Підвищення якості життя населення – це завдання, яке стоїть перед усіма урядами країн світу. Нажаль, останні події – пандемія, війна – підірвали економіку, тому загострилися проблеми соціального характеру, а також люди почали себе почувати менш впевнено, що свідчить по погіршення якості життя.
Взагалі якість життя – складна соціально-економічна категорія, тому єдиного тлумачення її змісту не існує. Найчастіше якість життя розуміють як здатність жити безболісно, без додаткової допомоги. Такий підхід притаманний науковцям медичної сфери. Зокрема, Міжнародна організація охорони здоров’я під якістю життя розуміє відповідні визначеним стандартам фізичне здоров’я, психологічний стан, соціальні стосунки, інші характеристики, пов’язані з оточенням індивіда [1]. Економісти поняття якості життя розглядають через призму умов та станів, які характеризують здатність до відтворення робочої сили. Зокрема, автори розрізняють якість життя населення та якість трудового життя. При цьому якість трудового життя являє собою інтегральним показником, який характеризує міру досягнення потреб, реалізації цінностей у сфері праці праці [5]. Відповідно, поняття якості життя населення є більш широким і включає соціальну компоненту (така компонента включає такі характеристики, як комунікації, соціальна справедливість, людська гідність, тощо) [8]. Таким чином, оцінювання якості життя населення необхідно здійснювати з урахуванням не лише економічних чинників, але враховувати соціальні, психологічні аспекти життєдіяльності людини.
Провівши загальний аналіз якості життя населення України (табл.1), очевидним стає висновок, що він не покращився й порівнюючи з Європейськими країнами залишився на досить низькому рівні. Так, якщо у 2019 році Україна посідала 34 місце серед 34 країн Європи, то у 2022 році 32 – місце з 36 країн Європи.
Таблиця 1. Якість життя населення України (на початок року)
Джерело: складено за [7]
Нажаль основною причиною низької якості життя є бідність населення. Не менш важливим є те, що країна не може забезпечити достатній рівень соціальних стандартів [3]. Крім того, через військові дії для багатьох зменшилися можливості щодо своєчасного медичного огляду; постійні тривоги та стреси лише погріють стан здоров’я населення. Зокрема, міністр охорони здоров’я В.Ляшко зазначає, що людина через війну старіє на 10-15 років [6], ризики онкологічних та серцево-судинних захворювань збільшуються у рази. Як наслідок, людина втрачає працездатність, тож опиняється в зоні ризику збідніння.
Не менш складною проблемо забезпечення достатнього рівня якості життя населення є створення робочих місць з гідною оплатою праці. З початком війни через поганий фінансовий стан, підприємства вимушені були оптимізувати витрати, що проявлялося у скороченні чисельності персоналу, поширенні практики надання відпусток без збереження заробітної плати, зниженні рівнів заробітних плат тощо [4], тобто збільшувалося приховане безробіття та зменшувалися доходи. Крім того, унаслідок бойових дій майже 53% працездатного населення втратили роботу [2]; багато людей потребують навчання задля отримання нової роботи, оскільки ринок змінив структуру попиту на робочу силу і тепер більше потребує волонтерів, працівників у сфері сільського господарства, торгівлі промислового виробництва.
Зважаючи на таке, основні перспективи покращення якості життя населення першочергово лежить у площині здобуття перемоги, що дозволить розвиватися економіці та зменшувати негативні наслідки соціально-трудового, соціально-психологічного характеру.
Список використаних джерел:
1. World Health Organization (1997). Division of mental health and prevention of substance abuse. Measuring quality of life. Geneva. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/63482/WHO_MSA_MNH_PSF_97.4.pdf?sequence=1&isAllowed=y
2. Кожен другий працівник в Україні втратив роботу через війну. Заощаджень мало — опитування. Ліга.Бізнес, 23 березня 2022р., URL: https://biz.liga.net/ua/all/all/novosti/kajdyy-vtoroy-rabotnik-v-ukraine-poteryal-rabotu-iz-za-voyny-sberejeniymalo-opros
3. Лопушняк Г. С., Шандар А. М. Проблема бідності сільського населення України як складне соціально-економічне явище. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2017. № 2. С. 151-160. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2017_2_15
4. Піщуліна О., Маркевич К. Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації. Аналітична записка. Центр Разумкова. 2022р. URL: https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
5. Рябоконь О. Якість трудового життя: аналіз концептуальних підходів. Соціально-трудові відносини: теорія та практика . 2013. № 2. С. 181-186. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2013_2_29
6. Сайт «Аналітичний портал «Слово і Діло». Ляшко розповів, як війна вплине на здоров'я українців у довгостроковій перспективі. 18 серпня 2022р. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/08/18/novyna/suspilstvo/lyashko-rozpoviv-yak-vijna-vplyne-zdorovya-ukrayincziv-dovhostrokovij-perspektyvi
7. Сайт Numbeo. URL: https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp
8. Цимбалюк С. О., Поплавська О. М. Оцінювання якості життя людини праці в умовах нової соціоекономічної реальності. Формування ринкових відносин в Україні. 2020. № 9. С. 127-135. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2020_9_16
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter