В умовах сьогодення як наслідок введення воєнного стану в Україні виникла кризова ситуація у виробничій, соціальній та фінансово-бюджетній сферах. Відбулося зниження обсягів виробництва, зростання рівня безробіття, загострення соціальної напруги, зростання державного боргу, дефіцит державного бюджету та підвищення рівня інфляції. Для вирішення даних проблем та забезпечення фінансової стабільності досить велике значення має підтримка міжнародних фінансових інституцій.
Дану проблематику досліджували у своїх працях вітчизняні науковці: Семененко О.М., Бойко Р.В., Водчиць О.Г., Добровольський Ю.Б., Бердочник Д.В. та інші.
Світовий досвід має чималу кількість прикладів як ефективного, так і неефективного використання коштів Міжнародного валютного фонду.
Відкрите вторгнення російських окупантів стало причиною збитків протягом першого місяця війни на 150 млрд. дол. США та станом на сьогодні - близько 500 млрд. дол. США.
Кредиторами України є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Без значних кредитів МВФ та Світового банку новий політичний режим, що утворився в Україні після Революції Гідності не зміг би утриматись при владі через державний дефолт зростання соціальної напруги серед населення. Тому роль МВФ і Світового банку в політичних процесах в Україні заслуговує на пильну увагу [1].
Міжнародні фінансово-кредитні установи та країни-партнери взяли на себе зобов’язання виділення значних обсягів фінансування на зміцнення обороноздатності, підтримання економіки України та гуманітарні питання. За підрахунками НБУ загальна сума міжнародної фінансової підтримки становитиме приблизно 15 млрд. дол. США, з яких понад 5 млрд. дол. піде на підтримку державного бюджету. МВФ за всю історію своєї діяльності вперше фінансує країну, яка перебуває в стані відкритого збройного конфлікту.
На обороноздатність України уже виділено рекордні 319,4 млрд. грн. завдяки фінансовій допомозі наших закордонних партнерів, а саме: Франції, Сполучених Штатів Америки і Великої Британії. З 2022 по 2025 роки така політика буде продовжуватися відповідно до позиції МВФ щодо надання траншів Україні.
25 лютого 2022 року Standard & Poor's було здійснено перегляд рейтингу України та знижено довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України в іноземній та національній валютах до рівня «В-/В-» з «В/В». Короткостроковий кредитний рейтинг України в іноземній та національній валютах було підтверджено на рівні «В» (табл. 1). Рейтинг України за національною шкалою було знижено до рівня «uaВВВ-» з «uaА».
28 лютого 2022 року «Rating and Investment Information, Inc.» (R&I) знизило суверенний кредитний рейтинг України в іноземній валюті до рівня «В-» з «В+» та змінило прогноз з «стабільний» на «перегляд з можливим зниженням». 11 березня 2022 року Standard & Poor's здійснило огляд кредитного рейтингу України та залишила довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України в іноземній та національній валютах на рівні «В-». Короткостроковий кредитний рейтинг України в іноземній та національній валютах залишено на рівні «В». Прогноз «перегляд з можливим пониженням». Рейтинг України за національною шкалою не змінився і знаходиться на рівні «uaВВВ-».
Таблиця 1
Поточні кредитні рейтинги боргових зобов’язань України
* – кредитний рейтинг емітента
Джерело: [5]
Економічний стан України, що склався внаслідок військової агресії з боку Росії оцінюється як «середньої тяжкості». Падіння обсягу ВВП відбувається внаслідок різкого зниження виробництва та торгівлі, курс національної валюти регулюється Національним банком України, банки значно знизили обсяги кредитування. Але разом з тим Україні дефолт не загрожує, на відміну від РФ.
Уваги заслуговує також робота банківської системи у воєнний час. Незважаючи на доволі складну економічну та політичну ситуацію в країні, банки забезпечують платежі населення та бізнесу, тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб зберігаються на рахунках у банках [2]. Фонд банків залишається відносно стабільним.
Україна з перших днів війни постійно отримує фінансову допомогу від урядів Світового банку, ЄБРР та МВФ. Загальна сума траншів складає 4,325 млрд. дол. Частково це грантова допомога, яку Україна не повертатиме, але більша частина – це кредити з мінімальними відсотками, які Україна буде повертати після завершення війни. Один із основних партнерів України, який постійну здійснює фінансову підтримку країни, – МВФ, який перерахував Україні транш у розмірі 1,4 млрд. дол. Допомога від МВФ – це не грант, а кредит, який Україна також повертатиме після перемоги [5].
Вілику роль у фінансовій підтримці нашої держави в період воєнних дій відіграє Світовий банк, який затвердив додатковий пакет бюджетної підтримки для України під назвою «Фінансування відновлення України після економічної надзвичайної ситуації» або «Вільна Україна» на суму 489 млн. дол.
Пакет складається з додаткового кредиту на $350 млн та гарантій на суму 139 млн. дол., а також мобілізації безплатного фінансування у розмірі 134 млн. дол. та паралельного фінансування у розмірі $100 млн, внаслідок чого загальна мобілізована підтримка становить 723 млн. дол. Також Світовий банк затвердив додатково виділення 200 млн. дол. для України з метою соцзабезпечення вразливих категорій населення. Отже, загальна підтримка з боку Світового банку сягає 925 млн. дол. [5].
Питання про оголошення військового стану в Україні безпосередньо пов'язане з умовами кредитування з боку МВФ та Світового банку. Це показує ступінь впливу МВФ та Світового банку на внутрішню та зовнішню політику країн, що знаходяться з даними міжнародними фінансово-кредитними інститутами у тісних відносинах. Майже половина зовнішнього боргу України, близько 70 млрд. дол., значну частину якої складають кредити МВФ та Світового банку, а також значно більші кредити американських інвестиційних фондів підлягають сплаті вже найближчими роками, і без нових залучень ці кошти повернути буде неможливо, тобто, Україна на даний час знаходиться у найсильнішій борговій залежності від міжнародних фінансових організацій за весь період її незалежності.
Список літератури
1. Семененко О.М., Бойко Р.В., Водчиць О.Г., Добровольський Ю.Б., Бердочник Д.В., Ярошенок А.В. Основні методологічні аспекти воєнно-економічного забезпечення обороноздатності держави: теорія та практика.
2. Системи обробки інформації : щокварт. наук.-тех. журн. Харків: ХНУПС, 2017. № 3(51). С. 165–175.
3. Воєнна економіка : підручник / за ред. В.І. Мірненка, І.М. Ткача, В.Л. Рихтюка. Київ : НУОУ, 2011. 332 с.
4. Савельєв А., Запара Д., Новіченко С., Деменко М., Доска О., Третяк В., Власов А. Структура інформаційно-розрахункової системи підтримки прийняття рішення «Аргумент – 2021». InterConf. 2021. № 49. С. 631–642. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.04.2021.069
5. На оборону в проєкті бюджету-2022 передбачено «рекордну суму» – Міноборони. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-oborona budget/31464482.html
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter