Нові покоління у світу, у якому ми живемо, народжуються один раз на 20–25 років. Такі покоління в сучасних наукових студіях розподіляють на кілька різновидів. До «традиційного» покоління належать ті, хто народився в період із 1927 до 1945 рр. До покоління «бебі-бумерів» належать люди, які народилися між 1946 та 1964 роками. Далі йдуть покоління Х (1965–1979 рр.) та покоління Y (1980–1999 рр.), а після 2000 р. – покоління Z (також відоме як інтернет-покоління). Кожне нове покоління відрізняється від попереднього.
Так, представники «традиційного» покоління мають такі якості, як нездатність спілкуватися безпосередньо, повага до влади, велика відповідальність. «Бебі-бумерів» не приваблюють конфлікти, вони є більш оптимістичними у своїх поглядах. Покоління Х є прихильниками глобальної ідеї та відсутності обмежень у виборі чи діях. Люди, які представляють покоління Y, – товариські, упевнені в собі, здатні працювати в багатозадачному режимі, зацікавлені в розвитку технологій. Покоління Z (ZGen) думає й поводить себе інакше, ніж представники інших поколінь. Вони (Z-покоління) є впевненими користувачами сучасних технологічних інструментів, зокрема Internet, смартфонів, iPhones, iPads, ноутбуків тощо, постійно підтримують зацікавленість до новітніх технологій.
Інформаційні технології покоління Z розглядає як невід’ємну складову свого життя. Вони ніколи не знали життя без комп’ютерів та інтернету. Розуміння нового покоління здобувачів вищої освіти, розроблення та втілення нових стратегій навчання, які задовольнятимуть потреби технічно-підкованих студентів, є «ключем» до початку змін, необхідних в системі освіті.
Щоб краще розуміти, із чим нині стикається будь-яка система освіти в будь-якій країні загалом і в Україні зокрема, необхідно докладно розглянути якості й атрибути покоління Z. Отже, представники покоління Z:
- Технічно грамотні. Це справжні «цифрові аборигени», які спроможні подолати будь-яку комп’ютерну програму, а також швидко й легко опанувати досягнення у світі технологій порівняно з іншими поколіннями.
- Соціальні. Мобільні телефони, миттєві повідомлення та електронна пошта роблять зв’язок негайним, тому представники покоління Z є досить креативними, оскільки легко взаємодіють із навколишнім світом.
- Здатні здійснювати кілька дій одночасно (багатозадачність). Вони можуть читати, дивитися фільми, говорити і їсти одночасно. Будь-яка відповідь, яку їм потрібно відшукати, будь-які новини, які їм потрібно знати, і будь-яка людина, з якою їм потрібно поговорити, – це лише один «клік».
Використання представниками покоління Z мультимедійних технологій, що швидко розвиваються, впливає на них у різний спосіб.
По-перше, середовище, багате на технічні засоби, на засоби медіа, значно скорочує тривалість концентрації їхньої уваги. Це покоління піддається постійному потоку сегментів інформації. Щоб знайти відповідь на будь-яке запитання до тексту, їм достатньо ввести в пошукову систему ключові слова, а не читати весь текст. Це істотно впливає на їхню здатність сконцентруватися на більш складних завданнях, вирішення яких потребує більшого часу. Таке покоління втрачає здатність аналізувати більш складну інформацію [3].
По-друге, використання мультимедійних пристроїв спричинило збільшення частини візуальної здатності когнітивних функцій цих студентів. Використання візуальних засобів, зокрема зображення та відео, здається їм більш цікавим та більш ефективним.
По-третє, оскільки представники покоління Z здатні швидко знаходити інформацію, їхні очікування завжди пов’язані з отриманням миттєвих результатів і постійним зворотним зв’язком. Вони бажають витрачати час на те що, щоб переконатися в достовірності джерела інформації. Їх цікавить миттєва відповідь на їхній запит.
Водночас представники цього покоління вважають за краще вчитися на власному досвіді. Вони не бояться експериментувати та досліджувати щось нове.
Представники покоління Z із більшою ймовірністю обиратимуть навчання в групі чи команді, виконуючи колективну роботу з використанням спільних інструментів, ніж індивідуальну роботу над окремим завданням. Вони не налаштовані на традиційне пасивне навчання з використанням підручників, а також не мають терпіння вислуховувати довге пояснення теоретичного матеріалу. При цьому саме робота в групах допоможе студентам тривалий час утримувати увагу на одному завданні.
Тим не менш, сучасні здобувачі вищої освіти зазнають труднощів при роботі в команді, вони віддають перевагу віртуальному спілкуванню замість живого, не мають соціальної та психологічної незалежності, проте є відкритими до співпраці [2]. Очевидним фактом є те, що студенти – представники покоління Z відчувають труднощі у «формуванні та формулюванні думки» [1, с. 26]. Це означає, що потрібно розвивати комунікативні компетенції. Мова надає можливості студентам спілкуватись на будь-які теми, зокрема професійні, побутові тощо, завдяки чому відбувається формування лінгвістичних компетенцій.
Ефективність викладання іноземної мови сучасним здобувачам вищої освіти знижується через те, що студентів, які добре володіють цифровими технологіями, навчають викладачі, які володіють традиційними методами навчання. Сучасні підходи до навчання представників покоління Z вимагають від викладача володіння навичками використання мультимедійних технологій в контексті викладання своєї дисципліни. Вони мають бути підготовлені до навчання з використанням масиву програмного забезпечення, обладнання, цифрових інструментів, технологічних платформ та соціальних мереж. Їм зовсім не обов’язково знати кожен технологічний інструмент, проте вони повинні знати, використання якої саме технології постане імпульсом для студентів, щоб змусити їх шукати інформацію, думати, брати участь у процесі, дискутувати тощо.
Викладач повинен робити три речі: задовольняти бажання та потреби покоління Z; застосовувати способи використання технологій, що стосуються контексту навчання, якими студенти вже послуговуються; знаходити альтернативні методи навчання, які відповідають мінімальній технологічній доступності. Він має стати активним учасником процесу навчання, а не пасивним спостерігачем. Конфуцій казав: «Я чую і забуваю. Я бачу та пам’ятаю. Я роблю та розумію».
Список використаних джерел:
1. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. Москва: Просвещение, 1985. 160 с.
2. Как учить детей поколения Y и Z? [Електронний ресурс]. URL : http://teacherclub. ru/kak-uchit-detej-pokolenij-y-i-z.html
3. Teaching Generation Z at the University of Hawai‘i [Електронний ресурс]. URL : https://www.hawaii.edu
4. Teaching English to Generation Z students (New concept of young learners) [Електронний ресурс]. URL: http ://eprints.umpo.ac.id
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter