Хвороби підшлункової залози є однією з найважливіших медико-соціальних проблем, темп зростання і поширеність яких істотно перевищує темпи зростання загальної поширеності хвороб органів травлення, що пов'язане з важкою доступністю для дослідження як самого органу, так і його секрету [1]. Ааналіз даних літератури свідчить, що зміна якісного та кількісного складу харчових раціонів спричиняє порушення в роботі ферментних систем, що відбивається на функції і структурі підшлункової залози. Проте ще багато аспектів патогенезу залишаються ще недостатньо з’ясованими.
Мета вивчити морфофункціональний стан, підшлункової залози, щурів-самиць які під час вагітності перебували на гіперкалорійному раціоні харчування.
Матеріали і методи. Підшлункову залозу тварин після фіксації, піддавали стандартній проводці заливали парафіном. виготовляли серійні зрізи товщиною 4-5×10-6 м вивчали за допомогою гістологічних, морфометричних, гістохімічних методів які виконували згідно з інструкціями. Препарати були забарвлені гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за Ван Гізоном, Маллорі, проводилась PAS-реакція з Хейл-реакцією [2]. Мікроскопію мікропрепаратів і морфометрію (відносний обсяг паренхіми та строми, середню площу ацинусів та островків Лангенгарца), накладанням на зображення сітки з розміром решітки 100×10-6м, проводили на мікроскопі Olympus BX-41 з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1).
Результати дослідження. Дослідження морфологічної картини підшлункової залози, вагітних щурів-самиць які довгостроково перебували на раціоні харчування з надлишком калорій у порівнянні із контролем показало, що залоза була розділена на частки інтенсивно фуксинофільними сполучно-тканинними прошарками, розташованими, периваскулярно, перитубулярно та периневрально. У перитубулярних і периваскулярних ділянках відзначалось посилення колагенізації сполучної тканини.
Паренхіма екзокринної частини підшлункової залози була представлена, щільно розташованими ацинусами які відокремлювалися ніжними, слабо фуксинофільними сполучнотканинними прошарками з суттєвим (26,5%, р<0,001) збільшення середня площа ацинусів в порівнянні із контролем. Вищезазначене може бути ознаками підвищення активності екзокринної функції органа, на тлі довготривалого вживання надлишку калорій протягом вагітності. Ацинуси містили екзокриноцити з дрібнозернистою цитоплазмою та ядром округлої форми з великими еухромними ядерцями з дрібногорбистим хроматином, зміщеним до базальних відділів цитоплазми. В апікальних відділах частини ациноцитів, у порівнянні з контролем, виявлене зменшення кількості РНК, що може свідчити про деяке пригнічення синтетичних процесів.
Морфометричне дослідження структурних елементів екзокринної частини підшлункової залози показало, що у 100% вагітних щурів-самиць у порівнянні з контролем відносна площа паренхіми підшлункової залози була збільшена на 12,9% (р<0,001), в той час як обсяг стромальної частини зменшений на 33% (р<0,001), що збільшило показник співвідношення паренхіма/строма (на 67,8% (р<0,001). Про зменшення кількості нейтральних глікопротеїнів та кислих глікозаміногліканів свідчила, знижена у порівнянні з контролем, інтенсивність PAS-Хейл-позитивного забарвлення. Відомо, що нейтральні глікопротеїни діють як фактори біологічного захисту завдяки високій в’язкості та хімічним властивостям, а кислі глікозаміноглікани є структурними компонентами основної речовини сполучної тканини, що здатні зв’язувати воду та електроліти [3, 4], тому наявність ознак порушення метаболізму вуглеводовмісних речовин сполучної тканини і зниження її захисних властивостей в підшлунковій залозі не викликає сумнівів
У цілому, порівняно з контролем, основні відміни морфологічного стану підшлункової залози у вагітних щурів-самиць полягають у наявності гідропічної дистрофії цитоплазми екзокриноцитів, широких сполучнотканинних прошарків паренхіми, між- і внутрішньочасточкового фіброзу строми, помірного повнокров'я капілярів, ектазії частини внутрішньо- та міжчасточкових вивідних протоків з гідропічною дистрофією цитоплазми епітеліоцитів та їх десквамацією у тварин.
Ендокринна частина підшлункової залози була представлена розташованими переважно у хвостовій частині, між ацинусами, острівцями Лангерганса округлої та овальної форми. Кількість β- і α-клітин в них була неістотно (на 9,6% і 8,6% (р>0,05) відповідно) збільшена, що дає підстави вважати основною причиною збільшення ендокриноцитів їх гіперфункцію, яка була спричинена тривалою гіперглікемією.
Мікроскопічне дослідження виявило наявність острівців Лангерганса великих розмірів з гіперплазією ендокриноцитів і новостворених більш дрібних β-клітин, зміну форми частини острівців Лангерганса (на неправильну) з невеликою кількістю β-клітин, дистрофічні зміни цитоплазми і ядер (осередкова дегрануляція та вакуолізація цитоплазми, конденсація та маргінація хроматину β- і α-клітин).
Висновки. Довгострокове перебування вагітних щурів-самиць на гіперкалорійному раціоні харчування викликає зміни морфофункціонального стану як екзокринної так і ендокринної частини підшлункової залози.
1. Для екзокринної частини характерні: гіперплазія паренхіми, набряк сполучної тканини, між- і внутрішньочасточковий склероз та ліпоматоз, ектазія частини вивідних протоків з явищами дистрофії цитоплазми епітеліоцитів на тлі помірного повнокров'ї капілярів.
2. Для ендокринної частини характерно новоутворення дрібних острівців Лангерганса, збільшення їх середньої площі за рахунок гіперплазії ендокриноцитів з достатньо високою морфофункціональною активністю, що може бути одночасно ознакою пристосування органа до харчового перевантаження, і початком виснаження за рахунок перенапруження механізмів пристосування на що вказують ознаки дистрофії і склероза у ендокриноцитах.
Список використаних джерел:
1. Omelʹchenko OYE. Stresostiykistʹ orhaniv travlennya, zminy lipidnoho spektru krovi u shchuriv pry vysokokaloriynomu kharchuvanni, immobilizatsiynomu stresi ta yikh poyednanomu vplyvi.[ Stress resistance of digestive organs, changes in blood lipid spectrum in rats with high-calorie diet, immobilization stress and their combined effects]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2015, No. 2, pp. 177−181.
2. Степанюк Я. В., Ульянов В. О., Омельковець Я. А., Титюк О. В. Практикум з гістології, цитології та ембріології : навчально-методичні матеріали до виконання лабораторних робіт / Волинський національний університет імені Лесі Українки, медичний факультет, кафедра гістології та медичної біології. Луцьк. 2022. 149 с.
3. Христич ТМ, Кендзерська ТБ. Патогенетична роль підшлункової залози в розвитку і прогресуванні метаболічного синдрому. Частина І. Інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози, дисліпопротеїнемія, активація вільнорадикального окиснення.Дсягнення біології і медицини. 2004;1(3); С 20-7.
4. Khristich T. N., Kendzerskaya T. B.. Podzheludochnaya zheleza pri metabolicheskom sindrome Eksperimental'naya i klinicheskaya gastroenterologiya. 2010; 8; С. 83-91.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter