Мале і середнє підприємництво є основою конкурентних економік економічно розвинених держав світу, сталого економічного зростання, підвищення рівня суспільного добробуту та покращення життя громадян.
Малому та середньому підприємництву належить особлива роль у соціально-економічному прогресі будь-якої країни – потенційному локомотиву національної економіки. Його значимість розкривається у низці економіко-інвестиційних і соціальних функцій. Головна мета суб’єкта господарювання – отримання прибутку та задоволення суспільних й особистих потреб. Для досягнення цієї мети суб’єкти малого підприємництва повинні спрямовувати свою діяльність на інноваційність виробленої продукції (робіт, послуг).
Становлення і розвиток малого і середнього підприємництва в Україні є необхідною умовою вирішення комплексу соціальних і економічних проблем, залучення до підприємницької діяльності значної частини незайнятого населення, переорієнтації кредитної і податкової політики на потреби стимулювання виробництва, переходу до інноваційного типу економічного розвитку, що є неможливим без відповідного законодавчого забезпечення.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють сферу малого підприємництва в Україні є Господарський Кодекс України (ГК України) та Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» [1].
Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [2].
Малі та середні підприємства за певних умов і за підтримки з боку держави – тенденційно інноваційні, гнучкі й витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень [3, с. 88].
За допомогою права необхідно забезпечити не тільки обмежуючий вплив на підприємницьку діяльність, а й стимулюючий. Підприємництво покладається на конституційний захист і державну підтримку підприємництва як основного інституту суспільства, що забезпечує одержання прибутку, зайнятість населення і підвищення його життєвого рівня.
Таким чином, регулювання й підтримка малого та середнього підприємництва полягає, в основному, в розробці відповідної законодавчої й нормативної бази, організації спеціальних органів підтримки, розширенні доступу до фінансових ресурсів і інновацій, забезпеченні повної й своєчасної інформації та організації навчання працівників [4].
Формування правової бази малого та середнього підприємництва – найголовніша передумова його становлення та розвитку. Законодавство у сфері малого та середнього підприємництва має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.
Список використаних джерел:
1. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні: Закон України. URL:https://zakon.rada.gov.ua.
2. Господарський кодекс України: Закон України. URL:https://zakon.rada.gov.ua.
3. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. 2-ге вид., змін, та доп. К., 2009. 766 с.
4. Жирко С.О. Проблеми розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. URL:https://zakon.rada.gov.ua.http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-2/doc/2/25.pdf
|