|
Автор: Бокотько Роман Романович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Савчук Тарас Любомирович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Кладницька Лариса Володимирівна, доктор ветеринарних наук, професор, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Білошицький Роман Вікторович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Шупик Олександр Васильович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Мельник Олексій Олегович, кандидат ветеринарних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
|
Актуальність проблеми. Стовбурові клітини – це так звані “незрілі” або недиференційовані клітини, які є в організмі кожної живої багатоклітинного істоти. Тобто, організм будь-якого ссавця, зокрема й людини, забезпечений певним “запасом” стовбурових клітин. Їхні найважливіші особливості – здатність самовідновлюватися й утворювати нові такі ж клітини, ділитися, а також переймати функції будь-яких тканин і органів (це називається диференціацією клітин). Вперше термін “стовбурова клітина” використали у 1909 році. Роль цих клітин вивчали вчені у багатьох країнах світу протягом практично всього ХХ століття, постійно доповнюючи знання про роль стовбурових клітин в організмі і можливості їхнього використання.
Мета роботи: дослідити та встановити можливість використання молозива великої рогатої худоби, як джерело стовбурових клітин; визначити придатність отриманого біоматеріалу для виділення стовбурових клітин, шляхом аналізу індексу проліферації та тривалості життя культивованих клітин.
Результати дослідження. Спосіб отримання стовбурових клітин з молозива великої рогатої худоби включає отримання стовбурових клітин із біоматеріалу тварини відразу після народження теляти, з подальшим центрифугуванням клітин при відцентровій силі 300 g та висівання осаду в стерильну одноразову чашку Петрі. У період до 3 діб після народження теляти, корові обробляють дійки 70 % розчином спирту та у стерильну пробірку набирають молозиво. Культивують та отримують в подальшому фракцію мононуклеарних клітин з молозива корови шляхом розведення фосфатно-буферним розчином у співвідношенні 1:2. При цьому центрифугування проводять протягом 30 хвилин, а отриманий таким чином осад молозива вносять у чашки Петрі, додають культуральне середовище у співвідношенні 80 % - DMEM і 20 % - ембріональної сироватки корови та ставлять у СО2 - інкубатор для культивування при t=37 °С та 5 %-му вмісті СО2.
Під час культивування суспензії клітин, отриманих із молозива великої рогатої худоби, встановлено, що колонії клітин почали з’являтися на 4-6 добу після висівання. Пасажування клітин з використанням 0,25 % розчину трипсину-версену та висівання їх у нові матраци сприяло нарощуванню біомаси клітин. Встановлено, що стовбурові клітини, виділені із молозива великої рогатої худоби, володіють високою здатністю до розмноження, що підтверджують показники індексу проліферації трьох послідовних пасажів. Таким чином, молозиво великої рогатої худоби може бути використаний, як джерело стовбурових клітин.
Висновок:
1. Молозиво великої рогатої худоби може бути використане для напрацювання біологічного матеріалу з метою подальшого його застосування відновлення тканин організму за різного генезу у тварин.
Список використаних джерел:
1. Бокотько Р. Р., Мазуркевич А. Й., Мельник О. П., Кладницька Л. В., Харкевич Ю. О., Пасніченко О. С., Данілов В. Б. Патент України на корисну модель № 147376 МПК G01N 1/00 (2021.01). Спосіб отримання стовбурових клітин із молозива великої рогатої худоби; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. № u 2020 06509; заявлено 08.10.2020; опубліковано 05.05.2021, Бюл. № 18.
2. Клітинні технології у ветеринарній медицині: навчальний посібник / А. Й. Мазуркевич, В. В. Ковпак., Ю. О. Харкевич, М. О. Малюк, Р. Р. Бокотько. – Київ, НУБіП України – 2020. – 136 c.
3. Мазуркевич А. Й., Малюк М. О., Ковпак В. В., Кладницька Л. В., Харкевич Ю. О., Бокотько Р. Р., Савчук Т. Л. Протокол отримання мезенхімальних стовбурових клітин у дрібних домашніх тварин (кріль, собака, кіт) [нормативний документ]. 2020. – 24 с.
4. Бокотько Р. Р., Мазуркевич А. Й., Кладницька Л. В. Харкевич Ю. О., Пасніченко О. С., Данілов В. Б. Патент України на корисну модель № 147374 МПК A61D 1/00 (2021.01). Спосіб отримання стовбурових клітин з молозива кобили; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. № u 2020 06506; заявлено 08.10.2020; опубліковано 05.05.2021, Бюл. № 18.
5. Харкевич Ю. О. Післязабійний кістковий мозок великої рогатої худоби – перспективне джерело стовбурових клітин / Ю. О. Харкевич, Р. Р. Бокотько, А. Й. Мазуркевич, В. В. Ковпак, М. О. Малюк, А. В. Грищук / Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. – 2020. – Вип. 5. – С. 206 – 210.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter