Повномасштабне російське вторгнення з 24 лютого 2022 року призвело до глобальних руйнувань і змін в економіці України, значних трансформацій у органах державної влади загалом, та у механізмах державного управління у сфері захисту економіки зокрема. Водночас необхідно зазначити, що російська агресія підвищила інтенсифікацію процесу євроінтеграційних заходів у напрямку входження української економіки у європейський простір, що виразилося у формуванні спільної українсько-європейської політики з захисту економіки, підтримки енергонезалежності, енергопостачання та підвищенні інституційної спроможності центральних органів виконавчої влади.
Примітним фактом треба відзначити ті обставини, що Стратегія економічної безпеки України на період до 2025 року [1] містить широкий спектр інформації щодо питань, пов’язаних із вирішенням загроз у сфері економіки. Законодавець визначає, що національним інтересам України відповідає сталий розвиток національної економіки, інтеграція України в європейський економічний простір, розвиток рівноправного взаємовигідного економічного співробітництва з іншими державами, що в принципі відмічали вчені впродовж багатьох років. Найцікавішим є те, що законодавець ставить збройну агресію російської федерації та тимчасову окупацію частини території України, як чи не основну причину занепаду економіки держави. Руйнування економіки України є свідомою і цілеспрямованою дією російської федерації та одним з методів гібридної війни, оскільки зруйнована економіка продукує незадоволеність владою, трудову міграцію, соціальну напругу в суспільстві та підриває довіру до органів державного управління. Погоджуємося з вченими у тому, що незважаючи на це, в Стратегії економічної безпеки проблема некомпетентності та зловживання службовим становищем серед державних службовців, що як наслідок продукує значну кількість внутрішніх загроз, таких як корупція, нелегальне відмивання коштів, а також інші правопорушення в структурі органів виконавчої влади, не згадується майже нічого [2, с. 332].
У таких умовах Україні разом із реалізацією політики виходу з гострої економічної кризи доцільно визначити нову, науково обґрунтовану стратегію захисту економіки. Йдеться про залучення уряду до підтримки економічного динамічного розвитку всіх видів суб'єктів господарювання, які забезпечують гарантований захист національних економічних інтересів, реалізацію соціально орієнтованих політик. Підтримуємо думку дослідників [3] про те, що нехтування системою управління захисту економіки може призвести до катастрофічних наслідків: економічний спад, банкрутство підприємств та підрив системи життєзабезпечення нації із наступною втратою суверенітету. У той же час, незважаючи на різні методи регулювання економіки, більшість із них представлені саме у правовій формі.
Слід наголосити, що правове регулювання економічної системи України має здійснюватися у двох пріоритетних напрямах: по-перше, це нормативна кодифікація чинних правових механізмів, що розвиваються в результаті вдосконалення моделі економічного впливу, по друге, це напрямок економічного розвитку для досягнення балансу інтересів держави та суспільства в рамках європейської інтеграції. Створення ефективної нормативно-правової бази економіки в Україні – цілком досяжна мета. Правове регулювання захисту економічної сфери має бути гнучким та своєчасно і оптимальною реагувати на внутрішні та зовнішні зміни, які зумовлять досягнення суттєвого зміцнення захисту національної економіки.
Варто зазначити, що серед інших центральних органів виконавчої влади найбільш тісну співпрацю має реалізувати утворений правоохоронний орган – Бюро економічної безпеки, який розпочав свою спільну з європейськими державами та інституціями діяльність. Загалом проведення спільних розслідувань, консультування з питань європейської інтеграції, обмін інформацією, співробітництво щодо інституційного розвитку, навчання та тренінги – результати домовленостей Бюро економічної безпеки України з компетентними органами Естонської Республіки та Республіки Польща [4]. Також БЕБ здійснює взаємодію з іншими країнами та Міжнародним валютним фондом тощо. Приміром, питання налагодження співпраці у сфері реалізації санкційної політики відповідно до компетенції БЕБ, проведення спільних розслідувань щодо виведення валютних цінностей та легалізації майна громадянами України за кордоном та інших економічних злочинів, що завдають збитків економіці України, стали предметом співпраці Бюро економічної безпеки України та Федеральної служби публічних фінансів Королівства Бельгії [5].
Окрім окремих двосторонніх угод і практик взаємодії, захист економіки в умовах євроінтеграції, що реалізовується БЕБ, має бути побудований на синхронізації національного законодавства із законодавством ЄС у частині дотримання прав і свобод людини і громадянина. У цьому контексті підтримуємо думку В.І. Шакуна [6, с. 132, 133] про те, що під час оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування працівники Бюро економічної безпеки України повинні керуватися не лише національним, а й міжнародним законодавством, у тому числі правовими позиціями ЄСПЛ. Зокрема, з метою недопущення порушень прав і свобод людини в Україні законодавець повинен внести зміни в чинний закон або прийняти новий відповідно до правових позицій ЄСПЛ. Дотримання працівниками Бюро економічної безпеки України цих позицій, які викладені в рішеннях ЄСПЛ, є невід’ємною складовою забезпечення прав і свобод людини й громадянина в Україні. Однак, слід зауважити, що враховувати правові позиції ЄСПЛ необхідно лише в частині, що поліпшує становище особи, і заборонено застосувати практику ЄСПЛ у частині обвинувачення, що погіршує його.
Отже, зважаючи на окреслені вище закономірності та тенденції, удосконалення ефективності функціонування центральних органів виконавчої влади у сфері захисту економіки в умовах євроінтеграційної політики має базуватися на інтегративних векторах управлінської політики. Такі вектори побудовані на тісній інтегративній взаємодії українських державних структур із наднаціональними європейськими структурами (JHA) (CEPOL, EIGE, EMCDDA, EUAA, eu-LISA, Eurojust, Europol, FRA та Frontex тощо), з якими, вже здійснено налагодження взаємодії. Провідну роль у цих заходах відіграє новоутворений правоохоронний орган – Бюро економічної безпеки, який спирається у своїй інтеграційній діяльності здебільшого на двосторонні угоди між окремими країнами.
Водночас потрібно зазначити, що подібний організаційно-правовий механізм не забезпечує належних результатів взаємодії правоохоронних та інших органів з європейськими структурами у захисті економіки, що виражається у наявних загрозах та деструктивному впливі на економіку України в умовах повномасштабної війни. Необхідно також зауважити, що інституціоналізація вдосконалення ефективності функціонування центральних органів виконавчої влади у сфері захисту економіки в умовах євроінтеграційної політики потребує, насамперед, удосконалення законодавчих основ цих суспільних відносин, котрі стануть подальшим каркасом розвитку механізмів державного управління у досліджуваній сфері.
Список використаних джерел:
1. Стратегія економічної безпеки України на період до 2025 року : Указ Президента України від 11 серпня 2021 року № 347/2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua
2. Пахомов В.В., Миргород-Карпова В.В., Ільченко Б.О. Забезпечення економічної безпеки та запуск Бюро економічної безпеки України: актуальні питання сьогодення. Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів : матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 19–20 травня 2022 р. / редкол. : А. М. Куліш, В. В. Миргород-Карпова, А. В. Стеблянко та ін. Суми : Сумський державний університет, 2022. С. 330-335.
3. Jankovska, L., Tylchyk, V., & Khomyshyn, I. (2018). National economic security: an economic and legal framework for ensuring in the conditions of the european integration. Baltic Journal of Economic Studies, 4(1), 350-357. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-350-357
4. БЕБ розширює співпрацю з компетентними органами Республіки Польща URL : https://www.kmu.gov.ua/news/beb-rozshiryuye-spivpracyu-z-kompetentnimi-organami-respubliki-polshcha
5. Санкційна політика щодо активів рф та розслідування фактів виведення валютних цінностей з України – перспективні напрями співпраці БЕБ з бельгійськими колегами. URL : https://esbu.gov.ua/news/sanktsiina-polityka-shchodo-aktyviv-rf-ta-rozsliduvannia-faktiv-vyvedennia-valiutnykh-tsinnostei-z-ukrainy-perspektyvni-napriamy-spivpratsi-beb-z-belhiiskymy-kolehamy
6. Шакун В.І. Значення правових позицій Європейського Суду з прав людини в діяльності Бюро економічної безпеки України. Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків–Київ, 17 трав. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Харків–Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 130 – 133.
_____________________
Науковий керівник: Лазор Олег Ярославович, доктор наук з державного управління, професор
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter