У сучасному світі відбуваються бурхливі зміни в житті людства. Цифрові технології стають новою формацією суспільних відносин та поряд з безліччю процесів довколишньої дійсності, вони ставлять нові виклики в освіті – створення нових умов для розвитку кожної особистості. Нові вимоги життя зумовлюють необхідність розроблення нового підходу до організації освітнього процесу. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема використання цифрових технологій у навчанні.
Щороку збільшується кількість дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Деякі з них можуть позначатися нa інтелектуальному розвитку, викликати порушення психічного розвитку дитини, обмежуючи її зaгaльний потенціaл. Мовленнєві проблеми в подaльшому житті дитини спричиняють погaну уcпішніcть у школі. Тож корекційно-розвиткова робота з дітьми з мовленнєвими порушеннями, займає ключове місце у процесі їх навчання і виховання.
На сьогодні Україною взято курс на цифровізацію освіти. Повномаштабне військове вторгнення в Україну, пандемія короновірусу, яка ще й досі триває, в свою чергу зумовили дуже швидке впровадження цифрових технологій у навчання та корекційно-розвиткову роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, зокрема із мовленнєвими порушеннями.
Застосування цифрових технологій, дидактичні та науково-методичні засади їх використання у спеціальній освіті і реабілітуванні осіб з порушеннями мовлення знайшли своє відображення у науковому доробку О.Качуровської, Л.Лизунової, С.Чупахіної, М.Шеремет, А.Шевцова.
Цифрова компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному просторі, оперативно приймати рішення, керувати інформацією, а у дітей з особливостями психофізичного розвитку – знижує дефекти слуху, зору, мовної та моторно-рухової активності.
На нормативному рівні цифровізація освітньої сфери закріплена, зокрема, у законі України “Про освіту” [3], Концепції Нової української школи, згідно до яких інформаційно-цифрова компетенція визначена поміж ключових, а використання цифрових технологій в освітньому процесі має носити кросплатформовий (наскрізний) характер [1]. Тож завданням педагога є пошук сучасних та ефективних прийомів і методів корекційно-розвивальної роботи, за яких дитина буде мотивована до занять, зацікавлена в них [4].
Використання цифрових технологій, їх органічне включення в комплекс корекційної роботи, побудованої з урахуванням структури порушення, вікових та індивідуальних особливостей дитини, дозволяє простіше добирати навчальний матеріал за ступенем складності, кожній дитині можна запропонувати саме те, що в даний момент відповідає її потребам та особливостям навчання. Сучасні технології дозволяють учителю-логопеду використовувати під час уроків мультимедійні презентації, ігрові вправи та завдання відповідно до можливостей та освітніх потреб усіх дітей. Дозований та послідовний характер дидактичних зображень на Smart-дошці створює необхідні умови для уважного виконання дітьми навчальних завдань. Наявність анімаційних зображень, в міру яскравих і цікавих картинок та сюрпризних моментів суттєво активізує пізнавальну діяльність школярів. На досягнення позитивного результату в навчальній діяльності дітей з мовленнєвими порушеннями має значний вплив і те, що вони мають схвалення не лише від педагога, а й у вигляді картинок-призів із звуковим супроводом, який забезпечує програма – комп’ютерна навчальна гра [5].
Зазначені можливості цифрових технологій зацікавлюють дітей до навчання більше, ніж звичайні іграшки і дидактичні матеріали. А, отже, слугують інструментами, за допомогою яких у дітей можливо сформувати мотивацію до занять, жвавий інтерес та свідоме ставлення. Ці властивості цифрових технологій є вкрай важливими для їх впровадження у корекційну діяльність, оскільки діти, які приходять на корекційно-розвиткові заняття, мають знижену пізнавальну мотивацію, нестійку увагу, низьку працездатність, а процес корекції часто вимагає тривалої праці та наполегливості від дитини. Тож цифрові технології є саме тими сучасними методами, використання яких дозволяє якісно покращити корекційно-розвиткову роботу.
Крім означених цифрових технологій серед нетрадиційних методів корекційної роботи особливе місце посідають комп’ютерні програми, які забезпечують корекцію інтелектуальних порушень: комп’ютерний тренажер «Дельфа – 130» - для організації та виконання тренувально-корекційних вправ логопедичного характеру, комп’ютерний тренажер «Дельфа – 142» для формування усного і писемного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями, спеціалізована комп’ютерна технологія «Ігри для Тигри» для корекції загального недорозвинення мовлення, програмно-апаратний комплекс «Видима мова» для формування і корекції усного мовлення, програмно-апаратний методичний комп’ютерний комплекс «Живий звук» для організації і забезпечення корекційно-компенсаторного навчання дітей із інтелектуальними порушеннями слухомовленнєвого характеру [5]. Інформаційно-комунікаційні технології доцільно використовувати при вивченні будь-якої теми і на будь-якому етапі логопедичної роботи. При поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, узагальненні, у процесі обстеження, для формування та розвитку фонетико-фонематичних процесів, в корекційній роботі з лексико-граматичними категоріями та зв’язним мовленням дітей-логопатів [2]. Поєднання традиційних методів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій забезпечують високий і стійкий кінцевий результат [5].
Враховуючи вищенаведене, до переваг цифрових технологій в корекційно-розвитковій роботі можно віднести: переважно ігровий формат навчання; індивідуальний підхід до кожної дитини; об'єктивність - фіксація результатів роботи дитини за будь-який проміжок часу; підвищення мотивації до занять, активізація пізнавальної діяльності; підвищення самооцінки дитини (система заохочень - комп'ютерні картинки-призи із звуковим супроводом, звукові ефекти тощо); формування співробітництва між дитиною та вчителем; вироблення у дітей комунікативних навичок, інноваційних умінь опрацювання інформації; активне залучення до корекційної роботи батьків, підвищення їх обізнаності в корекційному процесі; вільний доступ до навчальних матеріалів в online режимі роботи; можливість відвідувати заняття з будь-якої точки світу, а отже процес корекційної роботи стає безперервним.
Важливим моментом при використанні цифрових технологій у корекційно-розвитковій роботі є врахування особливості психічного розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями, першочергово тих, що можуть ускладнити роботу з технікою. Це, зокрема, підвищена втомлюваність, розпорошена увага, сповільнений темп сприймання, тривале входження у процес роботи.
Використання цифрових технологій залежить від інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей дитини з мовленнєвими порушеннями, навичок самообслуговування, прагнення до саморозвитку і самоосвіти тощо. Зважаючи на те, що на теперішній час через об'єктивні обставини в більшості випадків освітній процес відбувається online, державою започатковано навчальний online-проєкт для дітей - Всеукраїнська школа онлайн, online додаток “Вивчаю-не чекаю” для вивчення математики для учнів 1-4 класів, в доступі є електронні підручники та велика кількість програм для навчання тощо. Наразі відчувається необхідність у більшій розробці та впровадженні україномовних навчально-корекційних програмних засобів, спеціалізованих навчальних комп’ютерних програм для роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями, а також спеціально розроблених методичних підходів до них.
Суттєві зміни в структурі системи освіти в напрямку впровадження цифрових технологій в практику роботи вчителів логопедів сприятимуть сформуванню якісно нового механізму взаємодії задля забезпечення розвитку кожної дитини з ООП. Широке запровадження та використання цифрових технологій сприяє оновленню моделей надання освітніх послуг, зокрема корекційної практики на засадах відкритості, безперервності, доступності, особистісного спрямування, соціальної справедливості та рівних можливостей для всіх категорій населення, водночас і осіб з ООП.
Таким чином, застосування цифрових технологій може бути суттєвим важелем змін на краще у корекційно-розвитковій роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями, адже вони відкривають широкі можливості для покращення якості такої роботи, її доступності. Проте, використовувати їх потрібно із врахуванням психофізичних особливостей дітей. Крім того, важливим напрямом покращення корекційно-розвиткової роботи є розробка та подальше впровадження інноваційних програмних засобів, спеціалізованих навчальних комп’ютерних програм для роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями у освітній процес. Цифрові технології мають стати звичними і доступними для дітей з мовленнєвими порушеннями, а для фахівців в галузі освіти – нормою роботи, що в свою чергу стане одним із важливих результатів інноваційної роботи в напрямку корекції та компенсації порушень розвитку дітей різного віку.
Список літературних джерел:
1. Бондаренко Т. В. Використання інформаційно-комунікаційних 2. Концепція Нової української школи.URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 01.03.2023).
2. Король А. Дистанційно-інтерактивні форми взаємодії логопеда з педагогами та батьками як умова підвищення результативності корекційно-розвиткового процесу [Електронний ресурс] / А. Король // Молодий вчений. –2018.–№5.2(57.2).–С.54-58.URL:https://aqce.com.ua/download/publications/508/464.pdf (дата звернення: 01.03.2023).
3. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145- VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 03.03.2023).
4. Чурай О. Використання інформаційно-комуннікаційних технологій у роботі з дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення / О. Чурай //
Таврійський вісник освіти. – 2015. – №3 (51). – С. 132- 137. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2015_3_25 (дата звернення 03.03.2023).
5. Чупахіна С. В., Стинська В. В. Цифрові технології в корекційно-розвитковій роботі з дітьми з особливими освітніми проблемами:готвність учителів - логопедів: Педагогіка ХХI століття: сучасний стан та тенденції розвитку : колективна монографія : у 2 ч. Ч.2 / відп. за випуск О.Є. Карпенко-Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021.-С. 916-951. URL: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/143/1708/4157-1 (дата звернення 01.03.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter