Вагітність та проблеми, які частіше за все виникають під час вагітності, частіше пов’язані із патологічною плацентацією. В основі патологічної плацентації або дисфункції плаценти лежить порушення ремоделювання плацентарних судин і їх нездатність забезпечити дитині потрібний газообмін, порушується ендокринна, гормонопродукуюча, метаболічна та трофічна фукції плаценти [1]. Патологічна плацентація на початку вагітності може призводити у майбутньому до розвитку одного або кількох представників великих акушерських синдромів, таких як передчасні пологи, прееклампсія, ЗВУР плода, передчасне відшарування плаценти під час вагітності або в пологах, завмерла вагітність, що може супроводжуватись кровотечею різного ступеня важкості і стати причиною смерті немовля на різних термінах або проявитись затримкою його розвитку [2,3]. Пережиті втрати вагітності, особливо бажаної, є стресом для жінки будь-якого віку. Останній рік, який минає під гаслом війни для нашої країни, лишає сильний слід у душах наших жінок і формує посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) [4]. Під час військових дій у жінок цей синдром виникає удвічі частіше, ніж у чоловіків. Для цього синдрому характерне повторне внутрішнє переживання стресової події знову і знову, підвищення збудження з неможливістю концентрації на будь-чому після перенесеного стресу [5].
Метою нашого дослідження було дослідити ступінь прояву ПТСР у жінок з патологічною плацентацією.
Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КНП «Пологовий будинок N5» міста Одеси. Обстежено 45 жінок віком від 22 до 38 років з діагнозом дисфункції під час вагітності – основна група і 32 вагітні з фізіологічним перебігом склали контрольну групу. Дисфункцію плаценти підтвердили за допомогою встановлення рівнів плацентарних та фетальних гормонів, особливості кровообігу в плацентарній ділянці вивчали за допомогою ультразвукового сканування та використання ефекту Допплера, ознаки дистресу плода виявляли за допомогою вивчення біофізичного профілю плода. Рівень прояву посттравматичного стресового розладу визначали з використанням клінічної діагностичну шкалу (CAPS-5, Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5) [6]. Cтатистична обробка проводилася методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США) [7].
Результати. Середній вік вагітних основної групи склав 28,1±0,3 років, контрольної – 27,3±0,4 років (p>0,05). В обох групах переважали першовагітні (відповідно, 54,3% та 63,3%). Обтяжений репродуктивний анамнез (часті аборти, ускладнення попередніх вагітностей) мали 21,9% вагітних основної групи та 19,0% - контрольної групи. Ознаки ЗВУР визначені у 71,4% випадках у вагітних основної групи, порушення фетоплацентарного кровотоку – у 100% випадків, зміни церебрального кровотоку плода після 32 тижня гестації– у 15,2% випадків.
У всіх випадках плацентарної дисфункції відзначалися зміни у гормональному профілі. При оцінці поширеності ПТСР у жінок обох клінічних груп шляхом опитування за CAPS-5 встановлено, що у всіх вагітних прояви посттравматичного розладу тривали більше місяця, інтенсивність їх відповідала 61,2±1,1 балів в основній групі та 62,5±5,8 балів – у контрольній. З наведеного можна дійти висновку, що ПТСР не є основною причиною розвитку дисфункції плаценти, але за наявності посттравматичного стресового розладу ризик дисфункції збільшується у 4 рази. Механізми розвитку гормональних та гемодинамічних порушень при ПТСР у вагітних залишаються до кінця не з’ясованими.
Висновки:
1. Частота виявлення ознак ПТСР у вагітних з дисфункцією плаценти у 4 разу вище ніж при фізіологічному перебігу вагітності.
2. Найбільш частими причнами виникнення ПТСР у вагітних є обтяжений акушерський анамнез та перинатальні ускладнення під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій, втрата близької людини внаслідок військових дій.
Література:
1. Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018 Feb;218(2S):S745-S761. doi: 10.1016/j.ajog.2017.11.577. PMID: 29422210.
2. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019 Nov;221(5):437-456. doi: 10.1016/j.ajog.2019.05.044. Epub 2019 Jun 1. PMID: 31163132.
3. Qu H, Khalil RA. Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2020 Sep 1;319(3):H661-H681. doi: 10.1152/ajpheart.00202.2020. Epub 2020 Aug 7. PMID: 32762557; PMCID: PMC7509272.
4. Forray A, Mayes LC, Magriples U, Epperson CN. Prevalence of post-traumatic stress disorder in pregnant women with prior pregnancy complications. J Matern Fetal Neonatal Med. 2009 Jun;22(6):522-7. doi: 10.1080/14767050902801686. PMID: 19488936; PMCID: PMC4109276.
5. Johnson RJ, Antonaccio O, Botchkovar E, Hobfoll SE. War trauma and PTSD in Ukraine's civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2022 Sep;57(9):1807-1816. doi: 10.1007/s00127-021-02176-9. Epub 2021 Oct 1. PMID: 34596712.
6. Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 (CAPS-5) https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-int/caps.asp
7. Фетісов В. С. Ф45 Пакет статистичного аналізу даних STATISTICA Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. – 114 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter