Інформаційно-новинний текст як об'єкт перекладу – це виражений в письмовій або усній формі самодостатній мовний добуток, якому притаманні певна структурна організація, зміст (тема), ситуативно-обумовлена комунікативна установка, що й співвідноситься з певним стилем чи жанром не/художньої словесності. Такі тексти інформують про поточні події в житті суспільства, створюють і підтримують інформаційну картину світу. Їм притаманний ряд мовностилістичних і форматних ознак: нейтральність і деперсоніфікованість у комплексі з точністю, ясністю та стислістю викладу [1].
Щодо лексичної наповнюваності, медіатекстам притаманно вживати клішовані словосполучення, спеціальну лексику з різних галузей знань, власні імена, абревіатури, цитати і посилання на джерела інформації, культуро марковані одиниці на позначення предметів і явищ певної культури, численні текстоутворюючі елементами.
Особливої уваги заслуговує перша та неодмінна складова медіатекту –заголовок. Базою дослідження стали 22 новинні тексти з інтернет-сайтів BBC NEWS (BBC NEWS Online) та їхні переклади з BBC NEWS Україна (BBC NEWS Ukrainian) за листопад–грудень 2022 р. [2; 3]. Для аналізу їх заголовків використано комплексну схему класифікації заголовків медіатекстів за двома головними критеріями: типом мовленнєвого акту та граматичними ознаками.
За першим критерієм виявлено, що тільки 9% заголовків є квестивами, оскільки це питальні речення, що заохочують читачів до подальшого ознайомлення з текстом новини. Решта, 91%, – констативи, функція яких полягає в інформуванні чи констатації факту.
Класифікація за граматичними ознаками виявила 14 однотипних назв, кожна з яких складається з двох частин, побудованих таким чином, що перша може слугувати рубрикою, а друга – утоненням в межаж загальної теми – «Україна та війна» – «Ukraine war». Такий підхід сповіщає, що новина стосуватиметься саме війни в Україні. З позицій граматики, Ukraine war є низкою іменників, проте в англійській мові у такій лексичній моделі тільки останнє слово відіграє функцію іменника, а попереднє має атрибутивну ознаку.
Щодо другої частини, яка за двокрапкою актуалізує предмет повідомлення, та решти аналізованих заголовків, то це може бути словосполучення з безособовою формою дієслова (Facing a harsh winter on the front line), речення з опущеною частиною присудка (Kyiv not to blame for Poland missile), еліптичне речення (Torture claims and MH17 convictions), просте розповідне речення з цитуванням (US says Iran now Russia's 'top military backer'), просте питальне речення (Is attacking Ukraine's power grid a war crime?) чи складнопідрядне речення з дома повними граматичними основами (Russia hits out as Pope labels minority ethnic soldiers 'cruel') та ін.
У третині аналізованих заголовках виявлено вкраплення цитат відомих людей чи посадових осіб (як-от українського президента В. Зеленського, Державного секретаря оборони ВБ Бена Воллеса, мера Маріуполя тощо), завдяки яким автори медіатекстів можуть зняти з себе відповідальність або уникнути оцінювання ситуації. Приміром, цитування слова «cruel», яке вийшло із уст понтифіка, вказує не тільки на те, як сам мовець оцінює дії ставлення до дій росії в Україні, але й на зміну його власного ставлення до ситуації).
Опираючись на дані структурного аналізу, можемо підсумувати, що для заголовків сучасних англійських медіатекстів воєнної тематики характерні групування за тематичним принципом, чому сприяють двокомпонентні заголовки, перша частина яких окреслює власне тематику воєнних подій в Україні. Більшість заголовків містить різноманітні відступи від граматичних норм, а саме: опущення цілого присудка (40%), опущеннях цілої граматичної основи (13%), опущення частини присудка (7%). Найчастіше зустрічається опущення артикля (57%) та відхилення від граматичної форми дієслова (42%).
До граматичних факторів, які ускладнюють переклад заголовків, додаються лексичні та культурно марковані, зокрема це переклади військової термінології (army facility, blackouts, flattened Mariupol, front line, missile, pull-out, pound, surrender hotline, 'top military backer' – найчастіше перекладають за допомогою еквівалентів), незвичні для іншомовної авдиторії власні та географічні назви чи засоби вимірювання та абревіатури. Акцентуємо на ненормативному транслітеруванні прізвища президента України (Zelensky), вживанні означеного артикля the у поєднанні з Donbas (що підкреслює особливий історично-географічний статус цього регіону), абревіатурах 'top 1bn views'. Характерно, що деякі словосполучення з тексту-оригіналу передані абревіатурами в тексті перекладу: Air force, US Navy, Russian Foreign Ministry – ВПС, ВМС, МЗС РФ.
Для перекладу новотворів треба шукати інше рішення. Приміром нове значення weaponizing у новотворі “weaponizing winter” в українському варіанті ВВС переклали як (Москва) "зробить своєю зброєю зиму". Можливо, на нашу думку, вжити й еквівалент – «воєнізує зиму» або смисловий відповідник «мобілізує зиму».
Підсумуємо: для розуміння та якісного перекладу мови сучасних медіатекстів воєнної тематики перекладач потребує специфічних фонових знань зі сфери військової термінології, суспільно-політичної лексики, знвти специфіку медіатексту та володіти перекладацькою майстерністю.
Список використаних джерел:
1. Білецька О. О. Переклад інформаційно-новинних текстів у контексті міжкультурної комунікації. Молодий вчений. 2016. № 3. С. 638-642.
2. https://www.bbc.com/news/world-60525350.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter