|
|
|
СТРУКТУРУВАННЯ І ОБРОБКА ДАНИХ В E-HEALTH ПОДІБНИХ СИСТЕМАХ
| |
| 20.12.2022 14:33 |
|
Автор: Воробець Георгій Іванович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці; Воробець Олександр Іванович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці; Макух Володимир, магістрант, кафедра комп’ютерних систем та мереж, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці
|
|
[2. Інформаційні системи і технології;] |
ORCID: 0000-0001-8125-2047 (George Vorobets)
Цифровізація системи охорони здоров’я України надає широкі можливості для покращення якості надання медичних послуг громадянам та оптимізації лікарських кадрів і ресурсів у сфері медичного обслуговування та профілактики захворювань пацієнтів. Наразі за сприяння національної системи охорони здоров’я (НСЗУ) створено та введено в експлуатацію електронну платформу е-Здоров’я (e-Health), яка має дворівневу структуру [1]: на першому рівні послуги пацієнтам та організацію роботи системи забезпечують медичні інформаційні системи (МІС), а на другому вся інформація централізовано форматується у центральній базі даних (ЦБД). МІС – це комплексний програмний продукт, основне призначення якого автоматизація всіх основних процесів, пов'язаних із роботою відділів медичних установ різної спеціалізації: 1) реєстратура та електронні медичні картки пацієнтів; 2) дані медичних досліджень; 3) робочі місця лікаря і медсестри; 4) розподіл ресурсів установи, їхній розклад; 5) управління фінансами й облік; 6) адміністративна інформація і засоби комунікації співробітників; 7) лікарські призначення, журнал призначень; 8) організаційні питання. Основні переваги МІС: управління даними й оптимізація процесів; підготовка звітності; доступність інформації. В Україні наразі налічується більше 40 різних МІС. Попри усі переваги, одним з недоліків їх є значний обсяг інформації, який наразі потребує ручного внесення до баз даних оператором.
Метою даних досліджень було обґрунтування та апробація методик автоматизації введення даних і реєстрація (АВДіР) їх у базах МІС. Зокрема враховуючи значний обсяг даних які можуть бути рознесені в різних системах і підсистемах, а також результати інструментальних досліджень і діагностики стану пацієнтів доцільним вважали два підходи до АВДіР (рис. 1): 1) застосування програмних методів пошуку даних на ресурсах МІС; 2) використання апаратно-програмних рішень, які б дозволили на основі технології Інтернету речей забезпечити запис даних інструментальної діагностики пацієнтів в МІС.
Рис.1 – Архітектура удосконаленої систем МІС з АВДіР
Для реалізації ескізних імітаційних моделей удосконаленої МІС засобами WEB-програмування було розроблено web додаток для обробки медичних даних, який виконує основні функції МІС, написаний мовою програмування PHP з використанням фреймворку Laravel. Клієнтська частина створена за допомогою бібліотеки Bootstrap із використанням інтегрованого середовища PHP Storm. Зв’язок з SQL – сервером відбувається через драйвер ODBC, за допомогою мови структурованих запитів до бази даних SQL.
Структура даних складається з 25 таблиць (рис. 2), і містить, зокрема, наступну інформацію: appointments – зберігає дані записів пацієнтів; departments – дані про кабінети; diagnostics – список доступних діагностик; diagnostic functional – записи виконаних діагностик; employees – дані про користувачів; hospitals – дані налаштування інформації клініки; invoices – дані рахунків оплати за надані послуги; packages – інформація про послуги, а також їх вартість; patients інформація про пацієнтів; permissions – дані прав доступів, і т.д. Таким чином, створена модель інформаційної системи дозволяє управляти великими масивами даних про пацієнтів і результати діяльності медичної організації.
Рис. 2 – Діаграма “сутність – зв’язок” бази даних МІС
Запропоновані архітектурні рішення системи обробки медичних діагностичних даних змодельовано в пакеті Proteus і схемо технічно і значно розширюють функціонал МІС. Розглянуто апаратні та програмні засоби обробки даних із сенсорів AD8232 та DS18b20 за допомогою одноплатних комп’ютерів Raspberry Pi 3А+ / BeagleBone Black, на основі яких створено сервери доступу і обміну даними результатів моніторингу температурних показників, тиску і кардіосигналу пацієнтів. Програма розроблена в середовищі PyCharm IDE на ПК і безпосередньо виконується на пристрої Raspberry Pi 3 A+.
Список використаних джерел і літератури:
1. Електронна система охорони здоров'я в Україні – Режим доступу: https://ehealth.gov.ua/
2. Підключені до ЦБД Медичні Інформаційні Системи – Режим доступу https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/
3. Медичний онлайн сервіс для пацієнтів і лікарів. – Режим доступу: https://h24.ua/
4. Design of Mobile Healthcare Monitoring System Using IoT Technology and Cloud Computing. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/figure/AD8232-single-lead-ECG-sensor-Figure-10-ECG-electrodes-suitable-positions_fig3_343586676
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter