Оволодіння будь-яким фахом в сучасному світі передбачає засвоєння значної кількості теоретичної інформації, а також оволодіння фаховими практичними навичками. Вивчення медичної науки від найдавніших часів і до сьогодні було надзвичайно складним і тривалим процесом. Студент в дуже стислий термін повинен оволодіти не тільки базовими знаннями і навичками, а й знаннями інформаційних технологій, розвинути просторове і критичне мислення, навчитися виявляти проблемні питання та визначати їх комплексне вирішення, працювати в команді, бути готовими до змін. В цьому процесі роль викладача залишається дуже важливою: він повинен допомогти студенту систематизувати його теоретичні знання і ефективно застосовувати ці знання на практиці. В цій роботі лекція як елемент навчання посідає не останнє місце [1,2,3].
Мета: проаналізувати особливості застосування лекції як інструмента викладання основних питань ендокринології студентам 4 курсу за спеціальністю «Медицина» в сучасних умовах.
В 2022-2023 н.р. відповідно до нового навчального плану кількість лекційних годин на кафедрі ендокринології для здобувачів вищої медичної освіти 4 року навчання скоротилась. До того ж через масштабні бойові дії на території України радикально змінились умови навчання: навчання переважно дистанційне, підвищилась роль забезпечення студентів і викладачів комп’ютерною технікою, зв’язком, електроенергією. Слід також зазначити негативний вплив фізичного і психо-емоційного стресу через зміни побутових умов, повітряні тривоги, тощо.
Заплановані лекції демонструвались у відеоформаті за допомогою сервісу Google-meet як наживо, так і у попередньому запису. Згідно із вимогами сучасності, компактні варіанти лекцій у вигляді слайдів викладені на веб-сайті кафедри, і студенти мали змогу неодноразово їх переглянути.
В окремий час, відведений лектором, кожен студент мав змогу поставити свої запитання. Для оцінки засвоєння матеріалу кожної лекції студентам були запропоновані по 5-6 коротких питань, письмові відповіді на які потрібно було надіслати на електронну адресу кафедри. Після перевірки відповідей на наступному практичному занятті викладачі підводили підсумки, виокремлювали найбільш типові помилки і давали пояснення для їх виправлення. До того ж, безпосередньо по закінченні кожної лекції студентам були задані усні питання з метою з’ясувати, як здобувачі вищої освіти розуміють основні положення запропонованого лекційного матеріалу в актуальний час. Не можемо не відмітити, що більшість відповідей (78%), як усних, так і письмових, продемонстрували достатній ступінь засвоєння нової лекційної інформації. Проте ці дані потребують окремого аналізу.
Анкетування проводилось серед здобувачів освіти 4 курсу медичного факультету ДДМУ в осінньому семестрі 2022-2023 н.р. наприкінці останнього практичного заняття, про що студенти були попереджені на початку навчального циклу. Застосовували спеціально розроблену нами анкету, яка містила питання щодо доцільності проведення та задоволення якістю лекційного курсу. Присутні були опитані анонімно, за згодою. Було роздано 50 анкет. Вікова категорія аудиторії - від 19 до 24 років. Всі анкети повернені заповненими повністю або майже повністю.
Опитані студенти без виключення відвідали лекції згідно із навчальним планом. За їх твердженням, вони не мали ніяких проблем із пошуком посилань для приєднання до Google-зустріч. Згідно з результатами анкетування дистанційний формат, на думку багатьох студентів (68%), має певні позитивні сторони: можливість зручно влаштуватися і не відволікатись під час демонстрації лекції, що дало змогу достатньо добре засвоїти основні питання лекції. В той же час, приблизно половина опитаних (48%) відповіли, що віддали б перевагу проведенню лекції в звичайному форматі з демонстрацією тематичних слайдів; вони вважають дуже важливою харизму лектора, певну емоційність безпосереднього зорового та аудіо-контакту в лекційній аудиторії, які підтримують зацікавленість в темі лекції. Найбільшою проблемою, на думку опитаних (74% відповідей), була технічна якість (проблеми зі звуком при високій якості оформлення слайдів). Це змусило студентів додатково переглянути слайди, які є в загальному доступі. Цікавим виявився такий погляд студентів, що розглядати питання лекції бажано на конкретних клінічних прикладах, що прискорило б засвоєння матеріалу. Можливо, дається взнаки недостатність клінічного досвіду внаслідок карантинних обмежень на попередніх курсах.
Більшість студентів (від 74 до 90 % в різних групах) не вважає доцільною додаткову перевірку засвоєння лекційного матеріалу, насамперед тому, що всі запропоновані стандартні запитання все одно вивчаються на практичному занятті.
Майже всі студенти (45 осіб, 90%) вважають лекцію важливою частиною навчання і вони категорично проти її ліквідації як компонента навчального процесу. На думку здобувачів вищої освіти 4 року навчання, лекція сприяє систематизації та швидкому орієнтуванню в абсолютно новій галузі медичних знань, значно економить їх час та допомагає більш успішному засвоєнню нових знань.
Переважна більшість анкетованих (82%) позитивно оцінили можливість задати питання стосовно певних положень лекційного матеріалу і досить велика кількість осіб (74%) зацікавлено відреагувала на не зовсім очікувані (за їх словами) контрольні питання викладача в реальному часі.
Висновки. Лекція залишається важливою частиною динамічного навчального процесу у закладі вищої медичної освіти. Подання лекційного матеріалу неодмінно співвідноситься з розвитком комп’ютерних технологій та сучасними змінами в освітньому процесі. Матеріал лекцій засвоюється студентами вже під час їх проведення. Підготовка та читання лекцій з основних питань ендокринології залишаються невід’ємним видом навчальних занять зі здобувачами вищої медичної освіти 4 року навчання і наразі не можуть бути скасовані.
Список використаних джерел:
1. Мачинська Н.І., Стельмах С.С. Сучасні форми організації навчального процесу у вищій школі: навчально-методичний посібник / Н.І. Мачинська, С.С. Стельмах. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 180 с.
2. Троян А. В. Типові помилки викладача під час проведення лекції / Актуальні проблеми управління освітою і навчальними закладами: зб. наук. пр. Електронне видання; за заг. ред. В. Ф. Русакова, І. М. Зарішняк. Вип. 4. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021. С. 159-166. https://japuoinz.donnu.edu.ua/article/view/11253 (дата звернення 19.12.22 р.).
3. Роль сучасних інформаційних технологій у забезпеченні якості медичної освіти / В. М. Лісовий та ін. Медична освіта. 2019. № 3 (дод.). С. 35-37. https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23551(дата звернення 20.12.22).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter