Реалізація нових освітніх стандартів значно підвищуює вимоги до вчителя початкових класів як активного суб’єкта педагогічного процесу, його соціальної та професійної позиції. Тому сьогодні гостро постає питання про удосконалення професійної готовності майбутніх педагогів до формування у них організаційної компетентності [1]. У підготовці майбутнього фахівця виділяють два аспекти: професійний і особистісний, які взаємообумовлені та взаємопов’язані, утворюють єдине професійне проектування і становлення особистості. Успішній реалізації цих завдань сприяє вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої освіти.
У Мукачівському державному університеті розроблено системний підхід до вирішення цього завдання, триває постійний пошук нових способів реалізації принципів гуманізації та інтеграції освіти на основі компетентнісного підходу до змісту і технологій навчання. У закладі освіти впроваджується модель випускника зі спеціальності 013 «Початкова освіта» орієнтованого на розвиток у нього таких ключових компетентностей: уміти проектувати освітній процес, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічні ситуації; перетворювати наукову інформацію в навчальний матеріал; впливати на психологічний стан здобувачів освіти, формувати гармонійні відносини в учнівському колективі; координувати освітню діяльність здобувачів початкової освіти; здійснювати пошук оптимального вибору форм і методів організації освітньої діяльності; оволодівати новими науково-педагогічними й науково-технічними знаннями, передовими й нестандартними методами регулювання відносин з колегами, батьками школярів; проводити освітній моніторинг результатів навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти; творчо переосмислювати і застосовувати досвід педагогів минулого та сучасності у організації своєї педагогічної діяльності, тощо.
Одним із важливих напрямів цієї роботи є формування організаційної компетентності у майбутніх учителів початкових класів. На основі власного педагогічного досвіду та аналізу відповідних досліджень, нами з’ясовано, що змістовий компонент формування у майбутніх учителів початкової школи організаційної компетентності включає систему знань, яка забезпечує упровадження моделі її формування у процесі професійної підготовки. Дана система охоплює: загально-педагогічні знання, що забезпечують цілісність професійно-педагогічної підготовки на засадах формування у майбутніх педагогів управлінської компетентності в процесі вивчення фахових дисциплін («Вступ до спеціальності», «Історія педагогіки», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Організація та управління в системі освіти», «Управління із практикумом у системі початкової освіти», «Менеджмент освіти») та знання з фахових методик і технологій навчання у початковій школі. Основним завданням педагога у контексті досліджуваної проблеми є оволодіння цілісною системою знань, оскільки сформованість знань лише окремої групи призводить, як свідчить практика, до обмеженості та малопродуктивності професійної діяльності. На основі цих знань формуються відповідні уміння, зокрема: педагогічні (сукупність послідовно розгорнутих дій, що ґрунтуються на теоретичних знаннях), аналітичні (передбачають уміння аналізувати педагогічні явища), прогностичні (передбачають управління педагогічним процесом, педагогічне прогнозування результатів педагогічного процесу); проективні забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію; рефлексивні (передбачають здійснення педагогом контрольно – оцінної діяльності, спрямованої на себе, на осмислення і аналіз власних дій). На особливу увагу заслуговують організаторські уміння, які передбачають залучення здобувачів вищої освіти до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, що перетворює його із об’єкта в суб’єкт виховання. Організаторські уміння педагога бувають мобілізаційними (обумовлені привертанням уваги учнів і розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших видів діяльності), інформаційними (пов’язані з безпосереднім викладом навчальної інформації, з методами її отримання та обробки), орієнтаційними (організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально-значущі якості особистості), комунікативні уміння (взаємопов’язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування ) та умінь і навичок педагогічної техніки [2].
Таким чином, сучасний випускник закладу вищої освіти має бути педагогом високого професіоналізму для того щоб планувати, організувати й управляти різноманітними видами власної та учнівської діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Барно О. Деякі концептуальні підходи до формування фахівців ХХІ століття. Імідж сучасного педагога. 2004. № 7. С. 3–8.
2. Лалак Н.В. Фенчак Л.М. Використання педагогічної спадщини В.Сухомлинського у формуванні управлінської компетентності майбутніх учителів початкових класів. Щомісячний науково-педагогічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка «Молодь і ринок». Випуск №5 (136), травень 2016 р. С.77-81.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter