Обрана тема на сьогодні є дуже актуальною та важливою, оскільки, аграрний сектор є певним локомотивом економіки України. Ще зовсім нещодавно частка сільського господарства у ВВП країни складала 16-17%, також у цьому секторі була задіяна вагома частина сільського населення, а внесок до надходжень від експорту становив 40%. Україну називають однією з головних житниць світу, адже український потужний агросектор є необхідною складовою для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Проте, повномасштабний наступ Росії на територію України 24 лютого 2022 року вніс свої корективи. Тому зараз вкрай необхідно розібратись із спричиненими проблемами та проаналізувати можливі перспективи для розвитку даного сектору [1].
Загальновідомо, що успішна посівна – це гарант продовольчої безпеки не лише для внутрішнього ринку країни, а й для зовнішнього. Порівняно з 2021 роком площа посівів зменшилась на 20-30%. А все через те, що деякі регіони знаходяться під окупацією, наприклад, на певних територіях Луганської, Донецької, Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей посівна зовсім не відбулась. Також велика кількість замінованих та непридатних для обробки полів, часті артилерійські та ракетні обстріли, комендантська година, дефіцит пального – все це вплинуло на хід посівних робіт. Тому цьогорічна посівна видалась найважчою за останні декілька років.
Крім того, руйнування інфраструктури виробництва та зберігання продукції сільського господарства, порушення логістики теж вдарило по агросектору. Більше ніж 15% українських елеваторів, бункерів та складів для зберігання зерна та насіння були або пошкоджені, або повністю знищені, або підпорядковані силам РФ. Окрім цього, значно погіршилось забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами. Зменшується використання добрив, знижується рівень захисту рослин – це все негативно впливає на врожайність. Знищена та розкрадена сучасна техніка, кризові явища на ринку пального впливають на своєчасність збору культур сільського господарства [2].
Такі кардинальні зміни в секторі спричинили негативні наслідки – багато підприємців виставляють землю на продаж, тому що або не можуть оплатити оренду, або більше не планують сіяти. Продаж продовольчих товарів зменшується, а логістика дорожчає – виникає проблема ліквідності. Держава не має ресурсів для фінансування, а закордонні партнери бояться вкладати свої кошти, з’являється проблема відсутності інвестування [3].
Найбільша проблема на даний час пов’язана зі збутом. Як вже було зазначено вище, до початку російського наступу, на продовольчу продукцію припадало понад 40% експортної виручки. Вивезення зерна, зазвичай, здійснювалось морськими шляхами через порти Чорноморська, Миколаєва, Південної Одеси – це майже 95% вантажів, решта припадала на Маріуполь та Бердянськ. Коли Росія заблокувала експорт агропродукції з морських портів Одеської області, одразу стали помітними негативні наслідки: за перші 4 місяці війни Україна змогла експортувати 5,2 млн тонн продукції сільського господарства, враховуючи те, що до початку війни вона лише щомісяця експортувала 4-5 млн тонн зерна саме через морські порти. Попри те, що всередині липня були узгоджені зернові коридори для доставки необхідних зернових культур з України, питання експорту залишається проблемним: все ще існує загроза завдання ударів по суднах чи портах, також відбувається простій суден, максимум затримки був 22 доби, а це додаткові витрати, загроза розірвання контрактів та збій у всій логістичній мережі. Тому, порівняно з 2021 роком експорт зернових культур значно знизився.
Отже, що ж необхідно для того, щоб зробити аграрний сектор більш стійким та адаптивним до умов функціонування під час війни та мінімізувати збитки.
Перш за все, необхідно забезпечити умови для вивезення зерна, адже це основне джерело коштів для аграріїв та вагома виручка для країни. І в цьому напрямі постійно проводяться роботи, відбувається спрощення процедури експорту зерна на всіх кордонах. Обговорюються умови експорту зерна зерновозами та автомобілевозами.
Також надзвичайно потрібне залучення прямих і непрямих фінансових заходів для підтримки діяльності аграріїв, щоб вони мали можливість зберегти найманих працівників та вберегтись від банкрутства. Пов’язане з цим і забезпечення компенсації наслідків війни, адже аграрний сектор уже зазнав втрат на мільярди доларів. Тому на даний час передбачається створення Фонду ліквідації наслідків агресії, який формуватиметься з конфіскованих активів держави-агресора.
Минулорічна посівна та збір урожаю дали зрозуміти важливість та необхідність паливно-мастильних матеріалів і як негативно відображається їхня відсутність. Тому вкрай важливо, для забезпечення збору культур сільського господарства, забезпечувати працівників агросектору усіма необхідними ресурсами та формувати резерви паливно-мастильних матеріалів. Накопичувати ці матеріали – це вкрай актуально в умовах війни.
Слід усвідомити ще й те, що впровадження нових технологій – це підґрунтя, на якому засновується аграрний сектор. Якщо не буде постійних удосконалень, розробок, нововведень, то не буде якісних продуктів, хорошого урожаю та легких посівних.
Перегляд структури, спрямованості та спеціалізації аграрних фірм в умовах війни – це також шлях до успіху. Ось наприклад, виробництво ячменю, пшениці та кукурудзи значно знизилось порівняно з 2021 роком, це ніяк не вплинуло на внутрішній ринок, але дало розуміння того, що експортувати великі обсяги даних культур невигідно. Тому краще забезпечити переорієнтацію експорту на високорентабельну та менш тоннажну продукцію [5].
Війна, з одного боку, завдала вагомих втрат для українського агросектору, а з іншого показала наскільки важливою є Україна для аграрних глобальних ринків та Європейського Союзу. Тому зараз необхідно вирішити всі проблеми і зміцнити існуючі позиції для виходу на нові висоти.
Список використаних джерел
1. Мовою фактів: аграрний сектор [Електронний ресурс] URL: https://www.usaid.gov/node/453071
2. Agrotimes. Елеватор [Електронний ресурс] URL: https://agrotimes.ua/elevator/ponad-15-zernoshovyshh-ukrayina-vtratyla-vnaslidok-vijny/
3. Що з агросектором? [Електронний ресурс] URL: https://cost.ua/shho-z-agrosektorom/
4. Як працюють зернові угоди: рівень експорту, плани на порти та чи справді Україна рятує світ від голоду [Електронний ресурс] URL: https://vikna.tv/video/svit/eksport-zerna-z-ukrayiny-pid-chas-vijny-yaki-porty-praczyuyut/
5. Сільське господарство під час війни: зміна пріоритетів [Електронний ресурс] URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/silske-gospodarstvo-pid-chas-vijni-zmina-prioritet/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter