплене в ряді Концепцій реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Найбільш прогресивною та конкретною за своїм змістом і, як наслідок, найбільш відчутною за своїми наслідками, була Концепція 2016 року.
Зокрема, реформа 2020-2022 року запровадила двоступеневої національної системи правової охорони інтелектуальної власності, яка наразі представлена Міністерством економіки України як політикоутворюючим органом та Національним органом інтелектуальної власності (НОІВІ), який здійснює повноваження з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
5 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я». Після цього Верховна Рада України також прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства», який набрав чинності 16 серпня 2020 року. Такі зміни зміни до українського патентного законодавства впроваджують низку таких інструментів, як визнання прав на винахід недійсними в рамках адміністративної процедури і сертифікати додаткової охорони, а також передбачають суттєві зміни до процедури заперечення проти патентних заявок [4].
Також, 01 січня 2023 р. набув чинності у новій редакції ЗУ «Про авторське право і суміжні права», який удосконалює захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав, а також гармонізує українське законодавство у цій сфері з нормами ЄС. Наприклад, оновлюються норми про вільне використання твору, зокрема з метою забезпечення інтересів осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність, також закріплюється порядок і умови прозорого переміщення оригінальних художніх творів через митний кордон, передбачається впровадження реєстрів творів, що отримали статус «сирітських», реєстру оригінальних художніх творів, концептуально оновлюються підходи до визначення дій, що порушують авторські та суміжні права.
Отже, на нашу думку, такі зміни є необхідними з огляду на потреби формування єдиного економічного простору в Європейському Союзі, до якого прагне долучитись і Україна в найближчому майбутньому. Наразі ми перебуваємо на етапі гармонізації, тобто узгодженні правових норм; наступним етапом природно має стати уніфікація – створення єдиних для всіх норм – законодавства країн-учасниць ЄС у сфері інтелектуальної власності. Зрозуміло, що уніфікація норм, що стосуються систем охорони інтелектуальної власності усіх країн-учасниць ЄС, стане вирішальною та необхідною для забезпечення ефективного функціонування єдиного економічного простору в Європейському Союзі та обміну об’єктами інтелектуальної власності.
Наразі є особливо актуальними модернізація існуючих та розробка й впровадження сучасних озброєнь і військової техніки, заснованих на найновітніших науково-технічних досягненнях; забезпечення охорони інтелектуальної власності, створеної коштом державного бюджету; впровадження перспективних наукових розробок у виробництво; трансфер технологій; стимулювання подальшого розвитку наукового потенціалу України. Підвищення ролі патентно-правової охорони нових технологій і технічних рішень зумовлює необхідність вдосконалення системи правової охорони результатів інтелектуальної діяльності, особливо тих, що стосуються національної безпеки та оборони. Зважаючи на це, варто наголосити, що будьякі перетворення у національній системі правової охорони інтелектуальної власності повинні орієнтуватися не лише на дотримання норм Конституції України та курсу на євроінтеграцію, а й ставити за мету забезпечити обороноздатність України в умовах війни.
Cписок використаних джерел:
1. Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 12.03.2023).
2. Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 : станом на 14 лют. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text (дата звернення: 12.03.2023).
3. Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну : Закон України від 22.05.2022 р. № 2265-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2265-20#Text (дата звернення: 12.03.2023).
4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства : Закон України від 21.07.2020 р. № 816-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/816-20#Text (дата звернення: 12.03.2023).
______________________
Науковий керівник: Жуковська Валентина Миколаївна, доктор економічних наук, доцент, Державний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter