Колосальне зорове навантаження, без якого немислимо сучасна шкільна освіта, - одна з головних причин порушень зору. Тяжкі умови зорового сприйняття чи характер самої зорової навантаження можуть вимагати від зорової системи надто великих енергетичних і пластичних витрат на подолання виниклих труднощів, що може призвести до порушення компенсації та неузгодженості функції[6,8]. Розглядання тексту, розпізнавання букв, особливо в недосвідченого читача, пов'язане з напругою акомодації для встановлення певної кривизни кришталика та посилення його заломлюючої сили. У роботу включається акомодаційний м'яз ока і одночасно напружуються внутрішні прямі м'язи очей, які повертають очні яблука всередину та до носа [1,7]. Оцінка ефективності читання дозволяє виявити основні умови, за яких цей процес є найбільш ефективним. Природно, взаємодія цих умов приведе до зміни у функціонуванні системи читач- джерело інформації, що позначиться на ефективності сприйняття та засвоєння її [2].
Дослідження діаметра зіниць очей у зоровій системі до і після зорового навантаження дозволяє судити про механізми адаптації та симетричності її функціонування. Крім того, діаметр зіниці дозволяє побічно судити про ступінь напруги акомодації, що також важливо для оцінки реакції зорової системи на зорове навантаження. При дії світла на одне око звужується зіниця цього ока (пряма реакція), а також зіниця іншого ока (співдружня реакція). У нормі ці реакції схожі. Після спалаху час відновлення (тобто латентний період зіниці-розширювальної реакції) до вихідного розміру зіниці становить від 0,2 до 0,6 секунди, а в окремих випадках до 1-3 хвилин [4,5].
Такий підхід до дослідження зіниці реакцій обумовлений нашою метою, що полягає в оцінці реакції зорової системи учнів різних вікових груп на друковане навантаження з різними параметрами реєстрації методом пупілографії.
Фотореєстрацію зіниць очей у динаміці зорової роботи проводили за допомогою фотоофтальмоскопа. Діаметр зіниці вимірювали за фотовідбитками, а діаметр зіниці кожного ока визначали шляхом обчислення середнього значення між вертикальним і горизонтальним розмірами. Отримані значення нормалізували, що здійснювалося шляхом поділу середнього діаметра зіниці на середній діаметр рогівки ока [3].
У дослідженні впливу текстового навантаження на функціональний стан зорової системи учнів різного віку взяли участь 250 дітей віком від 6 до 15 років. Зорове навантаження виконували учні, виконуючи дозовану роботу як читання і впізнавання букв. Відповідно до віку кожному випробуваному давали фіксовану зорову навантаження у вигляді таблиць Анфимова. Розмір шрифту становив 10 (легкий) та 7 (важкий) друкарських одиниць. Для кількісної оцінки ступеня функціональної асиметрії зорової системи дітей та підлітків у динаміці читання текстів розраховували модулі різниці відносного діаметра зіниць правого та лівого ока кожного випробуваного. Залежно від величини цих відмінностей ми запропонували три градації: перша симетрія (0-0,02); друга – невелика асиметрія (0,03-0,04); третя – виражена асиметрія (0,05 і більше). З попереднього аналізу фактів піддослідні було поділено на дві групи. До першої групи увійшли випробувані молодшої групи (діти), до другої групи - середньої та старшої (підлітки).
За данними експерименту, видно, що більшість молодших школярів на початок роботи мають асиметрію діаметра зіниць, що може свідчити про вихідну асиметрію зорової системи, обумовленою її функціональної незрілістю. В результаті роботи з «легким» зоровим навантаженням збільшується кількість дітей із симетрією та легкою асиметрією функціонування зорової системи.
При роботі з «важким» навантаженням кількість осіб з асиметрією функціонування повертається до вихідного рівня. Цей результат показує, що текстове навантаження, що постійно пред'являється невідповідне віку, буде викликати формування функціонально асиметричної зорової системи, що за певних умов може бути основою для виникнення патології (косоокості, амбліопії). У групі підлітків у більшості випробуваних була вихідна функціональна симетрія зорової системи. Робота з «легким» навантаженням призвела до збільшення числа осіб із симетричністю функціонування та невеликого збільшення числа осіб із вираженою асиметрією функціонування. «Важке» навантаження призвело до дворазового зниження у групі з симетрією функціонування та наростання асиметрії, хоча, в основному, за рахунок помірної асиметрії. Порівняння функціональної реакції дітей та підлітків на різні види текстового навантаження дозволяє побачити, що недооцінка розміру шрифту у підлітків, коли зорова система вже сформована і досить стійка до несприятливих впливів, викликає набагато слабшу реакцію, ніж у дітей. У підлітків трохи збільшується кількість осіб з вираженою асиметрією функціонування при «легкому» навантаженні (всього на 1,5%) і лише на 6,5% при роботі з «важким» навантаженням. Очевидно, позитивний вплив «легкого» навантаження на зорову систему дітей (значне зростання симетричного та слабоасиметричного функціонування порівняно з вихідним станом).
Таким чином, отримані в результаті дослідження факти показують, що якість оформлення друкованого тексту є важливим фактором, що як негативно, так і позитивно впливає на зорову систему дітей і підлітків. Видання для дітей та підлітків підручників та навчальних посібників великим шрифтом дозволить не лише уникнути розвитку патологічних та передпатологічних станів, а й покращити якість функціонування зорової системи.
Список використаних джерел:
1. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Синайко В. М., Яворский А. В., Маслова Н. М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформления // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7. – Вип. 4 (22). – С. 55–57
2. Маслова Н.М. Офтальмо-физиологическая характеристика состояния зрительной системы учеников разных возрастных групп при работе с текстами различной удобочитаемости // Материалы межвузовской конференции молодых ученых. –Харьков, 2003.- 207 с.
3. Пеньков М.А., Кочина М.Л. Применение поляризованного света в офтальмологии (обзор) // Офтальмол. журн. - 1981. - №6. - С. 368-372.
4. Chen JW, Gombart ZJ, Rogers S, Gardiner SK, Cecil S, Bullock RM. Pupillary reactivity as an early indicator of increased intracranial pressure:the introduction of the Neurological Pupil index. Surg Neurol Int. (2011) 2:82. 10.4103/2152-7806.82248
5. Kelbsch, C., Strasser, T., Chen, Y., Feigl, B., Gamlin, P. D., Kardon, R., Peters, T., Roecklein, K. A., Steinhauer, S. R., Szabadi, E., Zele, A. J., Wilhelm, H., & Wilhelm, B. J. (2019). Standards in Pupillography. Frontiers in neurology, 10, 129. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00129
6. Kelbsch, C. B., Maeda, F., Strasser, T., Peters, T. M., Wilhelm, B. J. C., & Wilhelm, H. M. (2017). Color Pupillography in Dorsal Midbrain Syndrome. Journal of neuro-ophthalmology: the official journal of the North American Neuro-Ophthalmology Society, 37(3), 247–252. https://doi.org/10.1097/WNO.0000000000000527
7. Kawasaki A, Collomb S, Léon L, Münch M. Pupil responses derived from outer and inner retinal photoreception are normal in patients with hereditary optic neuropathy. Exp Eye Res. (2014) 120:161–6. 10.1016/j.exer.2013.11.005
8. Münch M, Kourti P, Brouzas D, Kawasaki A. Variation in the pupil light reflex between winter and summer seasons. Acta Ophthalmol. (2016) 94: e244–6. 10.1111/aos.12966.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter