Всі події для Людини
резонасні стали нині!?
І свідомість так нуртують,
позитиви лиш рятують!
ВСТУП. Жити без інформації нині, з одного боку, – неможливо, а з іншого – наявне інформаційне перенавантаження мозку / свідомості / підсвідомості! Людство мешкає в інформаційнму суспільстві: А у ці важкі дні російсько-української війні – справедливої, мужньої та героїчної боротьби України з агресором і терористом рф – на л ю д е й ще більше обвалюються великі потоки різнозмістової інформації. Із 2007 р. у світі навіть відзначається Дата перевантаження інформацією як День обізнаності – 20 жовтня. Це тому, що в результаті такого перевантаження виникає стан, коли обсяги відомостей, що надходять, перевершують змоги її сприйняття. Людина та її свідомість не здатні з ними впоратися – то настає перенасичення. Щ о р і ч н о в середньому на людину випадає 2,5 х 108 байт виробленої інформації, світовий обсяг якої зростає кожні 365 днів на 30 % [8]. Постає проблема її належного сприйняття, критичного осмислення і засвоєння. Та, головне, що дисонансні відомості, до того ж, через свою розмаїтість щодо п р а в д и в о с т і викликають у людей психологічний і навіть фізичний дискомфорти...
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Через великі, потужні, різномедійні обсяги інформації, що випадають на людину, у її с в і д о м о с т і часом виникає когнітивиний (із латині cognition: узнати/пізнати), д и с о н а н с (на латині dissonantio: всупереч/ невідповідність/протиріччя), тобто дискомфортний психоемоційний стан через с у п е р е ч л и в і, а то й полярні новини, повідомлення, факти, аналітику; вкиди фейків та пропагандистських і маніпулятивних матеріалів. Усе це може призводити людину до неспокою, зниження самооцінки та продукувати р і з н і тривоги, негативні відчуття, переживальні емоції та поведінку/вчинки/дії. Отже, виникає когнітивиний
д и с о н а н с і паралельно п р о б л е м а: як його діагностувати та подолати.
АНАЛІТИКА ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ і ПУБЛІКАЦІЙ, в яких розглядається дана проблема та підходи її розв’язання.
Поняття «когнітивного дисонансу» в науку вперше 1957 року впровадив американський психолог і фахівець із психології регуляції мислення Леон Фестингер (1919-1989 рр. ж.). Пояснюючи походження чуток і причини повсюдної віри у них, учений зробив висновок, що люди прагнуть внутрішньої рівноваги між одержуваною інформацією та особистими мотивами їхньої поведінки. У працях [25-26] він подає таку ситуацію загалом як невідповідності очікувань. Науковець помітив, що люди прагнуть до певної узгодженості як бажаного внутрішньому стану. Тому Л. Фестинґер пропонує замінити термін «протиріччя» на «дисонанс», а «узгодженість» на «консонанс», тобто – на наукові, оскільки ця остання пара термінів здавалася йому більш нейтральною. Тоді і сформулювано основні положення теорії, яка коротко може бути викладена у 3-х базових положеннях:
а) між когнітивними елементами може виникнути дисонанс;
б) існування дисонансу викликає прагнення зменшити його або запобігти його зростанню;
в) прояв цього прагнення включає: або зміну поведінки, або зміну знань, або обережне, вибіркове ставлення до нової інформації [18].
У своїй основній праці "Теорія когнітивного дисонансу" [18, 25-26] науковець формулює її базові положення:
• Основна ідея теорії полягає в тому, що людський організм прагне встановити внутрішню гармонію, послідовність, узгодженість між своїми думками, здібностями, знаннями й цінностями. Тобто живий організм має потяг, спрямований на узгодженість усередині пізнавальної діяльності. Щоб досконало оперувати цим поняттям ("узгодженість"), науковець тлумачить пізнавальну діяльність як таку, що розкладається на елементи, або, зрештою, як сукупність таких елементів. Дослідник пропонує теоретичні твердження, які стосуються відносин між цими пізнавальними елементами:
• пара елементів може існувати у відношеннях, що не стосуються або стосуються справи; у відношеннях узгодженості або неузгодженості;
• два пізнаваних елементи перебувають у стані ізольованості (іррелевантності), якщо вони не мають жодного стосунку один до одного;
• два пізнаваних елементи перебувають у дисонансних відношеннях, якщо спостерігається дисонанс щодо кожного з них окремо, адже кожний елемент (як доповнення) випливає, походить із іншого;
• два пізнаваних елементи перебувають у консонантних відношеннях, якщо один елемент випливає з іншого.
Виходячи з попередніх дефініцій, Л.Фестингер встановлює такі форми когнітивного дисонансу.
1. Дисонанс майже завжди постає після рішення, яке було прийнято між двома або більше альтернативами. Адже рішення є не ліквідацією протилежності, а її відсуненням убік, є концентрацією уваги на одному боці альтернативи. Когнітивні елементи, які відповідають позитивній характеристиці відкинутої альтернативи, і ті, які відповідають негативній характеристиці обраної альтернативи, є дисонантними зі знанням дії, яку було здійснено.
2. Дисонанс майже завжди постає після здійсненої спроби, при запропонуванні нагороди або страхітливої кари внаслідок здійснюваного типу (характеру) поведінки, який відрізняється від тієї чи іншої вихідної думки. Якщо таку поведінку було успішно здійснено, окрема думка особистості дисонантного її знанням стосовно її поведінки; при цьому її знання про отриману нагороду або щодо уникнення кари консонантне з її знанням відносно її поведінки. Якщо поведінка не була успішною, виникає дисонанс.
3. Метаспрямоване або випадкове звертання до нової інформації може створити когнітивні елементи, які будуть дисонантними з наявим пізнанням.
4. Відкрите вираження незгоди в групі приводить до появи когнітивного
дисонансу серед членів групи. Ця теорія, мабуть, спочатку захоплює своєю невимушеною простотою, майже трюїзмами, але згодом до неї звертаються як до такої, що містить в собі справжні науково-філософські узагальнення. Це була, без сумніву, найбільш впливова теорія в соціальній психології від кінця 50-х років до початку 70-х. Поступово вона втратила свої позиції, і сьогодні є лише сприйнятим знанням, але не ділянкою активних наукових досліджень.
Теорія когнітивного дисонансу стверджує, що особистість відчуває напруженість і дискомфорт, коли має мінливі, непослідовні ідеї (наприклад: ''такий-то є базікало, нудна людина, але я потребую його як друга і спільника") і прагне знайти шляхи зменшити цей дисонанс ("такий-то не є таким поганим, як вам про нього відомо" або" насправді він мені не потрібен, я можу отримати щось і без нього" тощо) [25-26].
Теорія когнітивного дисонансу зазнала критики за теоретизування, незрозумілість, неясність, невизначеність термінології (інше). Хоча у педагогіці й соціології вона може бути сприйнятною, особливо щодо методики експериментів у групах [17]. Але таку теорію у викладі Л.Фестингер та його послідовників [21] доцільніше розглядати більш як проблематичну, ніж стверджувальну. Методологія експериментів для доказу теорії також критикувалася за штучність, можливість різночитання та сумнівну зовнішню валідність, ігнорування індивідуальних особливостей [17].
Але поступово понятття «когнітивного дисонансу» входило до словників і ециклопедій та практики психологів і психотерапевтів, з’являлися публікації з цієї проблеми [10; 12], правда, деякі номінально-побіжні [12].
У сфері гарантування національних інтересів країни дедалі більшого значення набуває проблема інформаційної безпеки, особливо під час російсько-української війни. У «Концепції національної безпеки України», державна діяльність щодо інформаційної безпеки є складовою частиною політики національної б е з п е к и та передбачає системну превентивну роботу органів влади з надання гарантій інформбезпеки о с о б і, соціальним групам та суспільству загалом. Основними напрямами інформаційної безпеки є: захист інформації, захист національного інформаційного простору, забезпечення інформаційної достатності для прийняття політичних рішень [5; 16].
Розробники інформаційно-психологічних кампаній [13], поширюючи маніпулятивні наративи, фейки та їм подібне, ясна річ, розраховують викликати когнітивний дисонанс у сегментованої аудиторії чи населення певного регіону. Це для того, щоби досягати не лише сприйняття суперечливої інформації, але й сіяти паніку та зневіру, підривати український національний дух. Адже у кризовій ситуації така інформація почасти находить свого адресата, хоча й у малих відсотках.
Коли ми спостерігали, тим більше по телебаченню чи у документальному кіно бої і заворушення у Придністров'ї, Абхазії, Чечні, Вірменії, Азербайджані та інших “гарячих” точках новітньої історії [11], – то це, – ніби фільми про географічно віддалені місця. Когнітивний дисонанс може і не виникати, хоча відео/текст – жорсткі, часом навіть – жорстокі. Не може бути лагідною ще не охолола вулканічна лава? Можна погоджуватись чи не погоджуватись з авторами та їхніми поглядами і підходами, але варто прагнути знати п р а в д у від безпосередніх учасників [11]. Адже п р а в д а, незалежно від розмаїття точок зору, залишається константою. Бо ж інакше ми приречені на нове коло брехні та фарисейства, цензури зовнішньої і внутрішньої, наративних маніпуляцій. Але зовсім інше наше сприйняття боїв, бомбардувань, руйнації, убивств і згвалувань, пограбуваня, коли це здійснює російський агресор і терорист в Україні, де ми живемо, що цілодобово відображається у «Марафоні ЄДИНИХ НОВИН провідних телеканалів і радіостанцій».
Як відчуття неприємного напруження, що виникає через утримання в голові двох суперечливих думок одночасно, когнітивний дисонанс розглядається в матеріалі «Cognitive Dissonance» [24]. Тобто дисонанс посилюється через:
• Важливість теми; (Додам: і ситуації/обставин.-В.Б.).
• Наскільки сильно конфліктують дисонансні думки.
• Людську нездатність раціоналізувати та пояснити конфлікт [24].
Популярні пояснення когнітивного дисонансу відображалися у деяких невеликих/більших матеріалах [10; 12; 21], оскільки тема ця не була предметом дослідження. «Когнітивний дисонанс» знайшов, звісно, відображення в електронній енциклопедії «Вікіпедія» [9].
Автор цих рядків у перших своїх сучасних публікаціях визначав:
• Когнітивний дисонанс саме в інформаційному просторі [ 3-4];
• Похідні емоційного стану від нього та їх уникнення [3-4];
• Одержання інформації із зазначенням надійних джерел [3-4; 22];
• Деякі способи подолання когнітивного дисонансу [3-4; 22].
Автор даної статті розглядає «когнітивний дисонанс»:
По-перше, ув і н ф о р м а ц і й н і й сфері в умовах війни та відключень електрики. Останнє дещо корелюється зі сприйняттям кризової ситуації, що неадекватне консервативній складовій масової свідомості і може призвести до такого стану окремих груп (житлових масивів) чи населення міста/селища/села, зокрема через «блекаут», хоча й частковий.
По-друге, через сприйняття людьми потоків різнозмістовної інформації: правдивих повідомлень, фейків, маніпулятивних ворожих наративів, пропагандистських матеріалів.
По-третє, «когнітивний диссонанс» розглядається як внутрішній психологічний/психічний дискомфорт, що виникає при конфлікті релевантних (таких, що відносяться до одного об’єкта), але несумісних за змістом повідомлень. Дисонанс спричиняє психологічний незатишок і зумовлює потребу пристосування, що є визначально-характерним в умовах війни та відсутності світла в оселях. Останнє може знаходити вираження у проявах соціальної агресії чи апатії членів групи, або «ірраціональній поведінці». Але в Україні цього немає, бо люди, народ загалом усвідомлюють, що – це ворог знищує енергетичну інфраструктуру (а не якісь природні стихії, хоча й те зрозуміле); енергетики героїчно цілодобово її відновлюють; що йде в і й н а – боротьба не просто за виживання, а за Незалежність, свободу і суверенітет держави, відновлення її територіальної цілісності!
Російсько-ворожі удари по енергетичній та цивільній інфраструктурі ніколи не схилять Україну до поступок. ХОЛОДОМОРУ не буде! А ф о р и з м а м и стали висловлювання Президента України В.О.ЗЕЛЕНСЬКОГО в УКРАЇНІ та в діаспорі, які люди знають і повторюють напам’ять:
Без газу чи без вас? Без вас.
Без світла чи без вас? Без вас.
Без води чи без вас? Без вас.
Без їжі чи без вас? Без вас.
Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство».
Але історія все розставить по місцях.
І ми будемо з газом, світлом, водою та їжею.. і БЕЗ вас»! Джерело: t.me/V_Zelenskiy_official/3203; 3.8Mviews Sep 11 at 22:05; https://t.me/V_Zelenskiy_official/3203
По-четверте. Перші дослідники когнітивного дисонансу, починючи з Л. Фестингера, що вже частково зазначалося, вивчали його в експериментальних групах, а не у природнім середовищі. На відміну від них автор цього матеріалу досліджує когнітивний дисонанс в р е а л ь н и х умовах війни та відключення електрики, постійно й сам знаходячися у них! Це – принципова відмінність!
ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ і ЗАВДАНЬ СТАТТІ. Мета статті полягає в необхідності визначити с у т н і с т ь когнітивного д и с он а н с у в сьогоденні, зокрема в умовах російсько-української війни, особливо після повномасштабного вторгнення війск РФ в Україну 24 лютого 2022 р., та відключення електрики, починаючи з 10 жовтня 2022 р. через пошкодження енергетичних об’єктів російськими ракетами і шахедами, часткового блекауту! Дослідницьке завдання зводиться у контексті мети до:
1. Віднайти та охарактеризувати прояви когнітивного дисонансу в
с у ч а с н о м у українському інформаційному просторі.
2. Визначити конкретні прояви когнітивного дисонансу за теперішніх умов життєдіяльності українців і українок, тобто у період війни і відключень електрики на Материку та в діаспорі, яка неосторонь подій в Україні, а постійно проводить акції підтримки та збирання коштів для Збройних Сил України разом із прихильниками.
3. Розробити ф о р м у л и підрахунку обсягів інформації, що обвалюються на реципієнта, щоби орієнтуватися в її потоках, особливо науковцям для досліджень, зокрема й соціологам.
4. Розглянути поняття резильєтності, його види та вплив на людей і подолання в контексті когнітивного дисонансу.
5. Зазначити перспективні методики уникнення когнітивного дисонансу.
6. Виробити раціонально-ефективні способи подолання когнітивного дисонансу (без медпрепаратів)
7. Зазначити, зокрема «комунікативні ліки».
8. Означити актуально-змістовні перспекти пролонгації дослідження.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ дослідження з повним обґрунтуванням здобутих науково-прикладних результатів.
Людство мешкає в інформаційнму суспільстві: створює і споживає
великі потоки інформації! Її доступність з багатьох сучасних джерел – телебачення, радіо, соціальні мережі тощо, її необмежені обсяги, можливість в будь-яку секунду із будь-якого місця дізнатися про найважливіші новини, що цікавлять – це і є сучасний інформаційний світ. Однак це може призвести до інформаційного тупику свідомості, що матиме н е г а т ив н и й вплив на ефективність будь-якої праці та прийняття рішень, загалом – прогресу.
Для виміру обсягу/кількості інформації автором запропоновано застосовувати таку власну формулу: ОІ=КБФхКФ, де: ОІ – обсяг інформації; КБФ – кількість бітів у факті (одному); КФ – кількість фактів. Нагадаю, що б і т (англ. bit, перекладається як шматочок) – це мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів, застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Тобто – це т а одиниця , яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 або 1), застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Ф а к т – це відображений у свідомості фрагмент дійсності (повідомлення, новини, ситуації, явища, проблеми тощо). Тут логічно напрошується термін «ф а к т о-б і т» як інтегрований вимір обсягу інформації, тобто наявність біта(бітів) у факті! Наприклад: У слові дисонанс 8 байтів, в 1 байті 8 бітів, всьогож буде 8х8=64 бітів. Дещо простішим буде розрахунок за символами, які дає обрахувати Формат на панелі комп’ютера за Microsoft Word ув опції Статистика. Наприклад: ОІС=КБФхКФ, де: ОІС – обсяг інформації символами; КСФ – кількість символів у фактослові (одному); КФ – кількість фактів. Завтра буде сонячно! Завтра (7 з пробілом); буде (5 символів із пробілом); сонячно (8 символів із пробілом); ! (2 символи з пробілом). Всього: 7+5+8+2=22. Якщо ж визначати кількість символів у реченні – то буде 20 (при окремому визначенні два пробіли навколо окличного знаку враховувалися, вартоь брати реальний один пробіл). ПРИМІТКА. Причому кількість символів, як не дивно, не залежить від розміру шрифта і виду (тобто 12 чи 14; курсив або жирний, чи велика/мала буква тощо). Отже: ОІ/Обсяг інформації символами = 7х1+5х1+8х1+2х1=22 символи. Якщо слово кількафактне, приміром: сільсьгосподарський (тут 2 факти), то загалом – 22 символи або по окремості: сільсько – 9 з пробілом; господарський 14 з пробілом. Всього 23 символи, але один пробіл може бути зайвим в окремих словах, тому варто брати 22 символи.
Сучасна інформаційно-технологічна революція характеризується тим, що на більш як 8 млрд осіб на планеті Земля, припадає понад 6 млрд телефонів (дані компанії «Ericsson», 2012), 6 млрд телевізійних установок (за «Guinnes Today», 2012), 2 млрд комп'ютерів (за «Gartner», 2012), 2,3 млрд інтернет-користувачів (за «Internet World Stats», 2012) [8; 23; 27].
Зростання обсягів і ролі інформації, як впливового комунікаційного
р е с у р с у, призвело до офіційного визнання провідними державами світу нового виду війн: інформаційної війни (англ. information warfare), складника гібридної агресії [13]. Їхня мета не знищити фізично супротивника, але, використовуючи інформацію (інформаційні операції, психологічні операції, інформаційно-психологічні кампанії) посіяти страх і паніку, розбрат; здобути і зміцнити конкурентну перевагу над противником, тобто зробити його залежним щодо власної самодостатності з обізнаності. Тобто нав'язати йому використання таких інформаціних ресурсів, зокрема спеціально створені ворогом сотні й тисячі ботоферм, які б в першу чергу служили їхнім власним інтересам – державним або корпоративно-військовим.
Згідно з дослідженнями [20] науковців Університету Сан Дієго та Університету Південної Каліфорнії:
• За одну годину в соціальних мережах ми побачимо стільки людей, скільки не зустріли б за все життя, якби жили 100 років тому;
• За тиждень ми отримуємо стільки інформації, скільки людина середньовіччя отримувала за все життя;
• Сучасна людина споживає 34 ГБ медійного контенту на день;
• У кожної людини вдома зберігається кількість даних, еквівалентна приблизно 600 000 книг;
• Щодня кожен з нас отримує таку кількість інформації, яку б вміщую 174 друкованих видання;
• Трафік через мозок під час інтернет-серфінгу вчені оцінили в 100 Кб/с [20].
Сучасні медіа обслуговують наш вільний час, що зближує їх з індустрією розваг. Наш час перетворився на ключовий економічний ресурс суспільства, а життя в значній мірі формується під впливом процесів масової комунікації.
Треба ще враховувати також типи сприйняття інформації органами відчуття (яких традиційно 5, а насправді більше). Тобто. Візуаліст; Аудіал; Кінестетик; Динаміст; Дискрет; Символіст; Інтуїтивіст.
Т Р И В О Ж Н І С Т Ь появляєтьсяє через складне і неоднозначне сприйняття ситуації/когнітивний дисонанс. У зв’язку з цим можуть у людей виникати:
• Тривожні мислі – «Як там діти, батьки, родина?» «Що на фронті? «Куди летять ракети або шахеди?», «Чи не вражать обстріли дітей, мене, батьків?» «Скільки триватиме війна?» та інші.
• Тривожні відчуття: «Безпорадність», яка опускає руки; «Страх», «Жах», «Переляк», «Відчай» через які може з’являтися ступор.
• Тривожні емоції: «Злість», «Лють», «Ненависть», «Огида», інші.
• Тривожні дії: Відповідати впевнено-дієво на екстремально-ситуаційні запитання – «Щ о робити?» «Куди сховатися?» «Бігти в укриття чи якось перечекати?», тобто діяти варто тільки правильно (через «не можу»), не ризикувати, стежити за сиренами та медіаповідомленнями ”Повітряної тривоги” і «Відбою повітряної тривоги», дивитися офіційну мапу повітряних тривог map.ukrainealarm.com, використовувати найближчі укриття чи рекомендований варіант «дві стіни».
З А Г А Л О М же, щоб у н и к а т и когнітивного д и с о н а н с у, треба користуватися достовірно-авторитетними засобами масової інформації –
«ЄДИНІ НОВИНИ» / Марафон провідних телеканалів і радіостанцій України; інтернет-виданнями – НВ (тримовне), Українська правда, Лівий берег, Liga.net, Детектор медіа, Бабель, UA: Українське радіо, Радіо НВ, саме українськими регіональними ЗМІ (приміром: Сумська обласна щотижнева незалежна газета «ЯРМАРОК», «Новини Закарпаття», «ЕКСПРЕС», м.Львів), вибірковими вітчизняними («ГАЗЕТА по-українськи», інші); Українські програми в YuoTube; та зарубіжними медіа, скажімо: Український портал ВВС, інші. Та г о л о в н е, що завжди потрібні п о с и л а н н я на офіційні джерела: Офіс Президента України, РНБО України, Збройні Сили України, Генштаб ЗСУ, СБУ, Міністерство оборони України, Кабінет міністрів України, Генеральна прокуратура України, державні служби, голів обласних і райдержадміністрацій, деяких відомо-авторитетних українських військових експертів, радників, політиків, журналістів, громадських діячів, а також об’єктивних вітчизняних і зарубіжних аналітиків ...
Опублікувано «Список офіційних і надійних джерел інформації» [28].
Індекс довіри до медіа та Список їх публікує Інститут масової інформації, що можна подивитися на їхньому сайті [6]. До Списку найякісніших і відповідальних онлайн-медіа, який підготували експерти ІМІ на основі моніторингових досліджень, увійшли такі редакції: Суспільне, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Радіо Свобода, Дзеркало тижня, НВ, Бабель. Такими є результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації провів у липні-вересні 2022 року.
Попри той чи інший р і в е н ь когнітивного дисонансу, дуже важливими є п о з и т и в и, тобто:
• Живі-здорові українці – рідні, родичі, друзі, їхня безпека і здоров’я;
• Участь у захисті України в можливих формах.
• Знищені рашисти, ворожі танки, літаки, бронетехніка, зенітно-ракетні комплекси, штаби, склади, інше;
• Українські П е р е м о г и на фронтах, звільнення загарбаної території;
• Визволення українських міст, селищ і сіл;
• Спілкування з рідними, родичами, друзями;
• Розмінування будинків, територій;
• Відновлення життєдіяльності в місті/селищі/селі мешкання;
• «С Л О В О як зброя»: створення актуально-змістовних патріотичних різножанрових матеріалів та їх публікація і поширення в українських і закордонних медіа;
• Волонтерство у всіх гуманітарних проявах;
• Допомога і підтримка ЗСУ у всіх можливих формах;
• За змогою безпечна праця на городі, дачі, пасіці, по садибі тощо.
• Важливо проявляти піклувальність і привітність до рідних, родичів, друзів, колег, знайомих, сусідів: Як ви? Оберігаймося й тримаймося. Все буде добре. Дякую. Усміхніться...
• Важливо цікавитися проблемами рідних, родичів, друзів, колег,
знайомих, сусідів: Як ви?Як збираєтеся зимувати? Чи є у вас хтось у селі
та чи є там плита і дрова?
• Відвідання церкви, молитва...
Через ракетні удари ерефії по енергетичній інфраструктурі України
восени й узимку 2022 року її майже половину зруйновано. Через це сталися планові й аварійні відключення світла у споживачів. Сучасна людина, як ніколи, залежна від електрики: робота насосів для подачі теплої і холодної води, опалення; робота електроплит для приготування їжі (у будинках більше 10-ти поверхів уже не газ, а електрика); зв’язок, зокрема й мобільний, інтернет, електротранспорт, холодильники і морозильники, ліфти, не кажучи вже про телебачення. Та головне, що з середини листопади і увесь зимовий період рано сутенії і настає ніч + ще переведення стрілки годинника зворотно. Людина у цей час без світла опиняється в т е м р я в і та в зимовий період у холоді, що негативно діє на її психологічний і фізичний стани, викликаючи:
• Занепокоєння з приводу приготування їжі;
• Дискомфорт через постійні зміни графіків відключень/вмикань;
• Розряджені телефони і ліхтарі тощо; Певна невизначеність;
• Пасивність у прийнятті рішень; Відносна самотність, інше.
У людини виникає когнітивно-дисонансне сприйняття дійсності через п і т ь м у і х о л о д, фактично, з проявом отих емоцій, про які вже йшлося на початку статті!? Бо т е м р я в а – це відсутність видимого очами с в і т-
л а, так би мовити, «Чорний квадрат» Казимира Малевича, українського художника-авангардиста [7].
Варто бути готовими до ситуації з переривами у вимиканні електрики і за відсутності світла і достатнього тепла:
А. Користупатися світодіодними ліхтарями, найліпше подвійними (і на акумуляторах, і з підзарядкою; Б. Запалювати свічку; В. Зайнятися потрібною справою: приготування улюбленої страви, в’язання, прибирання, догляд за квітами тощо; Г. Спілкування постійне
з рідними/родичами, друзями; Д. Контактувати у Фейсбуці, інших соцмережах, у чаті, месенджері; Є. Можна попрацювати й на зарядженому на 100% комп’ютері; Ж. Мати радіоприймач на батарейках й від розетки; З. Мелодізація стану: ввімкнути легку або класичну музику. «Ви – на легкій хвилі» – радіо «Релакс». І. Подивитися /послухати позитивні «Новини». К. Почитати сприйнятливу по ситуації книжку, а дітям – казку. Л. Подивитися улюблений фільм чи послухати імпоновану аудіокнигу тощо; М. Дотримуватися «ПРАВИЛ ТЕПЛОЇ КРАЇНИ», які щоденно транслює «Об’єднаний марафон провідих телеканалів і радіостанцій», зокрема:
- максимально економити енергію;
- подбати про теплий одяг;
- подбати про паливо в будинках сільської місцевості, приміських оселях та на дачах, зокрема дрова; зосереджуватися в одній кімнаті;
- мати запасні батарейки; - перш, аніж увімкнути новий пристрій, вимкнути один із попередніх тощо. Та важливо завжди дотримуватися безпеки при сигналі «Повітряна тривога»...
У зв’язку з перебоями електропостачання, по всій Україні створено «Пункти Незламності»/Пункти обігріву в містах, селищах, селах (на 1 грудня 2022 р. їх було більше 5 тис.), де можна зігрітися, зарядити телефон, павербанк (інше), випити чаю, дізнатися новини, поспілкуватися тощо. Оригінальні «Пункти Незламності» у формі національної юрти розгорнули представники казахської діаспори у столиці України у січні 2023 року в Бучі, Києві, згодом вони будуть у Харкові та Одесі...
Українці й українки мужньо переносять світлові негаразди, знаючи, що енергетики день і ніч працюють над відновленням електропостачання. Трендом стало вже згадуване: «Без світла, але й – без вас».
Ніколи темряви не буде, щоб не вигадував іуда.
А буде у нас С в і т л о всюди – у місті, у селі, – де люди!
Бо мужні наші українці у праці, мирі й наодинці
з пітьмою, ворогом триклятим, стають вони лише завзяті!
Від Сонця живиться Душа, від Сонця Серце ожива
і будуть тільки ЗореСяйні, для України – життєдайні!... В.Б.
ПОПРИ в с е, кожній людині потрібна р е з и л ь є н т н і с т ь
(стресостійкість/стресоопір, психологічна пружність), тобто здатність особи впоратися зі сприйняттям складних життєвих подій, особливо про війну, проблемами мешкання, переселення тощо і відновлюватися після тривог або стресу. Резильєнтність почасти можна порівняти з парасолькою, яка дає змогу людині бути більш-менш сухими від дощу чи мокрого снігу, будучи надворі. Ліпше, звичайно, перебути у машині, але і парасолька, і авто є ж тимчасовими. Своєрідним медіа у м и р о т в о р е н н я є Радіо «РЕЛАКС». Майже після кожної відповідно концепції пісні звучить принишклим голосом гасло: М У З И К А, з якою легко та спокійно. ВИ – спокійні. ВИ слухаєте легке та спокійне радіо «РЕЛАКС»; ВИ знову на спокійній хвилі – радіо «РЕЛАКС». Пропонуються також «комунікативні ліки»:
• Уникання негативної інформації; Логічно-правильне мислення.
• Фізкультурні (гантельні), інші вправи; Вітамінна їжа.
• Позитивний настрій; Спілкування з рідними, родичами, друзями.
• Подяки; Привітання; Обійми; Духовний розвиток.
• Заняття улюбленою справою; Молитва; Усміхнення, а то й сміх.
• Доречний гумор, жарт; Не докоряти собі та оточенню; У мене і у вас все буде добре; Прогулянка на природі; Міцний сон.
Варто правильно користуватися також сервісом VPN – віртуальна приватна мережа, щоби мати доступ до деяких заблокованих медіа, які прагнуть подавати реальні новини, фото, відео. VPN дає змогу за певних програм долучитися до української кіберармії. Все це – важливо також для патріотичної української діаспори та її багатьох спільнот на 5-ти континетах!
ВИСНОВКИ із цього дослідження та подальші перспективи розвитку напрямку. У період війни і енергетичної кризи значна частина людей хворобливо реагує на різні побутові дрібниці та медіаповідомлення. Людина, як частина життєдіяльної біосистеми, сенсорно-розумово, свідомістно/підсвідомістно реагує на сигнали «Повітряної тривоги», на інші загрози. Це, передусім, тому, що порушується її цілісний зв’язок із нормальною дійсністю навколишнього світу. «Тривога» попереджає про можливі ризики, наслідки, через що виникає занепокоєння, страх. На соціогенному й фізичному рівні т р и в о г у повністю дуже складно обійти, бо доводиться пройти через точку біфуркації і подолати дискомфорт з новими можливостями. Адже той, хто впадає у в і д ч а й, замикається в собі, втрачає свій потенціал сили Духу. Особистість / особа / індивідуум здатні долати свої когнітивно-дисонансні перешкоди! ОТЖЕ: 1. Сучасна Людина максимально має бути як informhomo/infohomo (людина інформаційна) та як інформолог (наукове, аналітичне ставлення до інформації). 2. Розуміємося на проблемах когнітивного дисонансу. 3. Обмежити сприйнятя обсягів вторинної інформації. 4. Уникати суперечливих неперевірених відомостей. 5. Користуватися достовірними джерелами та медіа. 6 Діагностуємо свій психологічний стан та прояви емоцій. Такі фахові конфіденційні можливості надають «Психологічні платформи» в інтернеті. 7. Будьмо підготовленими і морально, і побутово до критичних ситуацій. «Валізка критичної ситуації» має бути завжди зібрана з усим небхідним. 8. Визначаємо свою резильєнтність. 9. Уміємо гасити негативні емоції. 10. “Вживаємо” “комунікативні ліки”. 11. За потреби користуймося формулами розрахунку інформації. 12. Знаємо і застосовуємо шкалу п о з и т и в у. 13. Планувати завдання на наступний день (дні), обсяги праці. 14. Можна й вести щоденник поточних справ та головних для себе записів. 15. Креативним людям є смисл займатися за своїм профілем написанням творів. 16. Дотримуємося «ПРАВИЛ ТЕПЛОЇ КРАЇНИ».
ЗАВЖДИ КОРИСТУЙМОСЯ НАДІЙНО-ДОСТОВІРНИМИ
ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ, щоб ЗНАТИ істинну П Р А В Д У!...
Щодо перспективних розробок даного напрямку, то можна визначити наступне: Ефективному подоланню когнітивного дисонансу може сприяти «Нейролінгвокомунікативне моделювання» [1], розроблене автором на основі останнього досягнення світової психології і психотерапії: «NLP – нейролінгвістичного програмування, США», адаптоване (проведено десятки семінарів-тренінігів (1992-2022 рр.) і опубліковане ним у багатьох наукових вітчизняних та закордонних виданнях/збірниках [2]. Але це – вже окрема тема
статті, хоча із зазначеними розробками можна ознайомитися й самостійно.
БЕРЕЖІМО СЕБЕ, ДБАЙМО ПРО СВОЄ ФІЗИЧНЕ,
ІНФОРМАЦІЙНЕ і МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бугрим В.В. Лінгво-нейротехнологія комунікацій // Засоби масової комунікації як форма бізнесу: Тези і виступи на міжнародній науково-практичній конференції 26-27 червня 1992 року. К., 1992. С.73-75.
2. Бугрим В.В. Нейрокомунікація в журналістській діяльності й освіті // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка: Серія: Журналістика. Вип. 2. К., 1995. С. 85-95.
3. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – портал «Ромен»] / Режим доступу: https://romen-sula.org/dolaty-kohnityvnyy-dysonans/; (Дата звертання 14 грудня 2022 р., з екрана);
4. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – Українська Світова Інформаційна Система – УСІМ] / Режим доступу: https://ukrainainc.net/2022/05/28/4187/ (Дата звертання 14 грудня 2022 р., з екрана).
5. Варивода Я. Масова свідомість як об’єкт національної безпеки / Ярослав Варивода // [Інтернет-ресурс – web.archive.org ] / Режим доступу: https://web.archive.org/web/20131203025911/http://spilka.uaweb.org/library/warywoda.html (Дата звертання 9 грудня 2022 р., з екрана).
6. Дев'ять онлайн-медіа, що стали найякіснішими: моніторинг ІМІ. 26.09. 2022. 16:00 // [Інтернет-ресурс – imi.org.ua] / Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/dev-yat-onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i47998 (Дата звертання 22 грудня 2022 р., з екрана).
7. Іконі абстрактного мистецтва – 100 років: «Чорний квадрат» Казимира Малевича // [Інтернет-ресурс – www.dw.com] / Режим доступу: https://www.dw.com/uk/%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96-(...) (Дата звертання 9 грудня 2022 р., з екрана).
8. Інформаційний вибух // [Інтернет-ресурс – Електронна енциклопедія «ВІКІПЕДІЯ»] / Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86% (..)
(Дата звертання 12 грудня 2022 р., з екрана).
9. Когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – Електронна енциклопедія «ВІКІПЕДІЯ»] / Режим доступу: https:// en.wikipedia.org (Дата звертання 10 грудня 2022 р., з екрана).
10. Когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – Просто психологія / Simply Psychology] / Режим доступу: simplypsychology.com (Дата звертання 11 грудня
2022 р., з екрана).
11. Корчинський Д. та його друзі. Війна у натовпі. / Дмитро Корчинський. Київ, 1999. К.: Амадей, 1999. 384 с.
12. Коцюк Ю.А. Когнітивний дисонанс як інструмент зниження рівня плагіату / Ю. А. Коцюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Психологія і педагогіка. 2013. Вип. 24. С. 56-61; а також: Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2013_24_14
13. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. К.: Сатсанга, 2000. 222 с.
14. Людина // Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів, 2002. 240 с.
15. Мізок, мозок // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / Проф. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1961. Т. 4, кн. VIII: Літери Ме - На. С. 993.
16. Національна безпека України 1994-1996 // Наукова доповідь Національного інституту стратегічних досліджень. Київ, 1997.
17. Психологія: теорія когнітивного дисонансу Фестінгера // [Інтернет-ресурс – osvita.ua] / Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/psychology/28234 / (Дата звертання 12 грудня 2022 р., з екрана).
18. Теорія когнітивного диссонансу // [Інтернет-ресурс – ПСИХОЛОГІС – Енциклопедія практичної психології] / Режим доступу: http://psychologis.com.ua/2-481.htm (Дата звертання 27 грудня 2022 р., з екрана).
19. Теория когнитивного диссонанса = A theory of cognitive dissonance / Пер. А. Анистратенко, И. Знаешева. СПб.: Ювента, 1999. (Переклад книги Леона Фестингера.-В.Б.).
20. Чому нами легко маніпулювати?// [Інтернет-ресурс – artefact.live] / Режим доступу: https://artefact.live/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-8 (..) (Дата звертання 12 грудня 2022 р., з екрана).
21. Що таке когнітивний дисонанс? // [Інтернет-ресурс – Психологія сьогодні /
Psychology Today] / Режим доступу: psychologytoday.com (Дата звертання 12 грудня 2022 р., з екрана).
22. Bugrym V. How to overcome cognitive dissonance? / Valentyn Bugrim // [Інтернет-видання – uawar.news] / Режим доступу: https://uawar.news/2022/09/20/how-to-overcome-cognitive-dissonance%EF%BF%BC/ (20 september 2022) (Дата звертання 10 грудня 2022 р., з екрана).
23. Hilbert M. Global information Explosion / M. Hilbert / Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=8-AqzPe_gNs&list=PLtjBSCvWCU3rNm46D3R85efM0hrzjuAIg (2015). [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.]. Digital (Дата звертання 23 грудня 2022 р., з екрана).
24. Cognitive Dissonance // [Інтернет-ресурс – changingminds.org] / http://changingminds.org/explanations/theories/cognitive_dissonance.htm (Дата звертання 9 грудня 2022 р., з екрана).
25. Festinger L. A Theory of Cognitive Dissonance / Leon Festinger. Stanford University Press. 1962. 291 с.
26. Festinger L. Conflict, Decision, and Dissonance / Leon Festinger. Том 3. // Leon Festinger. Stanford University Press. 1964. 163 с.
27. Technology and Social Change // [Open Online Course at the University of Californiafreely available at] / Режим доступу: https://canvas.instructure.com/courses/949415 / [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine] (Дата звертання 23 грудня 2022 р., з екрана).
28. Tkachenko O.UA Forwarded from МКІП – Міністерство культури та інформаційної політики // Офіційні державні канали для отримання інформації / Режим доступу: https://t.me/otkachenkokyiv/1217 (Дата звертання 23 грудня 2022 р., з екрана). 27 грудня 2022 р. УКРАЇНА
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter