Формування екологічної свідомості учнів середнього шкільного віку має здійснюватися безпосередньо в навчальному процесі. Екологічне виховання та система екологічної освіти є ефективними засобами формування екологічної свідомості [1].
Найпоширенішою формою екологізації шкільної освіти є насичення екологічними підручниками дисциплін природничо-географічного циклу, особливо біології, географії, хімії [2].
Особлива роль відведена широкій системі позакласної та позашкільної роботи. Еколого-натуралістична позашкільна освіта займає важливе місце у формуванні особистої екологічної культури, вихованні у молоді нового світогляду, оволодіння екологічними знаннями, навичками та досвідом вирішення екологічних проблем.
Формувати відповідальне ставлення до природи, крім гурткової роботи, повинні нові технології взаємодії з природою через інші організаційні форми: конференції, семінари, екскурсії різних типів та спрямування, походи, практичні (лабораторні) роботи з природничих дисциплін, учнівські наукові дослідження, живі куточки природи та інші форми [3].
Мета досліджень – обґрунтувати основні методи формування екологічної культури учнів за допомогою комплексних краєзнавчих екскурсій.
Об'єкт досліджень – комплексні краєзнавчі екскурсії у структурі навчально-виховного процесу учнів.
В результаті проведеного аналізу відповідних інтернет джерел та власних експедиційних поїздок по території Івано-Франківської області нами запропоновано для використання в позакласній навчально-виховній роботі та проведення краєзнавчих екскурсій ряд музеїв з краєзнавчими експозиціями, які мають природоохоронний та екологічний зміст і сприятимуть вирішенню тих завдань, які визначені для краєзнавчих екскурсій як обов’язкового елементу навчально-виховного процесу екологічно-природоохоронного спрямування.
Це, зокрема: Косівський музей «Лісова скульптура», Кутський краєзнавчий музей, Історико-краєзнавчий музей с. Космач, Візит-центр Національного природного парку «Верховинський», Краєзнавчий музей «Дідова аптека», Музей грибів.
Для забезпечення навчально-виховного та просвітницького процесу можна рекомендувати до використання як приклад віртуальні екскурсії, створені на базі вітчизняних краєзнавчих музеїв, які пропагують бережне ставлення до природи, історії та культури людського суспільства та сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, формуванню екологічної культури учнів. Зокрема:
1. Віртуальна екскурсія Кременчуцьким краєзнавчим музеєм.
2. Віртуальна екскурсія «Викопна фауна краю» експозиційною залою Мелітопольського міського краєзнавчого музею.
3. Віртуальна екскурсія «Міжнародний день Матері- Землі» Мелітопольського краєзнавчого музею.
4. Віртуальна екскурсія «Стежинками Старобердянського лісництва» Мелітопольського краєзнавчого музею.
5. Віртуальна екскурсія залою відділу природи «Сторінками «кам’яного літопису» Мелітопольського краєзнавчого музею.
6. Віртуальна весняна екскурсія «Цвітіння рясту» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
7. Віртуальна екскурсія «Мезинський національний парк».
8. Віртуальна екскурсія «Всевічная, Земле, Квітуй!» Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
9. Віртуальна екскурсія «Стежками первоцвітів».
10. Віртуальні екскурсії «Особливості природного та культурного рослинного покриву», «Характеристика тваринного світу Вінницької області», «Геологія та природні ресурси краю» Вінницького обласного краєзнавчого музею.
На сучасному етапі розвитку освіти в інформаційному суспільстві в навчальних закладах усіх рівнів використовуються сучасні комп’ютерні технології та Інтернет-орієнтовані методи та технології навчання, що спричинює істотні зміни в теорії та практиці освіти. Інтернет стає робочим середовищем і необхідним робочим інструментом для вчителів коледжів, середніх, шкільних і гімназійних вчителів.
Таким чином, використання історико-краєзнавчих музеїв та еколого-освітніх центрів забезпечує урізноманітнення еколого-освітньої діяльності та широке впровадження в навчально-виховний та еколого- освітній процеси. Зумовлює активізацію екопросвітницької та ековиховної діяльності. Залучення краєзнавчих музеїв до навчальної діяльності робить їх важливим об’єктом еколого-освітнього процесу, що передбачає організацію та проведення в музеях різноманітних тематичних просвітницьких заходів та акцій екологічної та природоохоронної тематики.
Список використаних джерел:
1. Кушнір Л., Гомля Л. Особливості проведення краєзнавчої роботи в школі. Витоки педагогічної майстерності. 2012. Випуск 10. С.166-169.
2. Нагорний А.Я. Виховання екологічної культури школярів шляхом експериментальної діяльності школи /А.Я. Нагорний //Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Сер. Стан навколишнього середовища.2010. №9. С.29-31.
3. Трегубенко О.М. Особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах України // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. 2012. №4 (239). Ч.ІІ. С.53-59.
|