Організація освітнього процесу у вищих медичних закладах освіти змінилася разом і з новою стратегією освіти в цілому. З впровадженням карантину більшість навчальних закладів почали активно застосовувати дистанційні форми навчання. За умов війни дистанційна освіта і надалі залишається актуальною.
Дистанційне навчання вимагає від усіх учасників процесу нових умінь та навичок, швидкого пристосування та реагування, обрання дієвих онлайн-інструментів для проведення навчальних занять. Використання електронних підручників, інтерактивних дошок, новітніх комп’ютерних програм контролю рівня знань є передумовою сучасної трансформації класичних методів навчання.
З впровадженням дистанційного навчання підхід до викладання стає більш творчим, методи викладання переважно обираються проблемні, використовуються активні форми навчання. Нові технології що покладені в основу дистанційного навчання, змінюють характер взаємодії викладача і здобувача вищої освіти, орієнтуючи їх на рівноправну колективну навчальну роботу завдяки застосуванню інтерактивних, телекомунікаційних та інформаційно-комунікативних навчальних технологій. [1, с. 32].
Моделі дистанційного навчання з використанням Інтернет ресурсів різноманітні. Здобувачі освіти прямо одержують інформацію і опрацьовують її, спілкуються з колегами, викладачами, почуваючись активними учасниками подій у віртуальному середовищі. Перевагами дистанційного навчання є: модульність – в основу програми дистанційного навчання покладено модульний принцип, тобто здобувач вищої освіти може самостійно працювати із запропонованим матеріалом, який обов’язково містить методичні рекомендації щодо виконання завдань; гнучкість – здобувач освіти може вчитися згідно зі своїм темпом, особистими можливостями та потребами; створення комфортних умов навчання, що сприяє його продуктивності; самоконтроль набутих знань, саморозвиток, моралізація, творчість; отримання освіти людьми з обмеженими фізичними можливостями.
Дистанційне навчання можна здійснювати в таких формах:
– навчальні заняття, які передбачають самостійне вивчення навчального матеріалу здобувачами освіти;
– виконання проектних та індивідуально-дослідних завдань, що здійснюється здобувачем освіти самостійно при консультуванні з керівниками проектів;
– практична підготовка відбувається за навчальними планами за умов професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом;
– контрольні заходи, які передбачають самоконтроль, вхідний, поточний, рубіжний і семестровий контроль [4, с. 271].
Перевірка якості засвоєних знань і вмінь спонукає до щоденної роботи здобувачів освіти, вироблення в них уміння чітко само організовуватися, а викладачу – вчасно виявляти недостатнє засвоєння матеріалу тих чи інших здобувачів, проводити додаткові індивідуальні консультації. Провідна роль у системі контролю належить тестовим завданням, які дають змогу провести об’єктивну оцінку набутих знань, умінь, навичок і уникнути можливого суб’єктивізму з боку викладача. Дистанційне навчання допомагає ширше застосовувати таку форму оцінювання, адже безліч сервісів надають таку можливість. Одним із прикладів таких платформ є Google Classroom, а найпростішим варіантом тестування є відповіді у Google-опитування, що створює можливість викладачеві протягом досить обмеженого часу перевірити якість знань у значної кількості здобувачів освіти одночасно, одразу дати оцінку й обговорити складні запитання [4, с. 271].
На жаль, незадовільне технічне оснащення здобувачів освіти може обмежувати доступ до освітніх програм. Недостатня потужність технологій і ресурсів за умов надання якісного контенту з боку закладу вищої освіти може призводити до мінімального рівня надання освітніх послуг. Однією з вимог до здобувача освіти на дистанційному навчанні є високий стартовий рівень освіти та наявність навичок самостійної роботи, що часто не відповідає дійсності [4, с. 272].
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Використання дистанційних методів навчання в медичній освіті / І.М. Скрипник, Г.С. Маслова, Н.П. Приходько, О.Ф. Гопко, О.А. Шапошник. Медична освіта. 2020. № 3. С.29–32.
2. Шевченко Т.І. Застосування технологій електронного навчання як засіб підвищення ефективності навчального процесу. Удосконалення якості підготовки лікарів у сучасних умовах. Полтава, 2016. С. 242–243.
3. Дистанційне навчання: сутність, особливості та технології: рек. покажч. / упоряд. : Н.А. Арустамова, О.М. Блінова, С.М. Соболь; Херсонський держ. ун-т. Херсон : ХДУ, 2020. 47 с.
4. Сисоєва С.О., Осадча К.П. Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 2. С. 271–284.
5. Лєнкова О.О. Особливості дистанційного навчання у вищих медичних навчальних закладах України / Інноваційна педагогіка. 2021р. Вип 34, Том 1. С. 184-187.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter