Сучасний стан економіки, військовий конфлікт, зникнення звичних робочих місць вимагають від багатьох людей перегляду зайнятості. І значна частка населення звертає увагу на підприємництво, і тому числі як можливість самостійного ведення бізнесу. Однак в сприйнятті пересічних громадян нашої країни, які самі ніколи ще не займалися підприємницькою діяльністю офіційно (з оформленням, отриманням необхідних дозвільних документів, сплатою всіх податків, звітуванням, спілкуванням з партнерами, робітниками та ін.), існує стійка думка, що підприємництво – це просто, легко, завжди дуже прибутково, і тому кожен може швидко та просто бути підприємцем.
Розглянемо особливості особистості ефективного підприємця з точки зору психологічної складової цієї діяльності, щоб визначитись – чи дійсно будь-хто з достатнім капіталом та знанням економіки здатен стати успішним підприємцем, чи повинні бути ще якісь певні риси особистості, без яких бути успішним підприємцем тривалий час складно, а інколи майже неможливо. Тож виокремимо декілька якостей особистості, які притаманні ефективному підприємцю.
Існує більш-менш стандартне бачення психологічного портрету підприємця, в якому зазвичай розміщують наступні психологічні риси: креативність, розвинуту інтуїцію; одночасну терпимість та здатність до відстоювання власних поглядів, розвинена комунікативність, мобільність; високі вольові якості, любов до ризику та долання перешкод на шляху до мети; бажання визнання, самореалізації, самовизначення, лідерство, незалежність; висока вмотивованість та спрямованість на результат [1-5].
Однак досить мало фахівців доповнюють портрет сучасного підприємця ще декількома ознаками. В першу чергу це – здатність йди до мети тривалий час, тобто риси стаєра, який не отримує результат негайно після певних дій, а інколи чекає на нього роками; весь цей час постійно напружується, працює інколи на межі своїх фізичних та психологічних можливостей. В разі наявності рис холерика, при відсутності вміння чекати людина в більшості видів діяльності навряд чи зможе бути успішним підприємцем. Ця характеристика відрізняється від вмотивованості, бо при відсутності необхідного рівня терпіння і здатності чекати жодна вмотивованість не забезпечить прийняття зваженого рішення.
Друга важлива складова – це стресостійкість. Вона має відмінні від здатності ризикувати, бо любов до ризику – це власний вибір умов і їх розуміння, прояв власної волі, тоді як стресостійкість, навпаки, здатність адекватно та розсудливо реагувати на неочікувані умови середовища та бути нечутливим до негативних впливів всіх учасників бізнес-процесів та умов середовища, сприймати їх лише як просту зміну умов прийняття рішення. При відсутності цієї якості підприємець ризикує суттєво погіршити стан здоров’я та приймати не зважені рішення.
Важливим елементом цих двох складових є також оцінка власного стану здоров’я, визначення – які його складові «відгукуються» позитивно чи, навпаки, негативно на тривале навантаження, психологічне напруження, вплив прогнозованих чи неочікуваних чинників та ін. Це також має пряме відношення до визначення здатності здійснювати підприємницьку діяльність.
Третьою складовою, яка стала невід’ємною частиною суспільної економіки, але не всіх підприємців – це внутрішня соціальна відповідальність. Ця якість вступає в протиріччя і з бажанням отримати максимальний прибуток, і з недобросовісною конкуренцією на ринку. Тож відповідальна людина майже завжди буде знаходитися в стані внутрішнього конфлікту при виборі рівня дотримання соціальної відповідальності. Лише при абсолютній впевненості в своїй думці, в своїх поглядах такий конфлікт буде відсутній. В інших випадках підприємець повинен бути готовий до цього протиріччя і вміти сформулювати для себе критерії та мотиви дотримання певного рівня соціальної відповідальності.
Тож для ефективного започаткування підприємництва, визначення здатності реалізації мети з достатнім рівнем ефективності можна пропонувати бажаючим обов’язково здійснювати самооцінку не тільки професійних якостей, які можна забезпечити за рахунок партнерських відносин з фахівцем, але обов’язково і психологічних якостей, які будуть впливати на процес прийняття рішень, реалізації бізнес-ідей, на стан самого підприємця та його оточення. І здійснити таку оцінку не тільки щодо стандартного переліку, але й щодо запропонованих в роботі якостей.
Отримані результати можуть допомогти визначитись з «вузькими місцями» в власному світогляді, в підготовці до підприємницької діяльності та через деякий час започаткувати її більш свідомо та ефективно.
Крім того, підприємець може внутрішньо змінюватись з плином часу, під впливом чинників середовища, в процесі саморозвитку. Тому подібну оцінку важливо проводити регулярно для визначення можливого моменту завершення підприємницької діяльності та перенесення професійної уваги на інше.
Список використаних джерел:
1. Бутко М.П., Неживенко А.П., Пепа Т.В. Економічна психологія. Навчальний посібник. Київ : «Центр учбової літератури», 2016. 232 с.. URL: https://pidru4niki.com/87779/psihologiya/psihologichniy_portret_pidpriyemtsya
2. Карамушка Л.М., Креденцер О. В.Тренінг «Психологічна підготовка персоналу освітніх організацій до розвитку підприємницької активності»: структура, зміст, особливості використання. Актуальні проблеми психології. Том І. Випуск 54. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i54/13.pdf
3. Пілецька Л.С. Психологія бізнесу: довідково-методичний посіб. Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2007. 150 с.
4. Психологія підприємництва та бізнесу: навчальний посібник. О.Ю.Гусєва, С.В.Легомінова, О.В.Воскобоєва, О.С.Ромащенко, Т.Б.Хлевицька. Київ : Державний університет телекомунікацій, 2019. 257с. URL: https://dut.edu.ua/uploads/l_1759_23433496.pdf
5. Філатова Н.В. Маршрутна карта до курсу «Психологія малого підприємництва та ділових відносин» для слухачів курсів у межах проєкту «Норвегія -Україна». С. 216-283. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/10475/1/FILATOVA.pdf
|