Виходячи з постулату про основну мету діяльності будь-якого підприємства, що полягає в максимізації прибутку, можна стверджувати, що маркетингова стратегія, а, отже, і маркетингова діяльність підприємства також спрямовані на збільшення прибутку. Тоді як, припустимо, виробнича або ж операційна діяльність визначається насамперед внутрішніми чинниками підприємства, то маркетингова діяльність виступає відповіддю підприємства на мінливі чинники макро- та мікросередовища. Також слід розуміти різницю між маркетинговою стратегією та тактикою підприємства, якщо ми хочемо чітко відповісти на питання про тенденції розвитку маркетингу в Україні.
Маркетингова стратегія — це принципові середньо- та довгострокові рішення з відповідними способами та засобами, які визначають орієнтири та спрямовують окремі заходи маркетингу на досягнення поставлених цілей, які охоплюють елементи комплексу маркетингу (продукт, ціну, місце та просування) [1]. Незаперечним є той факт, що останніми роками бізнес-середовище України характеризувалося консеквентним перейманням найкращого світового досвіду в сфері маркетингу. Починаючи з 90-х років ХХ століття, спостерігалася форсована еволюція підходів до імплементації маркетингової функції в бізнес-процеси підприємств, а також інструментів маркетингу. Тобто, маркетингові стратегії підприємств мали чітке спрямування на позитивний світовий досвід, який у свою чергу базувався на принципах індивідуалізованого маркетингу. Маркетингова тактика — формування та реалізація завдань підприємства на ринку щодо кожного товару в конкретний період (короткостроковий) на основі стратегії маркетингу і оцінки поточної ринкової ситуації [1]. Тобто, маркетингова тактика підприємства перебуває водночас в межах маркетингової стратегії, а також враховує динаміку ринку в конкретний період часу. Наразі найпотужнішим чинником впливу не лише на економічну ситуацію, а й на суспільство в цілому виступає українсько-російська війна, а тому доцільно розглянути її наслідки на маркетингові преференції підприємств.
По-перше, в сучасних нестабільних умовах важливо запровадити жорсткий контроль витрат. Реклама повинна бути націлена виключно на цільову аудиторію. Так, це може привести підприємство в перспективі до стагнації, проте це дуже важливий крок, оскільки в іншому випадку підприємство буде втрачати грошові ресурси в особливо невизначеній ситуації, а це може спричинити падіння ліквідності, або ж в гіршому випадку – банкрутство підприємства. По-друге, важливо сформувати унікальну торгову пропозицію. Це також один з методів концентрації ресурсів підприємства, таргетування пропозиції та економії грошових ресурсів. Ми пропонуємо покупцеві те, чого немає в конкурентів, а отже шанси отримати виручку та втриматися на плаву зростають. Знижуються витрати на рекламу, оскільки просувати продукт, який продається майже всіма конкурентами, невигідно та затратно, тоді як унікальна пропозиція характеризується вірусною рекламою. По-третє, маркетинг повинен стати тактичним. В умовах невизначеності, коли передбачити динаміку ринку стає іноді неможливо, важливо не розробляти детальних маркетингових планів на великі проміжки часу, оскільки це неефективно. Розподіл цілей підприємства на надзвичайно маленькі кроки мінімізує втрати у випадку, коли щось пішло не так, а також допомагає надзвичайно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища. По-четверте, слід здійснювати інвестиції в надійні маркетингові переваги. Слід застосовувати кількісне скорочення витрат, де це можливо, але не варто жертвувати якісними перевагами, оскільки саме вони забезпечуватимуть конкурентні переваги, коли криза мине, а ринок активізується, як ніколи раніше. Не слід скорочувати інвестиції в залучення висококваліфікованих працівників, створення зв’язків з надійними партнерами –– особливо з тими, що гарно себе зарекомендували. По-п’яте, слід активно відслідковувати поточну ситуацію на ринку, щоб зберігати високу гнучкість та можливість швидкого пристосування до мінливих умов. Важливо зразу помітити зародження нових трендів, а також почати підготовку до їх впровадження на підприємстві. По-шосте, слід приділити велику увагу інтернет-маркетингу як інструменту реалізації маркетингової стратегії в умовах невизначеності. Інтернет-маркетинг допомагає зменшити залежність підприємства від традиційних інструментів маркетингу, вразливих до різких змін ринкового середовища [2].
Отже, в сучасних умовах тенденції розвитку маркетингу в Україні визначаються особливостями гострої військової конфронтації, яка викривляє притаманну українським підприємствам маркетингову стратегію в сторону переходу до суто тактичних методів ведення бізнесу та аналізу ринку. До них належать мінімізація та оптимізація витрат, фокусування потужностей підприємства на формуванні унікальної торгової пропозиції, інвестиції в накопичення довгострокових конкурентних переваг, які потім сприятимуть швидшому відновленню нормальної діяльності підприємства, постійний моніторинг поточної ситуації в країні та економіці та активне застосування інструментів інтернет-маркетингу. В цілому маркетинг в Україні характеризується тяжінням до застосування позитивного міжнародного досвіду в цій сфері, однак сучасні умови надають українському маркетингу унікальних рис, для пристосування до яких підприємці вимушені застосовувати незвичні інструменти та підходи. На нашу думку, після завершення війни домінування індивідуалізованого менеджменту в бізнес-просторі України збережеться.
Список використаних джерел:
1. Стратегічний менеджмент. [текст] навч. посіб. / За заг. ред. Бутка М. П. [М.П. Бутко, М.Ю. Дітковська, С.М. Задорожна та ін.] – К. : «Центр учбової літератури», 2016. – 376 с.
2. Григорчук Т.В. Сучасні тенденції розвитку маркетингу на вітчизняному ринку вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/328060083_SUCASNI_TENDENCII_ROZVITKU_MARKETINGU_ NA_VITCIZNANOMU_RINKU_VISOI_OSVITI
____________________
Науковий керівник: Архипова Тетяна Василівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter