За лікування хвороби Дюпюітрена на всіх її стадіях заповзято беруться хірурги різної кваліфікації. Відомі консервативні методи лікування початкових стадій дають першочерговий добрий результат, однак, у зв’язку з особливостями проявів рецидивів та часто повторно прогресуючого перебігу з різним ступенем агресії подібних фіброзних трансформацій тканин завжди залишаються шляхи та нові можливості їх усунення [1,2]. Легкі форми та початкові стадії прояву рубцевого переродження долонного апоневрозу відомими хірургічними способами подолати не становить труднощів [3], а концепції лікування розроблені [4]. Проте відкрита апоневректомія важких проявів (IV ступінь за Tubiana), коли наявні великі й щільні вузли на долоні та пальцях, наявний дисбаланс сухожиль антагоністів з стійкими різнонаправленими контрактурами в суглобах пальців рецидиви при лікуванні сягають 7-75% випадків та 15-50% хворих з ускладненнями в післяопераційному періоді [5,6]. Серед них: пошкодження нервів, ішемічні розлади клаптів шкіри, рецидиви більш важчого переродження шкірних покривів, що настають після нагнійно-некротичних ускладнень та необхідність повторних різного виду та складності шкірнопластичних операцій чи, навіть ампутацій пальця.
Для лікування важких форм контрактури Дюпюітрена одного та більше пальців нами запропоновано двохетапний метод. Сутність етапів полягає у тому, що спочатку за допомогою змонтованої системи скелетного витяжіння у вигляді дуги, яка встановлюється на гладкій шпиці та проведена впоперек за нігтьову фалангу (чи декілька) з протиопорою в дузі, закріпленій на гіпсовій гільзі. Ця гільза кріпиться на першому міжпальцьовому проміжку та кистьовому суглобі, шляхом постійної та поступової тяги вздовж вісі пальця досягається його повне розгинання. Таке розгинання триває в середньому 3-5 тижнів. Дозується шляхом затягування різьбових гайок на металевих штангах та перехідниках щоденно, до появи больових симптомів у хворого. Припиняємо затягування гайок та розгинання пальців після того, як за результатом рентгенівського контролю визначається збільшення щілини суглобів пальців на 2-2,5 мм від звичайної. Такий стан оціювали, як непряму ознаку руйнації адгезивного капсуліту елементів п’ясткові-фалангових та міжфалангових суглобів. Демонтовуємо систему витяжіння та знімаємо гіпсову гільзу. В часі скелетного витяжіння, так і згодом, коли впродовж наступних 14-21 днів пацієнт отримує відновне лікування з посиленням пасивної та активної рухливості в суглобах пальців, забезпечували щоденний догляд за шкірою пальців та долоні, що відкрита шляхом повторюваних мазьових аплікацій препаратами гіалуронової кислоти. Згодом виконуємо хірургічну інвазію – WALANT Technique [7], традиційну субтотальну чи тотальну апоневректомію з завчасним плануванням кривини ліній розрізу шкірних покривів з обов’язковою ревізією сухожильно-апоневротичної ділянки власних м'язів та розгинального апоневрозу пальця на рівні п’ясткові-фалангових суглобів та основної фаланги пальця [5]. Після операції застосовували відому програму фізичної терапії та реабілітації [8].
Під нашим наглядом перебувало 18 із лікованих 20 хворих чоловічої статі робочих професій віком від 65 до 72 років, яким застосовано двохетапний метод. Порівняльної групи не створювали, оскільки такий метод застосовували з 2002 року. У 4 пацієнтів процес поширювався на 2, у 5 – на три пальці, з цієї кількості раніше отримали оперативне втручання 5 пацієнтів. Середні терміни лікування склали 9,5±1,8 тижні. Більший діапазон тривалості припадав на час лікування скелетним витяжінням. У 4 пацієнтів виник рецидив захворювання на сусідніх променях, де не поширювався первинний хірургічний доступ, їх лікували оперативно на ІІ ст. контрактури Дюпюітрена. У 6 для повторного втручання застосували нідлінг з хорошим функціональним результатом. Не спостерігали нагноєнь чи некрозів післяопераційної рани, розладів іннервації чи судинних порушень. Післяопераційні рубці без ознак келоїду. Пацієнтів, що оцінювали результати застосованого їм двохетапного лікування контрактури Дюпюітрена задовільним чи незадовільним наслідком – не було.
Беручи до уваги результати клінічних спостережень за 18 хворими з важкою формою контрактури Дюпюітрена, яким застосовано двохетапний метод лікування, ми притримуємося тієї лінії, що доцільність застосування хірургічних методів повинно ґрунтуватися на чітко обраних параметрах включення порушених структурних складових, що спричиняють деформації як шкіри, так і капсули суглобів, так і анатомії глибоких сухожилково-м’язових структур долоні. Ефект втручання закріплюється вірно обраною методикою післяопераційної реабілітації.
Список використаних джерел:
1. Євсєєв В.Є, Дрюк М.Ф. Мініінвазивна інноваційна методика лікування хвороби Дюпюітрена. Зб. наук. праць XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. Київ, 5-7 жовтня 2016, с.174-175.
2. Титаренко И. В. Лечение контрактуры Дюпюитрена / И. В. Титаренко, А.И. Титаренко // Амбулаторная хирургия. — 2011. — №1. — С. 46–47.
3. Hurst L.C. Nonoperative treatment of Dupuytren’s disease / L.C. Hurst, M. A. Badalamente // Hand Clin. — 1999. — Vol. 15, №1. — P. 97–107.
4. McCombe D. Dupuytren’s Disease — A Concept of Surgical Treatment / D. McCombe // ANZ Journal of Surgery. — 2004. — Vol. 74. — P. 753.
5. Страфун С. С. Новий погляд на проблему формування та лікування контрактури Дюпюітрена / С. С. Страфун, В. В. Гайович, О. О. Уровський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 2. - С. 4-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_2_3.
6. Högemann A., Wolfhard U., Kendoff D., Board T.N., Olivier L.C. Results of total aponeurectomy for Dupuytren's contracture in 61 patients: a retrospective clinical study//Arch. Orthop. Trauma Surg. – 2009. – V.129, N 2. – P.195-201.
7. Lalonde DH, Wong A. Dosage of local anesthesia in wide awake hand surgery. J Hand Surg Am. 2013 Oct;38(10):2025-8.
8. Швець Л.П., Глиняна О.О., Копочинська Ю.В. Фізична терапія після оперативного лікування контрактури Дюпюітрена// Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 10 (118) – 2019. – С.160-163.
|