На жаль, війна – це не лише втрати на фронті, а це й багато поранених, травмованих наших бійців, які у подальшому після лікування потребуватимуть довготривалої реабілітації. Тому питання створення відповідних реабілітаційних центрів при медичних закладах чи як окремих установ дуже актуальне.
Пройшовши лікування у лікарні, військовослужбовці стикаються з проблемою відновлення своєї функціональності. Адже наслідки поранень і тривала прикутість до ліжка з обмеженням рухливості призводять до атрофії та ослаблення м’язів. Формуються контрактури, які не дають можливості повноцінно рухатись. Навіть після збереження кінцівки, ефективної репозиціії кісткових уламків чи фіксації переломів хребта необхідна реабілітація. [2, с. 45].
Навіщо потрібна реабілітація людям, які повернулися з війни?
Насамперед – для нормалізації їхнього психічного стану. Вона складається з найдрібніших елементів і результатом такої роботи стає цілісний “пазл”, нова картина світу, яка вже ніколи не буде колишньою, довоєнною, але дозволить жити.
Робота психологів спрямована на відновлення цілого комплексу втрачених або деформованих психічних функцій, гармонізацію Я-образу при отриманні фізичних травм та спричинених ними змін у тілі та світовідчутті.
На жаль, прийняття свого нового стану та розуміння потреби в реабілітації може стати великою проблемою. В США медико-соціальна реабілітація це обів’язковий етап після проходження бойових дій. Це дуже важлива фаза в соціалізації та відновлені людини.
Реабілітація необхідна навіть при виявленні кількох з наведених нижче ознак ПТСР:
проявів ознак психічної нестійкості;
спроби суїциду чи думки про нього;
підвищеної агресії;
страхів нападу;
почуття провини;
нервових зривів;
депресивного чи апатичного стану. . [2, с. 45].
Причиною появи всіх цих та багатьох інших ознак посттравматичного синдрому може бути не лише безпосередня участь у бойових діях та присутність на передовій, а й високе психологічне та фізичне навантаження, неминучі для військовослужбовців. Завдяки своєчасному початку реабілітації вдається позбутися симптоматики та розпочати ефективне відновлення. [3, с. 153].
Психологи проводять глибоку роботу із застосуванням сучасних методик та технік реабілітації, допомагають знайти себе та повернутися до нормального життя. Спогади не викреслити з пам’яті, але з ними можна навчитися жити.
Для реабілітації військових можуть бути застосовані:
методи групової терапії;
тренінги;
індивідуальна робота із спеціалістами центру;
додаткові заняття (арт терапія, спортивні вправи, дозвілля та ін.).
Комплексний підхід до реабілітації військовослужбовців дозволяє побудувати заново соціальні навички, усунути фіксацію на пережитих подіях та набутому з їхньої причини стані, налагодити нові соціальні контакти, відновити когнітивні та комунікативні функції.
Повернувшись з зони бойових дій, українські захисники просто соромляться свого стану, замикаються в собі, не хочуть бачити і приймати проблему. У таких ситуаціях реабілітація може тривати довго.
Головне завдання близьких, рідних, друзів – допомогти постраждалому зробити перший крок. Тільки прийняття проблеми та розуміння необхідності її якнайшвидшого вирішення принесуть швидкий позитивний результат. [3, с. 153].
Психологічні травми можуть завдати набагато більшої шкоди, ніж фізичні каліцтва. Як правило, вони приховані, не показані назовні, їх переживають самостійно, з кожною миттю лише посилюючи ситуацію. У цьому їхня складність і небезпека. І надати допомогу людині, яка постраждала в процесі захисту країни – обов’язок не лише рідних, а й кожного українця.
Список використаних джерел:
1. Психологічний супровід військовослужбовців, спрямований на психологічну реабілітацію постстресових психічних розладів : метод. посіб. / Н. В. Павлик. – Київ, 2020. – 92 с. – Бібліогр.: с. 90-92.
2. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С.,Остапчук В.В. Психологічна робота з військовослужбовцями -учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. – 282 с.
__________________
Науковий керівник: Коляда Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор
|