Рівень якості даних обліку, як і забезпечення складання балансу має бути дуже високим, це вимагає досконалої організації цілісної системи підготовчих робіт та технологічних операцій з визначення і відображення у обліку результатів інвентаризації як способу приведення відповідності облікових показників фактичному стану справ.
Найкращий результат інвентаризації – це відсутність відхилень між даними обліку та фактом, якщо ж за результатами інвентаризації виявляються розбіжності, то це можуть бути нестачі, лишки та пересортиця.
При визначенні результатів інвентаризації слід урахувати наявність чи неможливість визнання природного убутку об’єктів (усушка, випаровування, вимерзання), не слід забувати, що убуток не враховується у разі виявлення вини матеріально-відповідальних осіб у нестачі цінностей [1].
Загальний порядок врегулювання результативно-інвентаризаційних різниць наступний:
– виявлені надлишки активів оприбутковуються з відображенням у складі інших операційних доходів підприємства;
– нестача цінностей в межах установлених норм природного убутку відноситься до витрат звітного періоду (після заліку пересортиці);
– наднормативна нестача цінностей чи втрат від псування відшкодовуються винними особами згідно підходів до експертної оцінки;
– наднормативні нестачі цінностей та втрати псування при невстановленні винних або відмові у судовому позові відносяться на збитки бізнесу [3].
У практиці вітчизняного бізнесу, коли залучення незалежного експерта-оцінювача досить коштовне, такі повноваження надаються інвентаризаційній комісії, що веде розрахунки за методикою незалежної експертної оцінки майна.
Етапи інвентаризації документуються наступним алгоритмом [1,2,3]: організаційний (план-графік проведення, наказ на створення постійно діючої (робочої) інвентаризаційної комісії, розпорядчий документ на проведення інвентаризації, розписка матеріально-відповідальної особи); технологічний (описи, акти інвентаризації, акти взаємозвірки розрахунків); аналітичний (звіряльні відомості, розрахунки норм природного убутку та завданої шкоди, протоколи засідань інвентаризаційної комісії; наказ про затвердження результатів інвентаризації та способи врегулювання різниць).
Перспективою удосконалення документарних форм є розробки уніфікованих регістрів відображення податкових наслідків інвентаризації (у частині ПДВ та неподаткового платежу при компенсації нестач та псування активів суб’єкта бізнесу). Крім того, окремі випадки в регулюванні інвентаризаційних різниць передбачають виконання норм Податкового кодексу щодо податку на прибуток (донарахування податкових доходів за фактом визнання лишків).
Список використаних джерел:
1. Безчасний О. У. Аналіз результатів та якості інвентаризації. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2018. Вип. 18. С. 219-226. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpaeiv_2018_18_32.
2. Височан О. О. Етапи та методи проведення інвентаризації: управлінський підхід. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 35 (1). С. 121-125. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2018_35(1)__26.
3. Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань : наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879. URL: http:// www. rada. gov. ua.
_________________
Науковий керівник: Дугар Тетяна Євгеніївна, кандидат економічних наук, доцент, Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter