Актуальність. Проблема термічних травм є актуальною для нашої країни на даний час. Важкі термічні травми завжди супроводжуються значною гіповолемією, порушенням мікроциркуляції та розвитком кислотно-лужного дисбалансу. Важкість стану хворих залежить від терміну початку, об’єму та складу інфузійної терапії. Корекція цих порушень повинна починатися вже на етапі невідкладної медичної допомоги.
Мета. Визначити оптимальний об’єм та склад інфузійної терапії на догоспітальному етапі.
Матеріали та методи. Обстежено 43 пацієнтів з важкою термічною травмою (32 чоловіки та 11 жінок), середній вік серед чоловіків складав 48 (19;67) років, у жінок – 57 (23;65) років. Проаналізовано лікування на догоспітальному етапі та клініко-лабораторні дані пацієнтів при госпіталізації.
Результати дослідження. Усім пацієнтам із важкою опіковою травмою (загальна площа ураження понад 20% поверхні тіла) проводили інфузійну терапію розчином 0,9% хлориду натрію. Обсяг інфузійної терапії не завжди відповідав потребам пацієнтів, в середньому він становив 500 мл незалежно від площі ураження, що в більшості випадків було менше рекомендованого розрахункового та призводило до посилення гіповолемії та мікроциркуляторних розладів.
При дослідженні електролітного складу не було виявлено клінічно значущих змін концентрації основних іонів (натрій, калій, хлор). У всіх з важкими опіками був виявлений метаболічний лактат ацидоз типу А (швидкий) із вираженим зниженням ВЕ до -8, рН 7,28 та рівнем гідрокарбонату - 17 ммоль/л, який вимагав медикаментозної корекції. Корекцію кислотно-основних порушень на догоспітальному етапі не проводили.
Висновок. Обсяг інфузійної терапії не завжди відповідає потребам пацієнтів з важкою термічною травмою, необхідно дотримуватись розрахункових формул. Склад інфузійної терапії не призводить до порушень електролітного складу крові, при цьому корекція кислотно-основних порушень на догоспітальному етапі не проводиться. Рекомендовано включати до складу інфузійної терапії на догоспітальному етапі розчин сукцинату натрію, наявний в укладці швидкої медичної допомоги, для збільшення обсягу інфузійної терапії та корекції ацидозу, що формується.
Список використаних джерел:
1. Черенько М.П Ваврик Ж. М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. Київ : Здоров'я, 204. 616 с.
2. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія. 4-те вид. Київ : Вища шк., 1991. 581 с.С.294-304)
3. Roberts I., Alderson P., Bunn F. et al. Colloids versus crystalloids for fluid resuscitation in critically ill patients // Cochrane Database Syst Rev. – 2004. – Vol.18, N4. – CD000567.
4. Judith E. (2010). Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli)). New York: McGraw-Hill Companies. с. 1374–1386. ISBN 0-07-148480-9.
___________________
Наукові керівники: Кучеренко Богдан Юрійович, асистент, Харківський національний медичний університет;
Бітчук Микола Денисович, кандидат медичних наук, доцент, Харківський національний медичний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter