Вступ. Згідно прийнятого в Україні визначення, епідеміологічний нагляд (спостереження) – це систематичний та безперервний збір, облік, складання та аналіз, тлумачення, поширення даних медико-санітарного призначення, епідемічного благополуччя населення і показників середовища життєдіяльності для оцінки і прийняття необхідних відповідних заходів в сфері громадського здоров’я. Мережа епідеміологічного нагляду (спостереження) включає заклади охорони здоров’я, заклади громадського здоров’я, фізичних осіб-підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики або інші заклади та установи, які в своїй діяльності отримують інформацію про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності.
Організація та проведення епідеміологічного нагляду (далі – ЕН) є одним з вагомих завдань діяльності центрів контролю та профілактики хвороб, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України.
Матеріали та методи. Вивчено дані звітних форм №1 та №2 щодо інфекційних захворювань, обліково-звітної форми «УкрВак-08» по Донецькій області за 2021-2022 роки, нормативно-розпорядчі документи та інформаційно-аналітичні матеріали з питань ЕН за інфекційними хворобами. Застосовано епідеміологічний метод дослідження, розраховані інтенсивні та екстенсивні показники з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel.
Результати. Система ЕН в Донецькій області, як і в Україні, протягом останнього десятиріччя зазнала суттєвих змін внаслідок поетапного реформування державної санітарно-епідеміологічної служби та створення на регіональному рівні центрів контролю та профілактики хвороб (далі – ЦКПХ). Зокрема на державному рівні ЕН поширено на неінфекційні захворювання. Але предметом даного дослідження є окремі питання ЕН саме за інфекційними хворобами в Донецькій області в умовах воєнного стану.
У Донецькій області воєнні дії та тимчасова окупація позначилися на системі ЕН за інфекційними хворобами з 2014 року, коли розпочалася антитерористична операція, в подальшому - операція об’єднаних сил. Внаслідок тимчасової окупації більше, ніж в 2 рази скоротилась кількість населення та більше, ніж на третину зменшилась територія області, підконтрольна українській владі, та відповідно скоротились матеріально-технічні і кадрові ресурси закладів охорони здоров’я та санітарно-епідеміологічної служби, задіяні в системі ЕН. У тому числі, були втрачені мікробіологічна, вірусологічна лабораторії та лабораторія особливо небезпечних інфекцій обласного рівня, що залишилися в м.Донецьку. У подальшому ці втрати вдалося частково компенсувати, поставивши в обов’язок виконувати окремі функції обласних структур міським підрозділам обласного лабораторного центру (з 2021 року – обласного центру контроля та профілактики хвороб): мікробіологічній лабораторії Краматорської міської філії та вірусологічній лабораторії і лабораторії особливо небезпечних інфекцій Маріупольської міської філії (з 2021 року – районних філій). Епідемія коронавірусної хвороби спонукала до розгортання в регіоні у 2020-2021 роках мережі лабораторій, що здійснювали дослідження на SARS-CoV-2 методом полімеразно-ланцюгової реакції. До початку повномасштабного вторгнення в Донецькій області працювали 13 таких лабораторій, з них 3 в державній установі «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» - у Маріупольській, Краматорській районних та Торецькій філіях, 7 – в комунальних закладах охорони здоров’я в мм.Маріуполі, Краматорську, Слов’янську, Бахмуті, Покровську, 3 – в приватних закладах в мм. Маріуполі, Слов’янську.
З початком повномасштабного вторгнення, з метою уникнення втрати дороговартісного обладнання для ПЛР-досліджень в ході бойових дій, воно було переміщене до більш безпечних, віддалених від лінії фронту, місць. Лабораторії, що працювали в м.Маріуполі, залишились на тимчасово окупованій території, в т.ч. вірусологічна та лабораторія особливо небезпечних інфекцій Маріупольської районної філії обласного центру контролю та профілактики хвороб (на базі останньої проводились також дослідження методом ПЛР). У дійсний час на підконтрольній Україні території Донецької області ПЛР-дослідження проводить лише клініко-діагностична лабораторія клінічної лікарні інтенсивного лікування м. Покровська з застосуванням приладу Rotor-Gene у вкрай незначних обсягах. Це призвело до того, що лабораторне підтвердження переважної кількості випадків захворювання на COVID-19 здійснюється з допомогою швидких тестів на визначення антигену до вірусу SARS-CoV-2, та обмежило можливості щодо відбору адекватних зразків для визначення мутації вірусу SARS-CoV-2 методом секвенування на базі лабораторії Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.
Відсутність з березня 2022 року вірусологічної лабораторії та лабораторії особливо небезпечних інфекцій практично виключила можливість проведення в області лабораторного моніторингу за циркуляцією збудників грипу, респіраторних вірусних інфекцій, ентеровірусів, кліщового енцефаліту, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки, інших вірусних та особливо небезпечних інфекцій, який проводився до 2022 року.
У зв’язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, відповідно до нормативно-розпорядчих документів, у мікробіологічних лабораторіях Донецької області було проведене екстрене знищення біологічних патогенних агентів, які використовувались для забезпечення системи управління якістю лабораторних досліджень. Це унеможливлює внутрішній контроль якості лабораторних досліджень, вхідний та поточний контроль якості поживних середовищ та дисків з антибіотиками. Відновлення тест-штамів у дійсний час неможливе з точки зору біобезпеки та біозахисту. Для дотримання вимог щодо якості згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 та ДСТУ EN ISO 11133:2014 у мікробіологічних лабораторіях використовуються поживні середовища, що пройшли вхідний контроль.
Відсутність контрольних штамів мікроорганізмів також унеможливлює дотримання методики EUCAST для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та відповідно – проведення таких досліджень.
За даними державної звітності в Донецькій області найбільш поширеними інфекційними хворобами, як до початку повномасштабної війни, так і в 2022 році, є гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинних або неуточнених локалізацій, нова коронавірусна хвороба COVID-19, вітряна віспа, ентерити, коліти, гастроентерити, харчові токсикоінфекції, спричинені іншими встановленими збудниками, гострі кишкові інфекції, спричинені невстановленими збудниками, та неточно визначені харчові токсикоінфекції. Проте у 2022 році за даними звітних форм №1 та №2 відзначається значне зниження показників захворюваності означеними інфекціями та загальної інфекційної захворюваності у порівнянні з попереднім роком. Так, загальна інфекційна захворюваність знижена на 67,55%, а показники захворюваності на перелічені нозологічні форми знижені від 52,27% (COVID-19) до 75,8% (вітряна віспа). При цьому необхідно врахувати, що статистичні дані в умовах воєнного стану і бойових дій не можуть повноцінно відображати епідемічну ситуацію через труднощі для звернення населення до закладів охорони здоров’я по медичну допомогу, обмежені можливості діагностики, виявлення та обліку захворювань. Взагалі відсутні дані щодо інфекційної захворюваності на тимчасово окупованих територіях Маріупольського та Волноваського районів. Розраховані показники захворюваності не можна вважати цілком достовірними і через відсутність статистично достовірних даних щодо чисельності населення, яке в дійсний час перебуває в регіоні, оскільки не припиняється його евакуація та постійна неконтрольована міграція. Якщо в якості знаменника для розрахунку показників захворюваності взяти орієнтовну кількість населення, яке знаходиться на підконтрольній українській владі території Донецької області, оприлюднену обласною військовою адміністрацією (станом на початок листопада 2022 року це близько 540 тисяч осіб), то вони збільшаться щонайменше в 3 рази і зрівняються або будуть перевищувати показники захворюваності за 2021 рік.
Пов’язані з воєнним станом та бойовими діями демографічні та соціальні зрушення негативно відбилися на стані імунопрофілактики як складовій ЕН за інфекціями, що керуються засобами специфічної профілактики.
У 2022 році масова евакуація населення, переважно дітей та жінок, недостатнє забезпечення первинної ланки сімейними лікарями, які також вимушено виїхали за межі області, порушення логістичних шляхів надання медичних послуг щодо імунопрофілактики, відсутність електроенергії в багатьох населених пунктах внаслідок руйнування мережі електропостачання та неможливість зберігання імунобіологічних препаратів призвели до значного зменшення охоплення профілактичними щепленнями, перш за все, дитячого населення. У першому півріччі на певний час на обласному рівні було навіть втрачено моніторинг за виконанням обсягів профілактичних щеплень та забезпеченістю імунобіологічними препаратами, що мав здійснюватися департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації за допомогою електронно-статистичної форми "УкрВак-08". Здійснення заходів щодо попередження епідемічних ускладнень з вакцинокерованих інфекцій, в т.ч. моніторингу за станом імунопрофілактики, було винесено на обговорення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На виконання прийнятого рішення проведена низка організаційних заходів (зокрема, визначені відповідальні фахівці, проведено їх практичне навчання, налагоджена комунікація фахівців різних рівнів управління) та у другому півріччі відновлена у повному обсязі робота обліково-звітної форми "УкрВак-08" на базі обласного центру контроля та профілактики хвороб.
Виконання обсягів імунізації дитячого та дорослого населення області в 2022 році внаслідок вказаних вище причин значно нижче критерія епідемічного благополуччя та коливається від 29,9% (БЦЖ-1) до 64,4% (АДП в 6 років) при збереженні поки що стабільної епідситуації щодо інфекцій, що керуються засобами імунопрофілактики. Як і при визначенні показників захворюваності, на достовірність показників охоплення щепленнями впливає обмежена можливість отримання в умовах воєнного стану верифікованих даних щодо чисельності населення цільових вікових груп, які підлягають щепленням.
При здійсненні ЕН за туберкульозом у 2022 році виявлена невідповідність даних щодо вперше виявлених випадків захворювання на туберкульоз органів дихання, які знаходяться на обліку в обласному протитуберкульозному диспансері, та даних звітів щодо випадків захворювання у формі №1. Це стало наслідком неповного та несвоєчасного надання екстрених повідомлень закладами охорони здоров’я до відокремлених структурних підрозділів обласного центру контролю та профілактики хвороб. У грудні із значним запізненням було надано 17 екстрених повідомлень (14,78% від зареєстрованих випадків), в т.ч. на випадок з летальним кінцем та випадок захворювання медичного працівника. Несвоєчасне надання екстрених повідомлень є наслідком невиконання наказів Міністерства охорони здоров’я та порушення взаємодії між закладами охорони здоров’я, уповноваженими на здійснення ЕН за туберкульозом, в умовах воєнного стану. Це перешкоджає проведенню протиепідемічних заходів та сприяє розповсюдженню захворюваності. Крім того, при проведенні моніторингу впровадження заходів інфекційного контролю за туберкульозом в 44 закладах первинної та вторинної ланки медичної допомоги фахівцями відокремлених структурних підрозділів обласного центру контролю та профілактики хвороб виявлена низка проблемних питань та перешкод щодо його впровадження, зокрема, відсутність технічних можливостей для швидкої ідентифікації бактеріовиділювачів (в 40% закладів, охоплених моніторингом), не організована робота в 20% закладів первинної ланки з обстеження контактних щодо туберкульозу осіб, тощо.
Висновки. Отже, умови воєнного стану та тимчасова окупація частини території Донецької області несприятливо відбилися на здійсненні ЕН за інфекційними хворобами: здійсненні моніторингу за циркуляцією збудників серед населення і в об’єктах навколишнього середовища, виявленні випадків інфекційних хвороб, проведенні епідеміологічного аналізу, оцінки стану епідемічної ситуації, реалізації профілактичних та протиепідемічних заходів. Це потребує консолідації зусиль всіх закладів та установ, задіяних у здійсненні ЕН, пошуку та впровадження принципово нових, відповідних ситуації, форм і методів діяльності для оперативного реагування на виклики, зумовлені умовами воєнного стану, мінімізації їх негативного впливу на організацію ЕН та, відповідно, на захист населення від інфекційних хвороб.
Список використаних джерел:
1. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Загальна епідеміологія: навч. посіб. 5-е вид., переробл. та допов. Київ : ВСВ «Медицина», 2021. 272 с.
2. Principles of Epidemiology in Public Health Practice Third Edition An Introductionto Applied Epidemiology and Biostatistics (self-study course SS1978). 3d edition. Centre for Disease Control and Prevention, 2012. 75 р.
3. Наказ МОЗ України від 30.07.2020 №1726 «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності, та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter